Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Жодне підприємство не застраховано від можливості втрати первинних документів, чи то через крадіжку, чи то через недбалість працівників, чи просто через “випадковість”.
Звісно, кожен бухгалтер знає, як діяти в такому випадку: платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку. Далі він має 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу, для відновлення втрачених документів.
Але, що робити, якщо втрата виявилась лише через деякий час? Якщо втратили документи, але вчасно не повідомили, а податкова призначила виїзну планову чи позапланову перевірку?
За загальним правилом, у разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених п. 44.5 ПКУ, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах 90-календарного строку. Втім, варто розуміти, що податкова має прийняти таке рішення лише в разі повідомлення її про втрату документів.
Якщо ж відсутність документів виявляється вже під час перевірки — перевіряльники складають акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови надати такі документи із відповідним переліком, незалежно від факту втрати (навіть із документальним підтвердженням — довідка правоохоронних органів, акт пошкодження чи втрати документів, складений на підприємстві, тощо).
Чим загрожує це підприємству?
Справа в тому, що обидва порушення (незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю) є підставою для застосування штрафу у розмірі 510 грн (повторно протягом року — 1020 грн, п. 121.1 ПКУ).
І формально, в описаній вище ситуації, факт виявлення неповідомлення ДПІ про втрату документів (п. 44.5 ПКУ) та відсутність їх під час перевірки, про що свідчить акт відмови про надання таких втрачених документів до перевірки (п. 85.6 ПКУ), є самостійними порушеннями податкового законодавства, за кожне з яких можна застосувати штраф за п. 121.1 ПКУ.
Втім, в описаній нами ситуації, фіскальний орган не може застосувати такий штраф двічі за обидва порушення.
Тож, перевіряючим доводиться обирати — за яке саме порушення застосовувати штраф. Адже факт втрати документів та неповідомлення про це податковий орган й привело до неможливості надати їх до перевірки. І хоча сама перевірка в таких випадках не може бути перенесена на інші строки до дати відновлення первинки, проте штраф може бути застосований лише з підстав порушення вимог п. 44.1, 44.3, 44.5 ПКУ.
На думку ВАСУ, факт складення акту відмови про ненадання втрачених документів до перевірки не створює юридичних правових наслідків та не порушує права платника податків*.
_________________________
* Див. ухвали ВАСУ від 11.04.2016 р. №К/800/25574/15, від 23.02.2016 р. №К/800/1317/15.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї новини можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату , вартість пакету «Мій асистент» становить лише 199 грн/міс
Передплатити
