Це – восьмий у цьому році (і сорок восьмий загалом) лист тематичної розсилки «Дебету-Кредиту», яка присвячена готівковим розрахункам та РРО. За понад місяць, який минув з часу написання попереднього листа, з’явилося багато нового та цікавого. А саме:
- з’ясуємо, як зазначати штрихкод в чеку РРО при продажу алкоголю в коктейлях і на розлив;
- розповімо, чи застосовується штраф за порушення правил ведення касових документів;
- роз’яснимо, чи застосовувати РРО у разі розрахунків через інтернет-банкінг та еквайринг;
- визначимося, хто має обов'язково встановлювати POS-термінали;
- підкреслимо, що з 17 вересня діють зміни до правил використання РРО та ПРРО;
- повідомимо, в яких випадках необхідно доопрацьовувати РРО після 1 жовтня.
Гарного вам читання!
***
Штрихкод в чеку РРО при продажу алкоголю в коктейлях і на розлив: роз’яснення ДПС
По-перше, обов'язок зазначати цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої визначено Наказом №13 у редакції Наказу №329 та має відображатися у фіскальному чеку у будь-якому випадку при реалізації алкогольних напоїв.
Але в самому Положенні №13 (п. 2 розділу ІІ, реквізит рядка 9 касового чека) є посилання на «випадки, передбачені чинним законодавством». Тобто обов’язок цією нормою, дійсно, встановлено. Проте випадки, яких цей обов’язок стосується, у цій нормі відсутні. І податківці не кажуть, якими нормами і якого документа встановлені ці випадки.
Тому ми вважаємо відповідь податківців некоректною.
По-друге, при програмуванні алкогольної продукції, що використовується у приготуванні коктейлів та на розлив, слід забезпечити введення даних/сканування марки для відображення її реквізитів у розрахунковому документі при її відкорковуванні, в межах отримання першої порції для приготування коктейлю або продажу на розлив.
Якщо для приготування однієї порції коктейлю потрібно використати різні порції алкоголю з декількох відкоркованих пляшок, то потрібно зазначати в чеку декілька штрихкодів акцизних марок.
Про це та інші особливості відображення штрихкоду в чеку РРО ми зазначали у своєму коментарі до ІПК ДПС від 06.09.2021 р. №3349/ІПК/99-00-07-05-01-06.
Чи застосовується штраф за порушення правил ведення касових документів?
Податківці навели норму ст. 163-15 КУпАП. Нею визначено відповідальність за порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів. Ці дії тягнуть за собою накладення штрафу на фізособу – підприємця, посадових осіб юрособи від 100 до 200 нмдг (від 1700 до 3400).
З огляду на зміст цієї статті, податківці наголосили, що КУпАП не передбачено адміністративної відповідальності за порушення правил ведення касових документів. Тобто адмінштрафу за таке порушення при перевірках не може бути.
Інтернет-банкінг, еквайринг, податкові накладні та РРО: нові роз’яснення ДПС
В ІПК від 31.08.2021 р. №3162/ІПК/13-01-07-09-10 податківці чітко говорять, що операції, які здійснені за допомогою платіжного сервісу LiqPay АКБ «Приватбанк» за допомогою банківських платіжних карток, у випадку його застосування продавцем як запропонованого покупцям способу оплати товарів, в межах договорів купівлі–продажу, підпадають під визначення розрахункової операції у розумінні Закону про РРО. А якщо так, то такі платежі реєструються через РРО.
Така ж позиція викладена і в ІПК від 28.08.2021 р. №3152/ІПК/99-00-07-05-02-06 щодо WayForPay.
Відповідно використання будь-якого еквайрингового сервісу (LiqPay, Portmone, Interkassa, WayForPay тощо), POS-терміналів потребує застосування РРО. При цьому таке використання неможливе без попереднього підключення продавця до такого сервісу. Ми докладно писали про РРО та еквайринг у матеріалах тут та тут. Про це все ми також зазначали тут.
Хто має обов'язково встановлювати POS-
термінали?
ДПСУ наголосила, що СГ має застосовувати POS-термінали у разі використання РРО та відповідати хоча б одному з критеріїв:
- реалізувати підакцизні товари (алкогольні напої, тютюнові вироби, пальне);
- використовувати господарську одиницю з торгівельною площею понад 20 м2;
- здійснювати господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення, що перевищує 25 тис. осіб;
- здійснювати перехід на використання POS-терміналів установ банків та забезпечити обов’язкове приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари (виконані роботи, надані послуги).
З 17 вересня діють зміни до правил використання РРО та ПРРО
Мінфін наказом від 26.07.2021 р. №427 затвердив зміни до деяких своїх нормативно-правових актів з питання застосування РРО та/або ПРРО. Загалом внесено зміни до семи нормативних документів. Наказ набрав чинності з 17 вересня.
Завдяки цим змінам тепер:
- ДПС не може відмовляти у реєстрації РРО, якщо має відомості про анулювання ліцензії на право здійснення відповідної господарської діяльності. Тобто відсутність ліцензії не заважатиме зареєструвати РРО (вилучено абзац шостий п. 8 гл. 2 розд. ІІ);
- роботи з введення реєстраторів в експлуатацію виконуватимуться ЦСО протягом трьох робочих днів, а не трьох діб, як було раніше (оновлено п. 12 гл. 2 розд. II). Аналогічні зміни внесено до п. 6 розд. II Порядку опломбування РРО, затвердженого Наказом №547: ці три робочі доби розраховуватимуться від дати отримання ЦСО довідки про резервування фіскального номера, надісланого до ЦСО ДПС;
- у новій редакції викладено додаток 1 до Порядку. Ним затверджено заяву про реєстрацію РРО. Тобто з дати набрання чинності наказу слід буде застосовувати вже нову форму заяви;
- з обов’язків СГ прибрано забезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, а у випадку використання розрахункової книжки, – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Докладно про всі зміни ми розповідали у своїй аналітиці тут.
В яких випадках необхідно доопрацьовувати РРО після 1 жовтня?
У ІПК від 16.09.2021 р. №3469/ІПК/18-28-07-06-23 податківці проконсультували, що обов’язково мають бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками) для можливості виконання вимог щодо форми і змісту розрахункових документів/ електронних розрахункових документів, які формують РРО, ті РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких перебували у Державному реєстрі РРО до набрання чинності Наказу №306 (до 01.08.2021 р.), проте не були на обліку в органах ДПС.
Такі РРО мають бути доопрацьовані для можливості відображення у касових чеках:
- найменування суб’єкта господарювання;
- цифрового значення штрихового коду товару;
- округлення суми до сплати;
- зазначення валюти операції;
- найменування платіжної системи;
- QR-коду.
Про це та про інші нюанси необхідності доопрацювання РРО ми писали тут.
***
Наразі це все.
Більше новин на тему каси та РРО ви знайдете тут, а консультацій – ось тут.
До зустрічі!
Ваш «Дебет-Кредит»