Коментар до Постанови ВС від 23.09.2019 р., справа №534/1041/17
Працівники вже випробували на практиці та добре знають результати подання скарг до органів Держпраці. Проте перш ніж захистити працівника, Держпраці (і сам працівник) має довести факт трудових відносин. А це буває нелегко.
Тому Держпраці неодноразово нагадували на своєму офіційному веб-сайті, що у разі виникнення спору щодо правомірності укладеного договору (трудового, цивільного) зазначене питання має вирішуватися в судовому порядку за позовом особи, чиї права порушено.
Наприклад, у постанові Верховного Суду у справі №127/21595/16-ц від 08.05.2018 р., сама ж фізособа звернулась до суду з позовом до ФОП про встановлення факту перебування у трудових відносинах.
Але тоді питання полягало в тому, що у цій справі з фізособою все ж був цивільно-правовий договір, укладення якого було визнано достатнім доказом допуску до роботи та його виконання. Тобто факт відносин був встановлений, залишалось лише визначити, які це були відносини - трудові чи ні.
У коментованому рішенні ситуація трохи складніша – жодних договорів, жодних наказів на прийняття на роботу, жодних заяв про прийняття на роботу чи інших документів, які б підтверджували факт допуску працівника до роботи.
Але ця справа заслуговує на увагу через кілька фактів:
- роботодавець «запросив» працівника на роботу, облаштувавши йому робоче місце,
- не підписав з ним жодних документів при прийомі на роботу («потім оформимо»),
- не здійснював оплати роботи попри допуск на підприємство та ставлення певних задач з вимогою відзвітуватись про результати.
Дії працівника – знімати відео та доказувати працевлаштування
Дії працівника у цій історії нагадують детективне розслідування.
Працівник, коли згодом зрозумів, що офіційного працевлаштування він може й не побачити, почав з певною періодичністю фільмувати розмови з керівником підприємства, своїм «безпосереднім керівником», іншими працівниками підприємства на свій мобільний телефон.
Під час таких бесід він мимоволі запитував місцезнаходження, дату та час розмови тощо.
При цьому слід віддати належне суду першої інстанції, який ретельно виклав частини стенограми таких відео у судовому рішенні.
Так, згідно відео №1 (тривалістю 8 хв. 25 сек.) в приміщенні ТОВ між працівником-позивачем та бухгалтером підприємства відбувся діалог, пыд час якого остання повідомила позивачу, що за останні два дні у нього вже друге запізнення на роботу, за що з його заробітної плати буде утримано 25% її розміру. Зазначені події мали місце 19 квітня 2017 року (7 хв. 14 сек.), оскільки під час спілкування позивач уточнює у присутніх працівників поточну дату.
На відео №2 (тривалістю 14 хв. 14 сек.) зафіксовано нараду за участю працівника-позивача у кабінеті директора, де працівнику окреслюють коло завдань. Присутні в кабінеті працівники підприємства підтверджують, що працівник-позивач багато працює.
На відео №4 (тривалістю 12 хв. 55 сек.) зафіксовано нараду за участю працівника-позивача, де він звітується перед директором про виконання його розпорядження.
Під час згаданої наради (на 5 хв. 35 сек.) між працівником-позивачем та директором ТОВ відбувся діалог наступного змісту: «Справа у тому, що я бажав з Вами побалакати, я з 19 січня працюю ... Це вже четвертий місяць, я якби не оформлений досі».
Від чіткої відповіді про наступне оформлення трудових відносин директор на записі вміло ухилявся.
І жодних документів, що підтверджували би всі наведені у відеозаписах факти, а саме облаштування робочого місця, дотримання внутрішнього трудового розпорядку, виконання розпоряджень керівника (що підтверджується й присутністю на виробничих нарадах), перебування на території підприємства, куди працівники потрапляють виключно за перепустками тощо.
Суд першої інстанції виключно на основі відеозаписів дійшов висновків про те, що:
- відеозаписи вказують на визнання керівником ТОВ факту наявності трудових відносин та їх неналежне оформлення,
- працівнику визначили місце роботи, обладнане всім необхідним,
- відеозаписи свідчать, що працівник приступив до виконання своїх обов'язків,
- на відеозаписах працівнику пояснюється про порушення внутрішнього трудового розпорядку зі застосуванням штрафних стягнень, тощо.
Але роботодавець цілковито заперечував наявність будь-яких трудових відносин.
За словами представників роботодавця, насправді ТОВ запросило працівника для надання послуг у сфері інформаційних технологій з наміром надалі оформити з ним договір підряду. Відповідно його було забезпечено робочим місцем (столом, компютером), надано доступ до необхідної інформації та запропоновано надати конкретні пропозиції з приводу надання відповідних послуг.
Проте у зазначений в позові період часу (з січня по квітень) працівник декілька разів відвідував приміщення ТОВ, але прийнятних пропозицій не надав. Тому договору підряду з ним укладено не було. Директор ТОВ всіляко заперечував видачу працівнику електронної перепустки.
І це тривало, нагадаємо, 4 місяці!
Суд першої інстанції не прийняв представленої версії існування переддоговірних відносин – чотирьохмісячний термін для обговорення можливості укладення цивільно-правового договору у сфері інтернет-технологій, на думку суду, не співпадає зі змістом відеозаписів, де весь цей час директор не лише ставив завдання, а й особисто перевіряв та приймав результати його виконання, надавав з цього приводу розпорядження та вимагав покращення якості наданого продукту у сфері інформаційних технологій.
Таким чином, висновок суду першої інстанцій очевидний: ТОВ не надало жодних доказів, які б спростовували доводи працівника-позивача та підтверджували існування між сторонами відносин за цивільно-правовою угодою (договором підряду). Хоча, як вбачається зі змісту продемонстрованого відео, працівник не тільки приступив до виконання покладених на нього обов'язків, але й виконував їх протягом майже чотирьох місяців. Позов працівника задоволено у повному обсязі.
Увага! Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення органів ДПС про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому КМУ (ст. 24 КЗпП). При цьому ТОВ не надало жодних документів про прийняття на роботу, хоча працівник вказував, що ним було подано заяву про прийняття на роботу та всі інші необхідні документи, окрім трудової книжки (вона перебувала у працівника на руках).
Зважаючи на це, апеляція та ВС скасували рішення суду першої інстанції саме з огляду на відсутність будь-яких доказів прийняття на роботу чи, принаймні, намірів прийняти працівника на роботу з окладом згідно зі штатним розписом.
Позиція ВС: трудові відносини не доведені!
ВС зазначив, що періодичне відвідування працівником офісу ТОВ обумовлено намірами укласти цивільно-правову угоду щодо виконання робіт у сфері комп`ютерних технологій. Для цього працівнику надано можливість працювати на комп`ютері товариства, встановленому для сторонніх відвідувачів. Постійного характеру таких візитів, наявності у працівника-позивача власного робочого місця і визначення для нього певного обсягу трудових обов`язків судом не встановлено.
ВС підтримав позицію апеляційної інстанції в тому, що на підтвердження доводів щодо існування трудових відносин в період з 19 січня 2017 року по 27 квітня 2017 року не надано належних доказів, а саме щодо: допущення його до роботи, виконання трудової функції та обсягу робіт, ознайомлення його з правилами внутрішнього трудового розпорядку на підприємстві, виплату заробітної плати.
Заробітна плата йому не нараховувалась і, відповідно, не виплачувалась. Також ТОВ не здійснювались грошові відрахування до податкових органів та Пенсійного фонду за такого працівника, що могло б свідчити про наявність трудових відносин між сторонами.
Щодо відеозаписів, то вони не є належними, допустимими та достатніми доказами та не можуть бути взяті за єдину основу для задоволення позовних вимог про встановлення факту трудових відносин.
5 помилок працівника, які не призвели до бажаного результату
Помилка 1. Без наказу – жодних трудових відносин.
Факт того, що працівник склав заяву про прийняття на роботу та подав інші документи (анкету, військовий квиток трудову книжку), не вказує про оформлення трудових відносин. Про прийняття на роботу повинен бути складений наказ, із яким працівника мають ознайомити (ст. 24 КЗпП).
Помилка 2. Перебування на території підприємства не доводить факт прийому на роботу. Адже такий допуск міг надаватися і з інших причин, зокрема, як наполягав роботодавець – для переговорів.
Періодичне перебування працівника на території підприємства та видача йому електронної перепустки не є створенням належних умов праці та облаштуванням робочого місця.
Помилка 3. Зволікання з прийняттям наказу вимагає офіційного листування (зокрема, направлення повторної заяви про прийняття на роботу).
Ми цілком допускаємо, що між роботодавцем та працівником можуть існувати певні домовленості щодо оформлення трудових відносин, які не виконуються. В такому разі працівнику варто направити офіційного листа роботодавцю з повідомленням про вручення та описом вкладеного – тобто офіційно вимагати оформлення трудових відносин та прийняття наказу. Хоча, знову ж таки, нагадуємо, що працівник вважається працевлаштованим лише після прийняття наказу з ознайомленням під його підпис.
Помилка 4. Про порушення трудового законодавства слід повідомляти Держпраці.
Працівник помилився в тому, що спробував взяти справу доведення трудових відносин в свої руки (і у нього, як бачимо, не вийшло).
Але для підтвердження порушення трудового законодавства та виконання працівниками роботи без оформлення трудових відносин краще подати скаргу до органів Держпраці, які прямо уповноважені на виявлення таких фактів.
Помилка 5. Відеозаписи як докази неоднозначні: можуть свідчити як про трудові відносини, так і інші (зокрема, про наміри укласти договір підряду).
Електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі ...відео- та звукозаписи тощо)... Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам’яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). (ч. 1 ст. 100 ЦПКУ).
Однак вони не можуть бути єдиним доказом під час встановлення факту наявності трудових відносин. Вдаватись до фільмування слід з обережністю, адже ст. 307 ЦКУ вимагає отримання згоди від особи, яку знімають, що може поставити під сумнів дійсність наданого суду доказу (ми говоримо про «приховану» зйомку у коментованій нами справі).
Отже, якщо працівник потрапив у таку ситуацію та бажає захистити свої права, йому варто вдаватись до максимально офіційних та законних способів здобуття інформації та доказів для подальшого звернення до суду (якщо таке бажання у нього виникне). А загалом варто бути обізнаним у нормах трудового законодавства та приступати до роботи лише після офіційного оформлення трудових відносин (проставлення офіційного підпису на наказі про прийняття на посаді з відповідною зарплатою).