Це – вже п'ятдесят третій (сьомий цього року та шостий під час війни) лист тематичної розсилки «Дебету-Кредиту», яка присвячена виключно зовнішньоекономічній діяльності. У ньому ми пишемо про те, що цікавого та корисного сталося у сфері ЗЕД за останній місяць. Зокрема:
- повідомимо, що ВРУ підтримала в цілому Закон про Митний тариф;
- зауважимо, що Уряд дозволив проведення фумігації вантажів за межами митної території України;
- дізнаємося, яка доля валюти, що надійшла на валютний рахунок за експортною операцією;
- зазначимо, що за неправдиві відомості в митній декларації буде штраф;
- розповімо, що Уряд ухвалив низку рішень для старту з 1 жовтня в Україні «митного безвізу».
Гарного вам читання!
***
ВРУ підтримала в цілому Закон про Митний тариф
19 жовтня ВРУ підтримала в другому читанні та в цілому проєкт Закону №7737 про Митний тариф України. Наразі остаточний текст закону не оприлюднений.
Зі слів Д. Гетманцева, прийняті зміни спрямовані на:
- приведення товарної номенклатури у відповідність до вимог ГС-2022 на виконання міжнародних зобов’язань, узятих у рамках Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів, до якої приєдналася Україна;
- адаптацію статистичної системи України до міжнародних методів, стандартів та класифікації;
- стандартизацію зовнішньоторговельної документації;
- прискорення і спрощення процедури митного оформлення товарів під час здійснення зовнішньоторговельних операцій.
При цьому ставки ввізного мита на товари залишаються незмінними.
Очікується, що цей закон набере чинності з 1 січня 2023 року.
Уряд дозволив проведення фумігації вантажів за межами митної території України
Ще 10 вересня прийнято постанову КМУ №1029 «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2022 р. №398». Вона прийнята для забезпечення виконання Ініціативи щодо безпечного транспортування зерна та продуктів харчування з українських портів та створення умов, що сприятимуть безперебійному експорту сільськогосподарської продукції рослинного походження морськими шляхами з українських морських торговельних портів «Одеса», «Чорноморськ» і «Південний».
У межах реалізації зазначеної Ініціативи виникли нові бар’єри, пов’язані, у тому числі, з необхідністю пришвидшення проходження вантажів «морським зерновим коридором» та оптимізації проведення необхідних фітосанітарних процедур зі знезараження вантажів (фумігації) на вимогу країн-партнерів в міжнародній торгівлі.
Постановою передбачається усунення таких бар’єрів шляхом проведення фумігації вантажів на вимогу країни-імпортера, як в межах, так і за межами території України. Про це ми писали тут.
Яка доля валюти, що надійшла на валютний рахунок за експортною операцією?
Згідно з п. 16 Інструкції №7 банк здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту товарів за кожним фактом здійснення поставки товару.
Грошові кошти від експорту товарів мають бути зараховані на відкритий у банку поточний рахунок резидента не пізніше граничних строків розрахунків (п. 19 Інструкції №7).
Враховуючи зазначене, грошові кошти, що надійшли від нерезидента за операціями з експорту товарів, в тому числі за операціями, які не підпадають під валютний нагляд підлягають перерахуванню з валютного рахунку резидента, відкритого за межами України, на рахунок резидента – суб’єкта господарювання (юридичної особи) в банку України. Про це йшлося ось тут.
Уряд ухвалив низку рішень для старту з 1 жовтня в Україні «митного безвізу»
27 вересня КМУ прийняв низку постанов, які відкривають доступ необмеженому колу українського бізнесу до авторизацій та спрощень, аналогічним тим, які існують у ЄС, врегульовують питання надання митним органам заходів забезпечення сплати митних платежів при ввезенні та/або переміщенні територією України транзитом, а також унормовують окремі положення актів Уряду з Конвенціями про процедуру спільного транзиту і про спрощення формальностей у торгівлі товарами.
Зокрема, затверджено форми документів (заяв, авторизацій на застосування спрощень, звітів), врегульовано питання оцінки (повторної оцінки) відповідності підприємства критеріям та/або умовам надання авторизацій, а також моніторингу відповідності підприємства таким критеріям та/або умовам.
Бізнес отримав інструменти для користування перевагами та спрощеннями процедури спільного транзиту, які мають економічні оператори у 35-ти країнах-членах Конвенції. До цього часу доступ до спрощень та авторизацій мало обмежене коло підприємств, зокрема авторизовані економічні оператори.
За неправдиві відомості у митній декларації – штраф: новий законопроєкт
20 вересня у ВРУ зареєстровано законопроєкт №8062 «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо врегулювання питання притягнення до адміністративної відповідальності за дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів». Про це ми писали тут.
Ним пропонується викласти у новій редакції статтю 485 МКУ.
Згідно з нею за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв’язку з якими було надано такі пільги, пропонується встановити штраф в розмірі від 50% до 100% несплаченої суми митних платежів.
***
Наразі це все.
Більше новин на тему зовнішньоекономічної діяльності ви знайдете тут, а консультацій – ось тут.
До зустрічі!
Ваш «Дебет-Кредит»
