Податківці у підкатегорії 102.12 «ЗІР» зауважили, що відповідно до пп. 14.1.257 ПКУ поворотна фінансова допомога – сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.
Згідно з положенням ст. 605 ЦКУ зобов’язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов’язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.
Платник податку на прибуток, що надав поворотну фінансову допомогу, керується нормами Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Мінфіна від 08.10.1999 р. №237 зі змінами та доповненнями (далі – П(С)БО 10), та відображає її суму у складі дебіторської заборгованості.
Відповідно до п. 4 П(С)БО 10 поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником визнається сумнівним боргом (п. 4 П(С)БО 10).
Порядок розрахунку і створення резерву сумнівних боргів викладено в пп. 8 та 9 П(С)БО 10.
Згідно з п. 11 П(С)БО 10 виключення безнадійної дебіторської заборгованості з активів здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів. У разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість списується з активів на інші операційні витрати. Сума відшкодування раніше списаної безнадійної дебіторської заборгованості включається до складу інших операційних доходів.
Поточна дебіторська заборгованість, щодо якої створення резерву сумнівних боргів не передбачено, у разі визнання її безнадійною списується з балансу з відображенням у складі інших операційних витрат.
Підпунктом 134.1.1 ПКУ встановлено, що об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
При списанні дебіторської заборгованості згідно з вимогами пп. 139.2.1, 139.2.2 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується:
- на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
- на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів або понад резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів).
Фінансовий результат до оподаткування зменшується:
- на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
- на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), що відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ.
Слід зазначити, що нормами ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на суму поворотної фінансової допомоги, наданої іншому платнику податку на прибуток на загальних підставах. Такі операції відображаються при формуванні фінансового результату до оподаткування за правилами бухгалтерського обліку.
Водночас, платник податку на прибуток (позикодавець) у разі прощення суми поворотної фінансової допомоги, щодо якої не створювався резерв сумнівних боргів, повинен збільшити фінансовий результат до оподаткування згідно з пп. 139.2.1 ПКУ на суму списаної поворотної фінансової допомоги.