Податківці у підкатегорії 137.03 «ЗІР» зауважили, що за пп. 39.2.1.7 ПКУ господарські операції, передбачені пп. 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 цього підпункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:
річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Відповідно до п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», затвердженого наказом Мінфіну від 10.08.2000 р. №193 (далі – Положення №21), курсова різниця – різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах.
Також п. 8 Положення №21 визначено, що курсові різниці від перерахунку грошових коштів в іноземній валюті та інших монетарних статей про операційну діяльність відображаються у складі інших операційних доходів (витрат).
Згідно з пп. 3.10, 3.13 Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджених наказом Мінфіну від 28.03.2013 р. №433 зі змінами та доповненнями, дохід від операційних курсових різниць відображається у статті «Інші операційні доходи», а втрати від операційних курсових різниць – у статті «Інші операційні витрати».
Отже, для обчислення річного доходу платника податків від будь-якої діяльності враховується дохід від операційної курсової різниці для цілей трансфертного ціноутворення. При цьому не враховуються для обчислення обсягу господарських операцій платника податків з кожним контрагентом для цілей застосування трансфертного ціноутворення дохід від операційних курсових різниць та витрати від операційних курсових різниць.