Головна Усі новини Оподаткування Податок на прибуток

Коригування фінрезультату за пп. 140.5.5-1 ПКУ: як проводити?

Підприємство (обсяг доходу до 40 млн грн) надає послуги нерезиденту з Техасу, який має форму права власності LLC. Чи потрібно коригувати фінрезультат на різницю, передбачену пп. 140.5.5-1 ПКУ? Чи можна прийняти рішення про незастосування різниць? Чи потрібно доводити ділову мету?

Відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ об'єкт оподаткування податком на прибуток визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МФСЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Для платників податку, в яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період не перевищує 40 млн грн, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу III ПКУ.

Такий платник має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених пп. 140.4.8 та 140.5.16 ПКУ) не більше одного разу протягом безперервної сукупності років, у кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу.

Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік у такій безперервній сукупності років. У подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Отже, якщо платник податку має дохід за останній рік менше 40 млн грн, він може прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату (це необхідно уточнити у декларації) і визначати фінансовий результат до оподаткування без застосування податкових різниць, у тому числі різниці, передбаченої пп. 140.5.5-1 ПКУ. Якщо платник податку не прийняв такого рішення, він повинен коригувати фінансовий результат на всі податкові різниці, передбачені ПКУ.

Наприклад, платник податку, який прийме рішення про незастосування податкових різниць, у річній декларації за 2020 рік не відображає всі коригування фінансового результату за 2020 рік, незважаючи на те, що у деклараціях за попередні періоди цього року коригування фінансового результату застосовувалися (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років). У разі зменшення в такому разі об'єкта оподаткування в інтегрованій картці платника податку виникне переплата, яка може бути або повернута з бюджету за відповідною заявою, або врахована при сплаті наступних зобов'язань з податку на прибуток.

Зокрема, платник податку може проставити позначку про незастосування податкових різниць у вже поданій декларації шляхом подання уточнюючого розрахунку. Про це податківці зазначали в ЗIР, підкатегорія 102.20.02.

 

Ділова мета

Поняття ділової мети наразі застосовується лише для потреб ст. 39 ПКУ (пп. «е» пп. 39.4.6, пп. 39.5.4.1 ПКУ), а також для коригування фінансового результату, передбаченого пп. 140.5.15 ПКУ, на суму витрат платником податків при здійсненні операцій з нерезидентами, якщо такі операції не мають ділової мети.

Тобто на різницю, передбачену пп. 140.5.5-1 ПКУ, наявність ділової мети не впливає. Поняття ділової мети застосовується при коригуванні фінансового результату на суму витрат (тобто не на суму поставлених товарів чи наданих послуг, а саме на суму витрат, понесених під час здійснення постачання або надання послуг) при здійсненні операцій з нерезидентом. Тобто це окрема податкова різниця, яка планується до запровадження з 01.01.2022 р.

Але знову ж таки, якщо платник податку прийме рішення про незастосування податкових різниць, то доводити ділову мету не потрібно.

 

Різниця, передбачена пп. 140.5.5-1 ПКУ

Згідно з пп. 140.5.5-1 ПКУ, фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму 30% вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ), реалізованих на користь:

  • нерезидентів, зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого КМУ відповідно до пп. 39.2.1.2 ПКУ (Перелік №449-р);
  • нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого КМУ відповідно до пп. «г» пп. 39.2.1.1 ПКУ, які не сплачують податку на прибуток (корпоративного податку), у тому числі податку з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юрособи (Перелік №480).

Вимоги цього підпункту платник податку не застосовує, якщо операція не є контрольованою і суму таких доходів він підтверджує за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ, але без подання звіту про контрольовані операції.

I якщо ціна реалізації товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг, є нижчою за ціну, визначену відповідно до принципу «витягнутої руки», встановленого ст. 39 ПКУ, коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на розмір різниці між вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», та вартістю реалізації.

Зокрема, у Переліку №480 зазначено Сполучені Штати Америки (штати Делавер, Каліфорнія, Невада, Нью-Джерсі, Нью-Йорк, Техас, Флорида) з формою права власності Limited Liability Company.

Отже, якщо платник податку не приймав рішення про незастосування податкових різниць, він повинен збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму 30% вартості поставлених такому нерезиденту товарів або послуг, якщо резидент не доведе, що встановлена ціна відповідає принципу «витягнутої руки». Це підтвердження платник податку подає виключно на вимогу контролюючого органу.

Довідка про сплату нерезидентом податку на прибуток використовується, якщо коригування здійснюється через організаційно-правову форму нерезидента, а не через територію його реєстрації.

Якщо платник податку прийняв рішення про незастосування податкових різниць, то збільшувати фінансовий результат на цю різницю не потрібно, бо вона розміщена у розділі III ПКУ.

***

УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до повного тексту матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо Ви вже зареєстровані на нашому сайті - будь ласка, авторизуйтесь.

Якщо поки що ні - зареєструйтесь прямо зараз: це просто, не вимагає Ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Що ще дає реєстрація?

Автор:
Станіслав Горбовцов
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Оподаткування / Податок на прибуток
Теги:
Податок на прибуток

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції.

Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!

Коментарі: 1

Новини по темі

Консультації по темі