«Зовнішньоекономічна діяльність» №11(14) | 19.12.2018 р.

Це – вже чотирнадцятий (і одинадцятий у цьому році) лист тематичної розсилки «Дебету-Кредиту», яка присвячена виключно зовнішньоекономічній діяльності. У ньому ми пишемо про те, що цікавого та корисного сталося у сфері ЗЕД за останній місяць.

Сьогодні ми:

• повідомимо про появу нових проектів Нацбанку щодо валютного регулювання;
• ознайомимося з пропозиціями МЕРТ щодо оновлення правил подовження граничних строків розрахунків для ЗЕД-операцій;
• наведемо перелік товарів, експорт та імпорт яких підлягатиме ліцензуванню наступного року;
• розкажемо, які податкові наслідки виникають у неплатника ПДВ при отриманні послуги від нерезидента;
• дізнаємося про особливості імпортних операцій з відстроченням поставки;
• зазначимо, що Нацбанк знову зберіг вимогу обов’язкового продажу 50% валютних надходжень;
• визначимося, які імпортовані товари підлягають митному контролю.

Гарного вам читання!

***

Нацбанк оприлюднив проекти постанов щодо нової роботи з інвалютою
Структура нового валютного регулювання складається з семи ключових нормативно-правових актів:

1. структура валютного ринку та правила торгівлі іноземною валютою та банківськими металами;
   
   
2. порядок розрахунків, операцій з купівлі та переказів іноземної валюти на території України та за кордон;
   
   
3. транскордонне переміщення готівкової національної та іноземної валюти, банківських металів, а також цінних паперів в документарній формі банками, юридичними та фізичними особами;
   
   
4. загальний перелік заходів захисту для можливого застосування Національним банком, критерії і порядок їх запровадження, умови їх подовження та дострокового припинення;
   
   
5. перелік запроваджених заходів захисту та порядок їх застосування (антикризова постанова, що має тимчасовий характер);
   
   
6. інші інструменти стабілізації грошово-кредитного ринку (резервування за валютними операціями), а також повідомлювальна система збору інформації про валютні операції;
   
   
7. порядок дотримання граничних строків розрахунків, встановлених Національним банком.

Наразі НБУ опублікував проекти нормативно-правових актів №1, 2, 3, 5, 6, 7. Про це ми розповідали тут та тут. Наш аналіз проектів Положення про здійснення операцій з валютними цінностями та Положення про структуру валютного ринку України дивіться тут, а про проект Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей читайте ось тут.

Нацбанк знову зберіг вимогу обов’язкового продажу 50% валютних надходжень
Національний банк подовжив дію вимоги щодо обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті на користь юросіб у розмірі 50% на період з 14 грудня 2018 року по 6 лютого 2019 року (включно). Рішення щодо обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті на користь юридичних осіб затверджене Постановою НБУ від 13.12.2018 р. №138.

А вже з 7 лютого 2019 року буде впроваджено черговий етап валютних пом’якшень: дерегуляція інвестицій за кордон, спрощення проведення транскордонних операцій населення з валютою і купівлі валюти на міжбанківському ринку для клієнтів банків тощо.

Як і раніше, продажу підлягатимуть надходження в іноземній валюті 1-ї групи Класифікатора іноземних валют, банківських металів і в російських рублях. Продаж буде здійснюватися без доручення клієнта і виключно наступного робочого дня після дня зарахування таких надходжень на розподільчий рахунок.

МЕРТ пропонує змінити Правила подовження граничних строків розрахунків для ЗЕД-операцій
22 листопада Мінекономрозвитку оприлюднило на своєму сайті два документи:

• проект постанови КМУ «Про затвердження переліку пропозицій щодо винятків та особливостей розрахунків за операціями з експорту та імпорту, у разі встановлення Національним банком України граничних строків розрахунків». Ним передбачено встановлення винятків для суб'єктів космічної діяльності, суб'єктів літакобудування, інвесторів за угодою про розподіл продукції, а також для операцій з експорту послуг (крім транспортних і страхових), прав інтелектуальної власності, авторських та суміжних прав;
  
  
• проект постанови КМУ щодо запровадження Порядку подовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, встановлених НБУ. Зокрема, за ним планується визначити порядок видачі висновків щодо подовження граничних строків розрахунків за окремими ЗЕД-операціями.

Експорт та імпорт яких товарів підлягатиме ліцензуванню у 2019 році?
Мінекономрозвитку 16 листопада оприлюднило проект постанови КМУ «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2019 рік». Завантажити його можна тут>>

В цьому документі визначаються:

• обсяги квот товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню;
  
  
• перелік товарів (озоноруйнівних речовин), експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню;
  
  
• перелік товарів, що можуть містити озоноруйнівні речовини, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню (крім товарів, що перевозяться у контейнерах з особистим майном);
  
  
• перелік товарів, імпорт яких з Республіки Македонія підлягає ліцензуванню в рамках тарифної квоти відповідно до положень Угоди про вільну торгівлю між Республікою Македонія та Україною від 18 січня 2001 року;
  
  
• перелік товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню.

Звертаємо увагу: невикористані у 2018 році ліцензії на експорт та імпорт товарів будуть дійсними до 1 березня 2019 року.

Кабмін визначив перелік імпортованих товарів, які підлягають митному контролю
Кабмін постановою від 24.10.2018 р. №960 затвердив:

1. перелік товарів, які в разі ввезення на митну територію України (в тому числі з метою транзиту) підлягають заходам офіційного контролю;
   
   
2. перелік документів і відомостей, що підлягають перевірці під час попереднього документального контролю.

Постанова діє з 17 листопада 2018 року. Про це ми писали тут.

Якщо неплатник ПДВ отримав послуги від нерезидента, він має ПЗ, але не має ПКУ
Податківці у своїй індивідуальній консультації від 15.11.2018 р. №4831/Н/99-99-13-01-02-14/ІПК зауважили, що будь-яка фізична особа - підприємець, у т. ч. яка знаходиться на спрощеній системі оподаткування та не зареєстрована як платник ПДВ при отриманні послуг від нерезидента, місце постачання яких визначено на митній території України, є податковим агентом такого нерезидента в частині нарахування та сплати ПДВ до бюджету незалежно від суми здійснюваних операцій.Те саме стосується і юридичних осіб – неплатників ПДВ.

При цьому за зареєстрованою ПН на цю операцію права на податковий кредит у ФОПа-неплатника ПДВ не буде. Докладніше про це читайте у нашому коментарі до згаданої індивідуальної консультації.

І наостанок - аналітика від редакції
За яких умов операція знімається з валютного контролю у разі здійснення резидентом операцій з імпорту з відстроченням поставки? Чи доведеться сплатити штрафи за порушення строків розрахунків за ЗЕД-операціями у такому випадку? Про це все ми розповідали тут.

МСФЗ і трансформація звітності за 2018 рік
Приєднуйтесь вже 21 грудня до семінару у залі або долучайтесь до online-трансляції.

Ви дізнаєтесь про:

• методику трансформації фінансової звітності та її інструменти;
• ключові трансформаційні коригування;
• організаційні процедури і заходи, що супроводжують перехідний період;
• зони відповідальності за підготовку МСФЗ-звітності.

Всі учасники отримають відеозапис семінару, роздатковий матеріал та сертифікат учасника. Замовляйте квитки за акційною ціною прямо зараз>>

***

Наразі це все.
Більше новин на тему зовнішньоекономічної діяльності ви знайдете тут, а консультацій – ось тут.

До зустрічі!
Ваш «Дебет-Кредит»