Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Це – вже сорок сьомий (і перший у 2022 році) лист тематичної розсилки «Дебету-Кредиту», яка присвячена виключно зовнішньоекономічній діяльності. У ньому ми пишемо про те, що цікавого та корисного сталося у сфері ЗЕД за більше ніж місяць, що минув з написання останньої розсилки.
- дізнаємося, в якій валюті перераховувати кошти комітенту у разі надходження виручки на рахунок резидента-комісіонера в інвалюті;
- розповімо, чи зазначати вартість товарів до 150 євро у декларації з ПДВ;
- з’ясуємо, що є датою ввезення товару за бартерним договором;
- зупинимося на нюансах складання АН у разі експорту пального та спирту;
- зазначимо, чи обов’язково укладати договір ЗЕД у письмовій формі при наданні послуг нерезидентам через інтернет;
- проінформуємо, експорт та імпорт яких товарів буде ліцензуватися у 2022 році;
- роз'яснимо, хто відповідає за порушення строків розрахунків за ЗЕД-договором комісії.
Гарного вам читання!
***
Виручка надійшла на рахунок резидента-комісіонера в інвалюті: в якій валюті перераховувати комітенту?
Дніпропетровські податківці наголосили, що операція з перерахування резиденту-комітенту виручки, що надійшла на рахунок резидента-комісіонера в іноземній валюті, не є поточною торговельною операцією, а лише операцією з перерахування за належністю іноземної валюти, перерахованої з-за кордону нерезидентом як оплата за експортовані товари на поточні рахунки резидентів- комітентів.
Таким чином, перерахування резиденту-комітенту виручки, що надійшла на рахунок резидента-комісіонера в іноземній валюті, здійснюється в тій валюті, в якій вона надійшла.
Чи зазначати вартість товарів до 150 євро у декларації з ПДВ?
Податківці зазначили, що вивезення за межі митної території України товарів, митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, незалежно від обраного митного режиму, не є об’єктом оподаткування. Тому відображенню у рядках 2.1 та 2.2 декларації такі операції не підлягають.
Водночас у рядку 5 декларації вказуються, зокрема, обсяги операцій з постачання товарів/послуг, які відповідно до ст. 196 ПКУ включені до переліку операцій, що не є об’єктом оподаткування.
Для платників податку, які заповнюють рядок 5 декларації обов’язковим є подання додатка 5 (Д5).
Тож такі операції (незалежно від обраного митного режиму товарів) вказуються у рядку 5 з обов’язковим поданням додатка 5 (Д5).
Що є датою ввезення товару за бартерним договором?
Дніпропетровські податківці підкреслили, що товари, які імпортуються за бартерним договором, підлягають ввезенню на митну територію України у строки, зазначені в такому договорі, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення.
Датою ввезення товарів за бартерним договором на митну територію України вважається дата їх митного оформлення (дата оформлення митної декларації на імпорт), а в разі імпорту за бартерним договором робіт або послуг – дата підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг.
Нюанси складання АН у разі експорту пального та спирту
При здійсненні операції з вивезення пального/спирту етилового за межі митної території України платник акцизного податку повинен складати акцизні накладні двічі.
Перша акцизна накладна складається таким платником у двох примірниках в день реалізації пального/спирту етилового з акцизного складу/акцизного складу пересувного до акцизного складу пересувного з метою його вивезення (експорту) за межі митної території України.
Друга акцизна накладна складається таким платником у одному примірнику на обсяги експортованого (вивезеного) пального/спирту етилового в день його вивезення (експорту) за межі митної території України, що підтверджується належно оформленою митною декларацією. Про це ми писали тут.
Чи обов’язково укладати договір ЗЕД у письмовій формі при наданні послуг нерезидентам через інтернет?
Законодавством України не встановлено обов’язку укладати зовнішньоекономічний договір в письмовій формі при наданні СГ-резидентом послуг нерезидентам через мережу Інтернет.
При цьому передбачено укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) у простій письмовій або в електронній формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або у разі експорту послуг (крім транспортних) (у тому числі через мережу Інтернет) – шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти) або шляхом обміну електронними повідомленнями, або в інший спосіб, зокрема, шляхом виставлення рахунка (інвойсу), у тому числі в електронному вигляді, за надані послуги. Про це ми писали тут.
Хто відповідає за порушення строків розрахунків за ЗЕД-договором комісії?
Податківці з Офісу великих платників зазначили, що у разі порушення третьою особою договору, укладеного з нею комісіонером, комісіонер зобов’язаний негайно повідомити про це комітента, зібрати та забезпечити необхідні докази. Комітент має право вимагати від комісіонера відступлення права вимоги до цієї особи (ч. 4 ст. 1016 ЦКУ).
Тож відповідальність у сфері ЗЕД за порушення резидентами строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності при виконанні договорів комісії покладається на сторону договору, яка набуває права і стає зобов’язаною за зовнішньоекономічним договором, укладеним з третьою особою, тобто на комісіонера.
Експорт та імпорт яких товарів буде ліцензуватися у 2022 році: перелік від КМУ
Кабмін постановою від 29.12.2021 р. №1424 затвердив на 2022 рік:
1) обсяги квот товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню, згідно з додатком 1;
2) перелік контрольованих речовин (озоноруйнівних речовин та фторованих парникових газів), експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, згідно з додатком 2;
3) перелік товарів та обладнання, що можуть містити контрольовані речовини (озоноруйнівні речовини та фторовані парникові гази), експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню (крім товарів та обладнання, що перевозяться у контейнерах з особистими речами), згідно з додатком 3;
4) перелік товарів, імпорт яких з Республіки Північна Македонія підлягає ліцензуванню в рамках тарифної квоти відповідно до положень Угоди про вільну торгівлю між Україною та Республікою Македонія від 18 січня 2001 р., згідно з додатком 4;
5) перелік товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню, згідно із додатком 5.
Додатки до постанови можна завантажити за посиланням>>
Про це читайте ось тут.
***
Наразі це все.
Більше новин на тему зовнішньоекономічної діяльності ви знайдете тут, а консультацій – ось тут.
До зустрічі!
Ваш «Дебет-Кредит»
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї новини можливий лише для передплатників пакетів «Мій асистент», «Експерт», «Профі». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату , вартість мінімального пакету «Мій асистент» становить лише 199 грн/міс
Передплатити
