Це – вже сьомий з початку року (і вісімдесят четвертий загалом) лист тематичної розсилки «Дебету-Кредиту», яка присвячена виключно податку на прибуток. З моменту написання попередньої розсилки минуло три тижні, тож нам є про що розповісти. А саме:
- розкажемо, як визначити об’єкт оподаткування за угодою про розподіл продукції;
- дізнаємося, як коригувати фінрезультат на податкову різницю за пп. 140.5.5-1 ПКУ;
- визначимося, як обліковувати зареєстроване доменне ім'я та хостинг;
- нагадаємо про групи НМА та їх податкову амортизацію;
- підкреслимо, що ДПС опублікувала окремий інформаційний лист щодо взяття на облік нерезидентів.
Гарного вам читання!
***
Як визначити об’єкт оподаткування за угодою про розподіл продукції?
Податківці з Офісу великих платників вказали, що особливості сплати податку на прибуток під час виконання угоди про розподіл продукції передбачено ст. 336 ПКУ.
Податок на прибуток сплачується інвестором (оператором) з прибутку, отриманого інвестором (інвесторами) від виконання угод про розподіл продукції, у розмірах, встановлених ПКУ на дату укладення угоди про розподіл продукції, з урахуванням ст. 340 ПКУ (п. 336.1 ПКУ).
Якщо вартість прибуткової продукції за угодою про розподіл продукції виражена в іноземній валюті, для цілей обчислення податку на прибуток така вартість перераховується в гривні в порядку, передбаченому угодою про розподіл продукції.
Будь-які інші доходи, отримані інвестором (оператором) протягом строку дії угоди від діяльності, пов’язаної з виконанням такої угоди, не розглядаються як об’єкт оподаткування та не враховуються під час його визначення.
Коригування фінрезультату за пп. 140.5.5-1 ПКУ: як проводити?
Якщо платник податку не приймав рішення про незастосування податкових різниць, він повинен збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму 30% вартості поставлених такому нерезиденту товарів або послуг, якщо резидент не доведе, що встановлена ціна відповідає принципу «витягнутої руки». Це підтвердження платник податку подає виключно на вимогу контролюючого органу.
Довідка про сплату нерезидентом податку на прибуток використовується, якщо коригування здійснюється через організаційно-правову форму нерезидента, а не через територію його реєстрації.
Якщо платник податку прийняв рішення про незастосування податкових різниць, то збільшувати фінансовий результат на цю різницю не потрібно, бо вона розміщена у розділі III ПКУ. Про це ми писали тут.
Зареєстрували доменне ім'я та хостинг: чи визнавати НМА у податковому обліку?
Хмельницькі податківці зауважили, що вебсайт належить до об’єктів права інтелектуальної власності (авторського права). А розміщення вебсайту в мережі Інтернет передбачає реєстрацію доменного імені та власне розміщення вебсайту (хостинг).
Тому витрати платника податку, пов’язані з розробкою вебсайту та його розміщенням в мережі Інтернет (реєстрація доменного імені та хостинг), належать до 6 групи – інші нематеріальні активи. При цьому розрахунок амортизації здійснюється відповідно до норм п. 138.3 ПКУ.
НМА в податковому обліку: які групи та правила амортизації застосовувати?
Наразі є 6 груп НМА. А саме:
- група 1 – права користування природними ресурсами (право користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище) (строк дії права користування – відповідно до правовстановлюючого документа);
- група 2 – права користування майном (право користування земельною ділянкою, крім права постійного користування земельною ділянкою відповідно до закону, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо) (строк дії права користування – відповідно до правовстановлюючого документа);
- група 3 – права на комерційні позначення (права на торговельні марки (знаки для товарів і послуг), комерційні (фірмові) найменування тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті (строк дії права користування – відповідно до правовстановлюючого документа);
- група 4 – права на об’єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, породи тварин, компонування (топографії) інтегральних мікросхем, комерційні таємниці, в тому числі ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті (строк дії права користування – відповідно до правовстановлюючого документа, але не менше як 5 років);
- група 5 – авторське право та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, комп’ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (баз даних), фонограми, відеограми, передач (програми) організацій мовлення тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті (строк дії права користування – відповідно до правовстановлюючого документа, але не менш як 2 роки);
- група 6 – інші нематеріальні активи (право на ведення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо) (строк дії права користування – відповідно до правовстановлюючого документа).
Якщо відповідно до правовстановлюючого документа строк дії права користування нематеріального активу не встановлено, такий строк корисного використання визначається платником податку самостійно, але не може становити менше двох та більше 10 років. Про це ми писали тут.
Як стати на облік в ДПС нерезидентам: інформаційний лист №20
30 квітня ДПСУ опублікувала двадцятий випуск інформаційного листа. Його присвячено змінам до ПКУ щодо взяття на облік у податкових органах як платників податків іноземних юридичних компаній, організацій, які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, а також їх реєстрації платниками податку на прибуток.
В інформаційному листі можна дізнатися про вимоги до реєстрації нерезидентів платниками податків, їх відповідальність за порушення вимог Кодексу щодо податкової реєстрації, практичні аспекти виконання нерезидентів обов’язків платника податку на прибуток тощо. Ознайомитися з інформаційним листом можна тут.
***
Наразі це все.
Більше новин на тему податку на прибуток ви завжди знайдете тут, а консультацій – тут.
До зустрічі!
Ваш «Дебет-Кредит»