Це – вже п'ятдесят другий (шостий цього року та пʼятий під час війни) лист тематичної розсилки «Дебету-Кредиту», яка присвячена виключно зовнішньоекономічній діяльності. У ньому ми пишемо про те, що цікавого та корисного сталося у сфері ЗЕД за останній місяць.
Сьогодні ми:
- розповімо, що ДПС пильнує та штрафує за несвоєчасні ЗЕД-розрахунки;
- зазначимо, що законопроєкт про митний тариф зареєстровано в ВРУ;
- підкреслимо, що 1 жовтня Україна зможе приєднатися до міжнародних митних конвенцій;
- зʼясуємо, як визначити граничний строк розрахунків при здійсненні ЗЕД-операцій;
- проінформуємо, що Уряд пропонує повернути мито на імпорт соціально значущих продуктів харчування та ліків.
Гарного вам читання!
***
ДПС пильнує та штрафує за несвоєчасні розрахунки
ДПС відпрацьовано 1 157 повідомлень банків про порушення низкою суб’єктів господарювання строків розрахунків при здійсненні зовнішньоекономічних операцій (станом на 01.08.2022 р.).
За результатами контрольно-перевірочних заходів донараховано 206,9 млн грн пені.
Основним питанням валютного нагляду в ДПСУ залишається організація і проведення документальних перевірок з питань дотримання граничних строків розрахунків за здійсненими зовнішньоекономічними операціями, у тому числі і на підставі отриманих від НБУ повідомлень про порушення суб’єктами господарювання граничних строків розрахунків у сфері ЗЕД.
Як визначити граничний строк розрахунків при здійсненні ЗЕД-операцій?
Відлік граничного строку розрахунків за операціями з імпорту товарів банк розпочинає з дати здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива – здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку).
У разі порушення граничного строку розрахунків за операціями з імпорту товарів нарахування пені розпочинається з першого дня після закінчення такого строку та здійснюється за кожний день прострочення, включаючи день завершення валютного нагляду відповідно до п. 9 розд. ІІІ Інструкції №7.
Про це ми зазначали у своїй новині ось тут.
Законопроєкт про митний тариф зареєстровано у ВРУ: що він передбачає?
2 вересня КМУ було схвалено законопроєкт про новий митний тариф. 5 вересня його було зареєстровано в ВРУ під номером №7737.
За інформацією Тараса Мельничука, цим законопроєктом пропонується нова редакція Митного тарифу України, в основу якої покладено нову версію Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, побудовану на основі сьомої редакції Гармонізованої системи опису та кодування товарів версії 2022 року і Комбінованої номенклатури Європейського Союзу 2022 року.
Проєкт має на меті:
- приведення товарної номенклатури України у відповідність до вимог сучасної сьомої редакції Гармонізованої системи опису та кодування товарів версії 2022 року на виконання міжнародних зобов’язань,
- адаптацію статистичної системи України до міжнародних методів, стандартів та класифікації,
- стандартизацію зовнішньоторговельної документації,
- усунення розбіжностей у версіях систем української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності України та країн – торговельних партнерів,
- прискорення та спрощення процедури митного оформлення товарів під час здійснення зовнішньоторговельних операцій.
1 жовтня Україна зможе приєднатися до міжнародних митних конвенцій
5 вересня 2022 р. українська делегація на чолі зі Шмигалем взяла участь у пленарному 8-му засіданні Ради асоціації Україна – ЄС у Брюсселі.
Під час засідання було оголошено рішення про можливість приєднання до міжнародних митних конвенцій з 1 жовтня цього року, завдяки чому запрацює так званий «митний безвіз».
«Ми вітаємо надане Україні запрошення приєднатись до Конвенції про процедуру спільного транзиту та до Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами. Цій події передувала цілеспрямована митна політика та консолідовані зусилля влади й бізнесу за підтримки міжнародних партнерів для розгортання в Україні Електронної транзитної системи для функціонування режиму спільного транзиту (NCTS) на локальному рівні. Спрощення переміщення товарів між 36 країнами Європейського регіону вкрай необхідно саме зараз для сприяння українському експорту в умовах обмежень, викликаних збройною агресією рф», – зазначив у своєму виступі міністр фінансів Сергій Марченко.
Важливим елементом діяльності для митної інтеграції з ЄС була підготовка необхідного законодавчого підґрунтя, прийняття цілої низки необхідних підзаконних актів та запровадження з 17 березня 2021 р. національного застосування електронної транзитної системи (NCTS).
Уряд пропонує повернути мито на імпорт соціально значущих продуктів харчування та ліків
8 вересня у Верховній Раді було зареєстровано два урядові законопроєкти, спрямовані на впорядкуваня законодавства у сфері ціноутворення під час проведення імпортних операцій та на імпортні товари:
- законопроєкт №8013 «Про внесення зміни до розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану». Ним пропонується у пункті 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2118-IX слова «медичних виробів із встановленням фіксованих цін та перелік» замінити словами «медичних виробів». Ці зміни дозволять впорядкувати законодавство у сфері ціноутворення під час проведення імпортних операцій зы забезпеченням КМУ внутрішнього ціноутворення на соціально значущі товари відповідно до норм Закону «Про ціни та ціноутворення»;
- законопроєкт №8014 «Про внесення зміни до розділу ХХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України». Ним пропонується внести зміни до МКУ в частині виключення пункту 5-2 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення», яким передбачено, що тимчасово, на період дії воєнного стану, звільняються від оподаткування ввізним митом соціально значущі продукти харчування, лікарські засоби та медичні вироби, на які КМУ встановлено фіксовані ціни у розумінні Закону «Про ціни та ціноутворення».
У разі прийняття ці закони наберуть чинності з дня їх опублікування.
***
Наразі це все.
Більше новин на тему зовнішньоекономічної діяльності ви знайдете тут, а консультацій – ось тут.
До зустрічі!
Ваш «Дебет-Кредит»
