Це – вже дев’ятий (і шостий у цьому році) лист тематичної розсилки «Дебету-Кредиту», яка присвячена виключно зовнішньоекономічній діяльності. У ньому ми пишемо про те, що цікавого та корисного сталося у сфері ЗЕД за останній місяць.
Сьогодні ми:
- розповімо про новий Закон про валюту та валютні операції (його опублікування і основні зміни у роботі з валютою);
- визначимося, як оподатковувати перерахування коштів представництвом на рахунки нерезидента за кордон;
- зупинимося на правилах оподаткування ПДВ внеску від нерезидента до статутного фонду;
- наведемо позицію ДФС щодо наслідків у разі придбання товарів/послуг у нерезидента через Інтернет;
- розповімо, як відбувається валютний контроль при імпорті без ввезення та які наслідки з ПДВ виникають;
- з’ясуємо, як буде працювати механізм «єдиного вікна» на митниці;
- дізнаємося, як потрібно складати та подавати звітність з трансфертного ціноутворення за 2017 рік.
Гарного вам читання!
***
Нові правила роботи з валютою запрацюють з 02.07.2019 року
6 липня 2018 р. Закон №2473 про валюту та валютні операції було опубліковано у «Голосі України». За текстом Закону він набирає чинності з наступного дня після опублікування, але вводиться в дію тільки через сім місяців після набрання чинності. Тож 07.07.2018 р. Закон набрав чинності, а вводиться в дію він з 07.02.2019 р.
Зокрема, Закон про валюту передбачає:
- поступове скасування валютних обмежень;
- поширення валютного контролю тільки на ЗЕД-операції у сумі понад 150 тис. грн;
- скасування граничних строків розрахунків за ЗЕД-операціями (наразі – 180 днів);
- дозвіл на проведення подальших операцій у ЗЕД у разі порушення правил валютного законодавства;
- введення штрафів за порушення правил валютного законодавства: у розмірі 20% власного капіталу від Нацбанку для уповноважених установ та 100% суми операції від ДФС для юросіб;
- можливість надання кредитів нерезидентам у інвалюті та інвестування в іноземні компанії без отримання ліцензії.
З нашим аналізом норм нового Закону на підставі тексту законопроекту можна ознайомитися тут, а з позицією Нацбанку – ось тут.
Звертаємо увагу: до набрання чинності Закону Нацбанк має привести всі свої постанови у відповідність, а також разом з Урядом має розробити та зареєструвати на сайті ВРУ законопроекти щодо здійснення одноразового декларування активів фізичних осіб та про міжнародну співпрацю України в галузі оподаткування.
Як перерахування коштів представництвом на рахунки нерезидента за кордон обкладається податком на прибуток
Податківці в підкатегорії 102.18 «ЗІР» вказали, що перерахована нерезиденту виручка від реалізації товарів (робіт, послуг) його представництвом оподатковується податком на прибуток за загальними правилами за ставкою 18%. Ці кошти не оподатковуються податком з доходів нерезидентів за ставкою 15%.
Внесок від нерезидента до статутного фонду: наслідки з ПДВ
Операція із внесення нерухомого майна, розташованого на митній території України, до статутного фонду резидента, є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковується ПДВ за основною ставкою – 20%. Тож наслідки з ПДВ виникатимуть, якщо постійне представництво нерезидента є платником ПДВ.
У разі якщо операція із внесення нерухомого майна до статутного фонду резидента здійснюється неплатником ПДВ (у тому числі нерезидентом, який немає постійного представництва на митній території України), то така операція не є об’єктом оподаткування ПДВ.
Про це детальніше тут.
Мінфін змінив процедуру сплати платежів при митному оформленні товарів
Мінфін своїм наказом від 07.05.2018 р. №493 переніс терміни переведення обслуговування платників на єдиний бюджетний рахунок (нашу новину про це дивіться тут).
Зокрема, переведення підприємств на обслуговування через депозитні рахунки 3734, відкриті в Держказначействі, для зарахування авансових митних платежів здійснюється поетапно:
- на перехідний період (з 15.01.2018 по 15.04.2019 рр.) – за рішенням підприємства;
- з 16.04.2019 р. – на постійній основі.
Але фактично почати сплачувати митні платежі на єдиний рахунок можна буде тільки з початку вересня 2018 року. Про це Мінфін вказав у своєму повідомленні 10 липня.
Звертаємо увагу: з 18.03.2019 р. сплата та зарахування грошових коштів у вигляді авансових платежів (передоплати) підприємств на депозитні рахунки 3734, відкриті в Казначейства в м. Києві на ім’я митниці ДФСУ, припиняються в установленому порядку. Отже, фактично початком обов’язкового застосування єдиного рахунку буде 18.03.2019 року.
Звітуємо з трансфертного ціноутворення за 2017 рік до 1 жовтня включно
Податківці із Офісу великих платників податків ДФС нагадали, що останнім днем подання Звіту про контрольовані операції є 30 вересня. Але в поточному році це число припадає на вихідний день (неділя). Тому платники податків мають подати Звіт про контрольовані операції не пізніше 01 жовтня 2018 р.
Форма Звіту про контрольовані операції та порядок його складання залишились незмінними. Кількість додатків до звіту має відповідати кількості контрагентів – сторін контрольованих операцій, зазначених в основній частині звіту.
Податківці у своєму роз’ясненні також зупинилися на правилах сумарного відображення кількох контрольованих операцій в одному рядку додатка. Таке угруповання можливе при застосуванні будь-якого методу трансфертного ціноутворення, але тільки щодо контрольованих операцій в межах одного контракту з ідентичними товарами, які поставляються за незмінною ціною.
З 25 червня поліція займається виявленням контрабанди на митниці
В.о. голови ДФС України Мирослав Продан на своїй сторінці у Facebook повідомив, що на виконання постанови Кабміну, ДФС спільно з МВС та іншими правоохоронними структурами розпочинає активну фазу боротьби з митними правопорушеннями та контрабандою.
«22 червня був підписаний спільний наказ МВС та Мінфіну щодо створення механізмів взаємодії митників та поліцейських. У документі будуть урегульовані всі нюанси спільних дій», – йдеться у повідомленні.
За словами очільника ДФС, з 25 червня Нацполіція вже почала працювати на пунктах пропуску та паралельно з митниками здійснюватиме аналітичну роботу щодо ризикових груп товарів. Щодо побоювань бізнесу щодо збільшення часу на оформлення вантажів, Мирослав Продан заспокоює: усі заходи стосуються лише порушників і не зашкодять зовнішньо-економічній діяльності бізнесу, який працює у рамках законодавства.
Незабаром на митниці запрацює механізм «єдине вікно». Рада прийняла Закон!
05.07.2018 року Верховна Рада прийняла у другому читанні законопроект №7010. Ним запроваджується механізм «єдиного вікна» та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України. Закон набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування (наразі він ще не підписаний Президентом).
За текстом законопроекту №7010:
- митниця ДФС має створити єдину автоматизовану інформаційну систему митниці, автоматизовану систему митного оформлення та єдиний державний сайт «Єдине вікно для міжнародної торгівлі». На це їй відведено три місяці з дня набрання чинності Закону;
- ДФС має визначати коди УКТ ЗЕД товарів, щодо переміщення яких через митницю встановлені заборони або обмеження. Але вона почне робити це тільки через шість місяців після набрання чинності Закону. Також з цього періоду ДФС буде зобов’язана оприлюднювати на своєму сайті переліки таких заборон або обмежень.
Наостанок – дві аналітики від редакції
Чи буде імпорт без ввезення оподатковуватись ПДВ? Як зняти операцію з оплати такого товару з валютного контролю? Про це, на підставі індивідуальної податкової консультації від 15.06.2018 р. №2643/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, ми розповідали тут.
Наразі все більшу популярність отримує придбання товарів/послуг через Інтернет, в тому числі і на закордонних сайтах. Які податкові наслідки в результаті такої операції виникнуть у резидента-суб'єкта господарювання? Про це читайте ось тут.
***
Наразі це все.
Більше новин на тему зовнішньоекономічної діяльності ви знайдете тут, а консультацій – ось тут.
До зустрічі!
Ваш «Дебет-Кредит»