Це – четвертий з початку 2019 року (і тридцять четвертий загалом) лист тематичної розсилки «Дебету-Кредиту», яка присвячена виключно звітності та звітуванню.
З часу написання попередньої розсилки минуло два тижні, і нам є про що розповісти.
Цього разу ми:
- проінформуємо, що декларацію про валютні цінності подавати у 2019 році вже не потрібно;
- вкажемо, що неприбутківцям разом зі звітом за 2018 рік слід обов’язково подавати й фінзвітність;
- поговоримо про те, як податківці проводять камеральну перевірку звіту з ЄСВ;
- дізнаємося, чи подавати звіт про управління разом з декларацією з прибутку;
- нагадаємо, що до 28 лютого (включно) слід подати фінзвітність до Держстату;
- з’ясуємо, за якою формою подавати декларацію з податку на прибуток – J0100117, J0108104 чи J0100116.
Гарного вам читання!
***
До уваги неприбутківців! При звітуванні за 2018 рік не забудьте про фінзвітність
Чернігівські податківці нагадали, що разом зі звітом про використання доходів неприбуткової організації за 2018 рік слід подати річну фінансову звітність. Вона відповідно до п. 46.2 ПКУ є додатком до звіту та її невід’ємною частиною.
При цьому у таблицях «Наявність додатків» та «Наявність поданих до Звіту форм фінансової звітності» проставляється позначка «+».
Звіт про управління разом з декларацією з прибутку подавати не потрібно
Податківці у підкатегорії 102.23.02 ресурсу «ЗІР» зауважили, що п. 1 розд. ІІ НП(С)БО 1 встановлено, що фінансова звітність складається з: балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до фінансової звітності.
До того ж за ч. 7 ст. 11 Закону про бухоблік Звіт про управління має подаватися разом з фінансовою звітністю та консолідованою фінансовою звітністю в порядку та строки, встановлені законом. У разі подання підприємством консолідованої фінансової звітності подається консолідований звіт про управління.
Тобто звіт про управління не є складовою фінансової звітності. Тому обов'язку його подання разом з декларацією з податку на прибуток до ДФС не передбачено. Про це ми писали тут та тут.
Декларацію про валютні цінності у 2019 році подавати не потрібно!
Податківці у підкатегорії 114.04 «ЗІР» нагадали, що 7 лютого 2019 року введено в дію Закон про валюту. Відповідно з цієї дати втратив чинність Декрет КМУ від 19.02.1993 р. №15-93.
Крім того, згідно з ч. 1 п. 3 ст. 16 Закону про валюту припинено дію Указу Президента №319/94.
Вимоги щодо декларування наявних у резидентів валютних цінностей та майна, яке знаходяться за межами України, передбачалися ст. 9 Декрету №15-93 та ст. 1 Указу №319.
Положення Закону про валюту вже не містять вимог щодо такого декларування. Тому суб’єкти ЗЕД-діяльності декларацію про валютні цінності за звітні періоди, починаючи з 1 кварталу 2019 року, не подають.
Останнім періодом, за який необхідно було подавати декларацію, є 2018 рік (станом на 01.01.2019 року). Про це ми писали тут.
Форми декларації з податку на прибуток J0100117, J0108104 та J0100116: коли та як застосовувати?
Електронна форма за ідентифікатором J0100117 передбачає необхідність встановлення позначки «базовий звітний період квартал» або «базовий звітний період рік».
У новій формі за ідентифікатором J0100117 слід проставляти відповідні позначки:
- «базовий звітний період квартал» – для платників податку, що складають декларацію з податку на прибуток за податкові (звітні) періоди квартал, півріччя, три квартали, рік,
- «базовий звітний період рік» – для платників податку, яким встановлено річний податковий (звітний) період.
Але до 01.04.2019 р. також прийматимуться декларації за формою, затвердженою Наказом №897, а саме:
- за рік – за ідентифікатором форми J0108104;
- за квартал – за ідентифікатором форми J0100116.
Тож платники податку на прибуток мають право відзвітувати за 2018 рік як за «новими», так і за «старими» формами. Про це читайте ось тут.
Як податківці проводять камеральну перевірку звіту з ЄСВ?
У підкатегорії 301.07«ЗІР» податківці нагадують, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 13 Закону про ЄСВ документальні та камеральні перевірки з ЄСВ проводяться у порядку, встановленому ПКУ.
З врахуванням ст. 76 ПКУ камеральній перевірці підлягає вся звітність з ЄСВ суцільним порядком. Згода платника ЄСВ на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова.
Звітність, подана платниками ЄСВ, проходить арифметичний та логічний контроль.
Камеральна перевірка даних, заявлених у звітності з ЄСВ, проводиться протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання такої звітності, а у разі отримання такої звітності після граничного строку подання – протягом 30 календарних днів з дати фактичного подання такої звітності.
Але згідно з ч. 16 ст. 25 Закону про ЄСВ строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується. Тому камеральна перевірка дотримання законодавства з питань подання звітності та сплати ЄСВ призначається без дотримання строків давності.
І наостанок – аналітика від редакції
За якою формою слід подавати річну фінзвітність? В які строки слід відзвітувати? Чи можна подати фінзвітність в електронному вигляді? Що буде за неподання? Про це все читайте тут.
***
Наразі це все.
Більше новин на тему звітності ви знайдете тут, консультацій – ось тут, а бланки та податковий календар на березень – у спеціальному розділі нашого сайту blank.dtkt.ua.
До зустрічі!
Ваш «Дебет-Кредит»