Коментар до Постанови ВС від 31.01.2018 р. справа №824/3229/14-а
Якщо роботодавець не має на меті реорганізуватись, а хоче звільнити керівника структурного підрозділу, що для цього можна зробити? Наприклад, останнім числом місяця ліквідувати структурний підрозділ, а вже з першого дня наступного місяця – створити новий відділ. При цьому не перевести вже існуючих працівників до нового відділу, а сформувати його наново. Так сталось у коментованій справі.
При цьому роботодавець дотримувався всіх вимог чинного КЗпП:
- попередив про наступне вивільнення за два місяці;
- запропонував колишньому керівнику відділу посаду в новому підрозділі, але вже не керівну.
Але такий керівник звернувся до суду з позовом про поновлення, і не просто так, а керівником нового відділу. Адже, на його думку, зважаючи на дії роботодавця, жодних змін в організації виробництва та праці на підприємстві не відбулось. Факт ліквідації структурного підрозділу та його створення наступного дня говорить лише про реорганізацію відділу, керівником якого він був.
Отже, розглянемо, наскільки спрацює така схема звільнення непотрібного працівника.
Не слід ототожнювати ліквідацію юридичної особи та структурного підрозділу.
Коли у наказі про звільнення роботодавець вказує таку підставу як п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП, то він має розуміти, що трудовий договір в такому випадку може бути розірваний лише у разі:
- змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації,
- змін в організації виробництва і праці, повязаних зі скороченням чисельності або штату працівників.
Якщо ми говоримо про ліквідацію, то чинне законодавство під нею розуміє ліквідацію юрособи, коли припиняються її права та обов'язки.
Однією з форм припинення юрособи є його реорганізація. І у зв'язку з реорганізацією може змінюватися не лише назва структурного підрозділу, нава посади, але й зміст трудової функції. В такому разі також можна звільняти за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП, а в порядку працевлаштування у зв'язку із звільненням не обов'язково пропонувати працівнику саме цю посаду, до якої відносилось основне коло раніше виконуваних обов'язків.
Якщо ж припинення юрособи не відбувається, а є лише ліквідація одних відділів та/або створення нових, то це дещо інше, що означає зміни у структурі підприємства та пов’язане зі змінами в організації виробництва та праці. Тобто це другий випадок.
Отже, враховуючи, що роботодавець спочатку ліквідував структурний підрозділ, звільнив всіх працівників за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП, а на наступний день створив новий з більшою чисельністю, тут не можна говорити ні про ліквідацію, ні про реорганізацію підприємства.
На відміну від ліквідації або реорганізації юридичної особи, ліквідація відділу може бути підставою для звільнення працівників цього структурного підрозділу лише з підстав скорочення чисельності або штату працівників у зв'язку з такими змінами за умови дотримання власником вимог ч. 2 ст. 40, ст. 42, 43, 49-2 КЗпП.
Тобто звільнити у зв’язку з ліквідацією відділу, звісно, можна. Але у випадку, коли дійсно сталися зміни в організації виробництва і праці, які призвели до скорочення штату працівників.
Ліквідація і створення відділів – це зміни в організації праці?
Роботодавець, заперечуючи позов, стверджував, що ним були внесені зміни у структурі підприємства, в результаті чого відбулась зміна в організації виробництва та праці.
Але відповідно до роз'яснень п. 10 постанови Пленуму ВСУ від 06.11.1992 р. №9 зміни в організації виробництва і праці – це раціоналізація робочих місць, введення нових форм організації праці, у тому числі перехід на бригадну форму організації праці, і навпаки, впровадження передових методів, технологій тощо.
Якщо ліквідований та створений відділи дублюють функції один одного, то про які нові форми організації праці можна говорити?
Що вирішив ВС?
ВС у коментованій нами справи звернув увагу, що з аналізу ч. 4 ст. 36 КЗпП та ч. 3 ст. 40 КЗпП звільнення працівника з підстав, визначених в п. 1 ч.1 ст. 40 КЗпП можливо у випадку повної ліквідації підприємства. В іншому випадку необхідно встановити факт змін в організації виробництва і праці підприємства (установи, організації). Тому суд має право перевірити наявність підстав для звільнення, а саме чи відбулось скорочення чисельності чи штату працівників.
ВС відзначив, що вивчивши документи про зміни у структурі підприємства, суд вважає, що скорочення штатних одиниць в новоствореному відділі фактично не відбулось, а навпаки збільшились до 5 одиниць.
Суд критично ставиться й до посилання роботодавця на те, що відбулася зміна в організації виробництва і праці. Адже, не відбулось запровадження нових форм організації праці, впровадження передових методів, технологій. Натомість відбулось незначне розширення діяльності відділу, покладення на нього додаткових завдань, якими займався колишній відділ, що супроводжувалось введенням лише однієї додаткової посади – головного спеціаліста відділу.
Оскільки не було змін в організації виробництва та праці, що мали привести до скорочення штату або чисельності працівників, то й звільнення за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП тут є цілковито протиправним.
Таким чином ВС вирішив, що звільнення керівника ліквідованого структурного підрозділу було незаконним, а працівник підлягає поновленню.