Вибір системи оподаткування та групи єдиного податку
Перш за все зазначимо, що спрощена система оподаткування не завжди означає, що бути єдинником краще і вигідніше. Справа в тому, що спрощена система майже не враховує витрати суб’єкта господарювання і вимагає сплати фіксованої суми або відсотку від доходу. Тож перш ніж вирішувати, на якій системі оподаткування перебувати, слід визначити заплановані доходи та витрати, і порахувати, що вигідніше – сплачувати єдиний податок чи податок на прибуток (або ПДФО).
Решта переваг у спрощенців не такі вже й великі. Перелік інших податків, від сплати яких вони позбавлені за ст. 297 ПКУ, досить малий. Заявлена п. 291.2 ПКУ можливість ведення спрощеного обліку та звітності насправді майже не реалізована в чинному законодавстві. Наразі вона передбачає лише спрощений План рахунків та малу фінансову звітність. Але для підприємців це не актуально, та й бухгалтерам малих підприємств не дуже спрощує їх роботу. Певну перевагу надає підприємцям можливість не застосовувати РРО, але це можливо лише для 1-ї групи незалежно від суми доходу або для 2-ї та 3-ї групи з річним доходом до 1 млн грн. Докладніше >>>
До того ж слід обов’язково враховувати і критерії, які дозволяють бути платником єдиного податку (п. 291.4 ПКУ), і види діяльності, які спрощенцям 1-3 груп здійснювати заборонено (п. 291.5 ПКУ).
Перехід на спрощену систему оподаткування
Загальні правила такого переходу визначені ст. 298 ПКУ. Ми їх розглядали, наприклад, тут>>
Якщо суб’єкт господарювання вирішив перейти на спрощену систему оподаткування, то зробити він це може двома шляхами: через невеликий час після державної реєстрації і далі, протягом здійснення діяльності.
Варіант перший. Новостворений суб’єкт господарювання, який не подав заяву про застосування спрощеної системи оподаткування держреєстратору, може подати таку заяву до ДПІ за місцем обліку.
Зареєстровані в установленому порядку фізичні особи - підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація. Отже, увесь «шматочок» місяця, з дати реєстрації до останнього числа такого місяця, підприємець перебуває на загальній системі оподаткування. А з наступного місяця відбувається перехід на спрощену систему оподаткування.
Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації. Тобто, юрособи можуть стати єдиноподатниками 3-ї групи «заднім числом», але лише у випадку обирання ними ставки 5%.
Варіант другий. Відповідно до пп. 298.1.4 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Але :
- він може перейти на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року;
- перехід може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, госпсуб’єктом дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ПКУ. Це вимоги щодо кількості найманих працівників та обсягу річного доходу. Для цього до поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.
Треба також врахувати, що:
- при розрахунку загальної кількості осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, не враховуються наймані працівники, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю і пологами та у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку;
- у разі прийняття підприємцем рішення про перехід на спрощену систему оподаткування з 1 січня наступного року, дохід за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, визначається на момент подання заяви із врахуванням запланованої суми отримання доходу, за період що залишився до кінця року після подання заяви;
- суб’єкт господарювання, який на початок року був платником єдиного податку та перейшов протягом року на загальну систему оподаткування з 1 квітня (1 липня або 1 жовтня), не може повернутись у поточному році на спрощену систему оподаткування. Але такий суб’єкт господарювання може перейти на спрощену систему оподаткування з 1 січня наступного року (звісно, за умови відповідності вимогам ст. 291 ПКУ).
Зміни у сплаті податків
Перше, що слід врахувати після переходу на єдиний податок, це ті податки, від сплати яких спрощенців позбавлено. До них належать:
- податок на прибуток (для юросіб);
- ПДФО (для фізосіб);
- ПДВ (у разі обрання ставки, яка не передбачає сплату ПДВ);
- земельний податок (крім ділянок, які не використовуються у господарській діяльності);
- рентна плата за спеціальне використання води (для 4-ї групи).
Що це змінить для суб’єкту господарювання? Розглянемо по кожному з податків окремо.
Податок на прибуток нині сплачується за наслідками поданої звітності (декларації). Тобто жодних щомісячних авансових внесків і необхідності сваритися із податківцями, чи сплачувати такі авансові внески, перебуваючи вже на спрощеній системі оподаткування, далі, чи ні. Подаємо декларацію, сплачуємо податок на прибуток за ту частину року, протягом якої перебували на загальній системі оподаткування, і забуваємо.
Те саме стосується і рентної плати за спеціальне використання води. Хіба що можна повідомити, наприклад, листом своїх податківців, що з певного числа поточного року ви припиняєте бути платником такої рентної плати у зв’язку з переходом до 4-ї групи платників єдиного податку. Це можна (але не обов’язково) зробити, щоб уникнути зайвих питань «а де декларація та сума податку?» у наступних кварталах.
З ПДФО підприємці-загальносистемники повинні сплачувати авансові внески. Але з 01.01.2016 р. їх сума визначається підприємцями самостійно згідно з фактичними даними, зазначеними у Книзі обліку доходів і витрат, кожного календарного кварталу та сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом. Сума таких авансових внесків не є узгодженим грошовим зобов’язанням, а отже у податківців не буде підстав вимагати, щоб підприємець і далі продовжував переплачувати такі авансові внески, будучи вже "єдиноподатником".
Отже, перехід на єдиний податок для тих підприємців, які протягом 2016 року вже сплачували такі авансові внески, означає, що за квартали, у яких такі підприємці перебуватимуть на спрощеній системі оподаткування, авансові внески вони не сплачують.
Щодо ЄСВ, який сплачують за себе підприємці. Перехід на єдиний податок означатиме, що вони повинні будуть сплачувати ЄСВ за кожний місяць звітного року, незалежно від факту отримання доходу. Але і розмір такого ЄСВ не залежатиме від обсягу отриманого доходу – такий платник самостійно обирає базу нарахування ЄСВ, в межах від мінімальної зарплати до 25 прожиткових мінімумів.
Мінімально та максимально допустимі розміри ЄСВ у 2016 році для підприємців на єдиному податку можна подивитися тут >>>
Анулювання реєстрації платником ПДВ означатиме звичайні наслідки, передбачені ст. 184 ПКУ:
- умовний продаж товарних залишків (а також необоротних активів), при придбанні яких суб’єкт господарювання скористався правом на ПК. Зверніть увагу, податкову накладну на такий умовний продаж треба оформити за звичайними цінами (див. пп. 14.1.71 ПКУ), днем анулювання такої реєстрації;
- необхідність швидко зареєструвати усі ПН та РК останнього звітного місяця (адже в нас як анулюють реєстрацію платника ПДВ, це часто означає відключення усіх електронних сервісів щодо ПДВ для такого платника). Зверніть увагу, останній день, коли можна складати такі ПН та РК – це день анулювання реєстрації;
- потреба вирішити питання щодо залишку невикористаних коштів на ПДВ-рахунку. За законом ці кошти платник податку має право повернути на свій поточний рахунок, але про це слід подати заяву у додатку Д4.
До речі, якщо при переході зі загальної системи оподаткування на спрощену суб’єкт господарювання залишається платником ПДВ, перереєстрацію щодо ПДВ проходити не потрібно. Тобто, жодних заяв зі змінами, жодного анулювання і повторної реєстрації.
Із земельним податком ситуація інша. Якщо, перебуваючи на загальній системі оподаткування, суб’єкт господарювання мав сплачувати земельний податок за земельні ділянки, які використовує у господарській діяльності, то після переходу на єдиний податок вже ні.
Юрособи визначають суму земельного податку самостійно і подають про це на початку звітного року декларацію. Тобто, вони визначають суму податку наперед, а далі протягом звітного року його сплачують. Оскільки сума такого податку є узгодженим грошовим зобов’язанням, то скасувати його перехід на спрощену систему оподаткування не може. Юрособа має сама зменшити суму податку до сплати. Докладніше >>
Як роз’яснюють податківці, підприємство, яке протягом року переходить на сплату єдиного податку, має подати протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (на нашу думку, йдеться про місяць, у якому відбулася зміна системи оподаткування), до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки уточнюючий розрахунок до річної податкової декларації з плати за землю та виключити із річної суми податкових зобов’язань суми податку за період перебування на єдиному податку у поточному році за умови використання ним цієї ділянки для провадження господарської діяльності.
Фізособам (в тому числі, підприємцям) суму податку розраховують податківці. Тому, якщо податківці не врахують перехід на спрощену систему оподаткування і завищать суму земельного податку у податковому повідомленні-рішенні, то підприємцю доведеться узяти питання зменшення нарахованої йому суми податку у власні руки (йти в ДПІ, яка нараховує суму податку з документами, які підтверджують право власності на землю та пільгу зі сплати податку, та вимагати перерахунку).
Порядок звітування
ПКУ не врегульоване питання щодо того, як має звітувати за різними податками суб’єкт господарювання в разі зміни системи оподаткування (виняток становить хіба що ПДВ). Тому діяти слід за рекомендаціями податківців.
Зокрема, ДФС роз’яснює, що платник податку на прибуток, у разі переходу на спрощену систему оподаткування в середині року, подає декларацію з податку на прибуток за звітний період, що передує кварталу, з якого він переходить на спрощену систему оподаткування, у термін, передбачений пп. 49.18.2 ПКУ - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду.
Відповідно, в декларації з єдиного податку такий платник зазначатиме тільки ту суму доходу, яка була отримана ним під час перебування вже на спрощеній системі оподаткування.
Аналогічне роз’яснення існує і щодо ПДФО (та, відповідно, і військового збору) для підприємців. Фізична особа – підприємець, яка серед поточного року перейшла на спрощену систему оподаткування, повинна протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, у якому вона ще перебувала на загальній системі оподаткування, подати до контролюючих органів декларацію про майновий стан і доходи (далі - декларація) за період, в якому перебувала на загальній системі оподаткування.
Відповідно зміняться і строки погашення узгодженого грошового зобов’язання за цими податками. Якщо для платника податку на загальній системі оподаткування сума податку мала сплачуватися за наслідками року, то перехід на спрощену систему оподаткування означатиме, що і податок на прибуток, і ПДФО з військовим збором доведеться сплатити протягом 10 днів після закінчення граничного строку подання звітності за ними, зазначеного ДФС.
До речі, щодо звіту з ЄСВ, то строки його подання підприємцями у разі переходу на єдиний податок не змінюються. Хоча на сьогодні правил заповнення звіту з ЄСВ за себе (додаток 5) у разі зміни системи оподаткування посеред року не встановлено. Тож у ньому доведеться заповнити за один звітний рік одразу таблицю 1 та таблицю 2. При цьому:
- в графі 2 Таблиці 1 зазначатиметься у розрізі місяців звітного року дохід, отриманий під час перебування на загальній системі оподаткування. Йдеться про чистий оподаткований дохід (тобто, різницю між отриманими доходами та понесеними витратами), який оподатковується ПДФО та відображений в декларації про майновий стан та доходи;
- в графі 2 Таблиці 2 зазначатиметься база нарахування ЄСВ (самостійно визначена сума, на яку нараховується єдиний внесок, але не менше за розмір мінімальної заробітної плати), визначена за час перебування на єдиному податку.