Це – вже п’ятдесятий (четвертий цього року та третій під час війни) лист тематичної розсилки «Дебету-Кредиту», яка присвячена виключно зовнішньоекономічній діяльності. У ньому ми пишемо про те, що цікавого та корисного сталося у сфері ЗЕД за останній місяць.
Сьогодні ми:
- наведемо нюанси оподаткування ПДВ експорту товарів за договором комісії;
- зазначимо, яких наслідків чекати від транспортного безвізу з ЄС;
- визначимося, чи може спецгрупа здійснювати ЗЕД;
- підкреслимо, що депутати скасували ввізні мита і тарифні квоти у двосторонній торгівлі між Україною та Великобританією;
- розповімо про нюанси оформлення акта виконаних робіт для ЗЕД-діяльності;
- дізнаємося, як обліковувати курсові різниці під час війни.
Гарного вам читання!
***
Нюанси оподаткування ПДВ експорту товарів за договором комісії
Право на застосування нульової ставки ПДВ і право на отримання бюджетного відшкодування має лише продавець експортної продукції – її власник (комітент).
Якщо платник податку експортує товари за межі митної території України, отримані від іншого платника податку на умовах комісії, консигнації, доручення або інших видів договорів, які не передбачають переходу права власності на такі товари від такого іншого платника податку до експортера, право на отримання бюджетного відшкодування має такий інший платник податку.
При цьому комісійна винагорода, отримана платником податку – експортером від такого іншого платника податку, включається до бази оподаткування за ставкою, визначеною пп. «а» п. 193.1 ПКУ, та не включається до митної вартості товарів, які експортуються (п. 200.16 ПКУ).
Враховуючи викладене, право на застосування нульової ставки ПДВ і право на отримання бюджетного відшкодування має лише продавець експортної продукції – її власник (комітент).
При отриманні комітентом авансової оплати вартості товарів, що експортуються комісіонером, жодних податкових наслідків не виникає.
Ми писали про це у новині.
Транспортний безвіз з ЄС: які наслідки для бізнесу?
30 червня Україна підписала з ЄС угоду про вантажні перевезення автомобільним транспортом. Відтепер українським перевізникам більше не потрібні дозволи для в’їзду в ЄС.
Що це означає на практиці для України?
- ЄС визнаватиме українські водійські права.
- Українським перевізникам більше не потрібні дозволи для в’їзду в ЄС. Проблема, яка існувала роками та гальмувала наші експортні можливості, тепер вирішена.
- Угода про вантажні автомобільні перевезення плюс рішення ЄС щодо скасування мит і тарифів на українські товари дають нашому бізнесу економію в десятки мільйонів доларів, а головне – відкривають для української продукції неймовірні можливості на європейських ринках.
Це вже третій за останній рік «безвіз» для України із ЄС після авіаційного та енергетичного. Навіть попри війну та намагання росії зупинити рух нашої держави до Європи, інтеграція України у внутрішній європейський ринок просувається надшвидкими темпами.
Чи може спецгрупа здійснювати ЗЕД?
У пп. 1 пп. 9.3 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ визначено, що на спецгрупі ЄП без урахування обмежень, встановлених п. 291.5 ПКУ, не можуть бути, зокрема, суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), які здійснюють:
- обмін іноземної валюти;
- виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів, імпорту автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб і більше, транспортних засобів для перевезення вантажів та роздрібної торгівлі підакцизними товарами);
- видобуток, реалізацію корисних копалин (крім видобування підземних та поверхневих вод підприємствами, які надають послуги централізованого водопостачання та водовідведення).
Тож єдинники на спецгрупі ЄП можуть здійснювати зовнішньоекономічну діяльність за умови, що такі суб’єкти не здійснюють діяльність, передбачену пп. 1 пп. 9.3 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Нашу новину про це читайте тут.
Депутати скасували ввізні мита і тарифні квоти у двосторонній торгівлі між Україною та Великобританією
ВРУ ратифікувала Угоду про скасування ввізних мит і тарифних квот у двосторонній торгівлі між Україною та Великобританією. За підтримку рішення проголосували 301 депутат.
Угода діятиме протягом 12 місяців, але за домовленістю між сторонами може бути продовжена на новий термін.
Відкриття нових ринків сприятиме розвитку українського виробництва, дозволить збільшити надходження валютної виручки, що, своєю чергою, зміцнить економіку України, ставши важливим фактором її відбудови
Завдяки скасуванню ввізних мит і тарифних квот українські виробники зможуть збільшити експорт товарів з високою доданою вартістю. Йдеться про борошно, молочну продукцію, м’ясо птиці та напівфабрикати, томатну пасту, соки, цукор тощо. Саме ці товари Україна традиційно експортує до Великобританії.
У 2021 році товарообіг між країнами зріс майже на 57% і становив 2,2 млрд доларів. Своєю чергою, експорт показав значну динаміку, додавши + 62% і перевищивши 1 млрд доларів.
Нашу новину про це читайте тут.
Нюанси оформлення акта виконаних робіт для ЗЕД-діяльності
Акт виконаних робіт (наданих послуг) належить до первинних документів та фіксує факт здійснення господарської операції.
Форма акта виконаних робіт (наданих послуг) є стандартною та має такі обов’язкові реквізити:
- назву документа (форми);
- дату складання;
- назву підприємства, від імені якого складено документ;
- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Як правило, акт про надання послуг у сфері зовнішньоекономічної діяльності оформляють (як і відповідний договір) двома мовами – українською та мовою країни нерезидента (або англійською). При цьому акти виконаних робіт (наданих послуг), які складені іноземною мовою, мають бути перекладені на українську мову.
Для відображення операції в іноземній валюті у грошовій одиниці України потрібно її вартість перерахувати із застосуванням валютного курсу, встановленого НБУ на дату оформлення акта виконаних робіт.
Докладніше читайте у нашій новині.
І наостанок – аналітика від редакції
В яких випадках потрібно визначати курсові різниці? Як встановлення фіксованого курсу вплинуло на розмір курсових різниць? Про це ми розповіли ось тут
***
Наразі це все.
Більше новин на тему зовнішньоекономічної діяльності ви знайдете тут, а консультацій – ось тут.
До зустрічі!
Ваш «Дебет-Кредит»