Це – вже чотирнадцятий (і одинадцятий у цьому році) лист тематичної розсилки «Дебету-Кредиту», яка присвячена виключно зовнішньоекономічній діяльності. У ньому ми пишемо про те, що цікавого та корисного сталося у сфері ЗЕД за останній місяць.
Сьогодні ми:
- повідомимо про появу нових проектів Нацбанку щодо валютного регулювання;
- ознайомимося з пропозиціями МЕРТ щодо оновлення правил подовження граничних строків розрахунків для ЗЕД-операцій;
- наведемо перелік товарів, експорт та імпорт яких підлягатиме ліцензуванню наступного року;
- розкажемо, які податкові наслідки виникають у неплатника ПДВ при отриманні послуги від нерезидента;
- дізнаємося про особливості імпортних операцій з відстроченням поставки;
- зазначимо, що Нацбанк знову зберіг вимогу обов’язкового продажу 50% валютних надходжень;
- визначимося, які імпортовані товари підлягають митному контролю.
Гарного вам читання!
***
Нацбанк оприлюднив проекти постанов щодо нової роботи з інвалютою
Структура нового валютного регулювання складається з семи ключових нормативно-правових актів:
- структура валютного ринку та правила торгівлі іноземною валютою та банківськими металами;
- порядок розрахунків, операцій з купівлі та переказів іноземної валюти на території України та за кордон;
- транскордонне переміщення готівкової національної та іноземної валюти, банківських металів, а також цінних паперів в документарній формі банками, юридичними та фізичними особами;
- загальний перелік заходів захисту для можливого застосування Національним банком, критерії і порядок їх запровадження, умови їх подовження та дострокового припинення;
- перелік запроваджених заходів захисту та порядок їх застосування (антикризова постанова, що має тимчасовий характер);
- інші інструменти стабілізації грошово-кредитного ринку (резервування за валютними операціями), а також повідомлювальна система збору інформації про валютні операції;
- порядок дотримання граничних строків розрахунків, встановлених Національним банком.
Наразі НБУ опублікував проекти нормативно-правових актів №1, 2, 3, 5, 6, 7. Про це ми розповідали тут та тут. Наш аналіз проектів Положення про здійснення операцій з валютними цінностями та Положення про структуру валютного ринку України дивіться тут, а про проект Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей читайте ось тут.
Нацбанк знову зберіг вимогу обов’язкового продажу 50% валютних надходжень
Національний банк подовжив дію вимоги щодо обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті на користь юросіб у розмірі 50% на період з 14 грудня 2018 року по 6 лютого 2019 року (включно). Рішення щодо обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті на користь юридичних осіб затверджене Постановою НБУ від 13.12.2018 р. №138.
А вже з 7 лютого 2019 року буде впроваджено черговий етап валютних пом’якшень: дерегуляція інвестицій за кордон, спрощення проведення транскордонних операцій населення з валютою і купівлі валюти на міжбанківському ринку для клієнтів банків тощо.
Як і раніше, продажу підлягатимуть надходження в іноземній валюті 1-ї групи Класифікатора іноземних валют, банківських металів і в російських рублях. Продаж буде здійснюватися без доручення клієнта і виключно наступного робочого дня після дня зарахування таких надходжень на розподільчий рахунок.
МЕРТ пропонує змінити Правила подовження граничних строків розрахунків для ЗЕД-операцій
22 листопада Мінекономрозвитку оприлюднило на своєму сайті два документи:
- проект постанови КМУ «Про затвердження переліку пропозицій щодо винятків та особливостей розрахунків за операціями з експорту та імпорту, у разі встановлення Національним банком України граничних строків розрахунків». Ним передбачено встановлення винятків для суб'єктів космічної діяльності, суб'єктів літакобудування, інвесторів за угодою про розподіл продукції, а також для операцій з експорту послуг (крім транспортних і страхових), прав інтелектуальної власності, авторських та суміжних прав;
- проект постанови КМУ щодо запровадження Порядку подовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, встановлених НБУ. Зокрема, за ним планується визначити порядок видачі висновків щодо подовження граничних строків розрахунків за окремими ЗЕД-операціями.
Експорт та імпорт яких товарів підлягатиме ліцензуванню у 2019 році?
Мінекономрозвитку 16 листопада оприлюднило проект постанови КМУ «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2019 рік». Завантажити його можна тут>>
В цьому документі визначаються:
- обсяги квот товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню;
- перелік товарів (озоноруйнівних речовин), експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню;
- перелік товарів, що можуть містити озоноруйнівні речовини, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню (крім товарів, що перевозяться у контейнерах з особистим майном);
- перелік товарів, імпорт яких з Республіки Македонія підлягає ліцензуванню в рамках тарифної квоти відповідно до положень Угоди про вільну торгівлю між Республікою Македонія та Україною від 18 січня 2001 року;
- перелік товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню.
Звертаємо увагу: невикористані у 2018 році ліцензії на експорт та імпорт товарів будуть дійсними до 1 березня 2019 року.
Кабмін визначив перелік імпортованих товарів, які підлягають митному контролю
Кабмін постановою від 24.10.2018 р. №960 затвердив:
- перелік товарів, які в разі ввезення на митну територію України (в тому числі з метою транзиту) підлягають заходам офіційного контролю;
- перелік документів і відомостей, що підлягають перевірці під час попереднього документального контролю.
Постанова діє з 17 листопада 2018 року. Про це ми писали тут.
Якщо неплатник ПДВ отримав послуги від нерезидента, він має ПЗ, але не має ПКУ
Податківці у своїй індивідуальній консультації від 15.11.2018 р. №4831/Н/99-99-13-01-02-14/ІПК зауважили, що будь-яка фізична особа - підприємець, у т. ч. яка знаходиться на спрощеній системі оподаткування та не зареєстрована як платник ПДВ при отриманні послуг від нерезидента, місце постачання яких визначено на митній території України, є податковим агентом такого нерезидента в частині нарахування та сплати ПДВ до бюджету незалежно від суми здійснюваних операцій.Те саме стосується і юридичних осіб – неплатників ПДВ.
При цьому за зареєстрованою ПН на цю операцію права на податковий кредит у ФОПа-неплатника ПДВ не буде. Докладніше про це читайте у нашому коментарі до згаданої індивідуальної консультації.
І наостанок - аналітика від редакції
За яких умов операція знімається з валютного контролю у разі здійснення резидентом операцій з імпорту з відстроченням поставки? Чи доведеться сплатити штрафи за порушення строків розрахунків за ЗЕД-операціями у такому випадку? Про це все ми розповідали тут.
МСФЗ і трансформація звітності за 2018 рік
Приєднуйтесь вже 21 грудня до семінару у залі або долучайтесь до online-трансляції.
Ви дізнаєтесь про:
- методику трансформації фінансової звітності та її інструменти;
- ключові трансформаційні коригування;
- організаційні процедури і заходи, що супроводжують перехідний період;
- зони відповідальності за підготовку МСФЗ-звітності.
Всі учасники отримають відеозапис семінару, роздатковий матеріал та сертифікат учасника. Замовляйте квитки за акційною ціною прямо зараз>>
***
Наразі це все.
Більше новин на тему зовнішньоекономічної діяльності ви знайдете тут, а консультацій – ось тут.
До зустрічі!
Ваш «Дебет-Кредит»