При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний, крім документа, що посвідчує особу, та трудової книжки, подати також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші. А вимоги щодо віку, рівня освіти, стану здоров'я працівника можуть встановлюватися законодавством України.
Водночас не допускається будь-яке пряме чи опосередковане обмеження прав або встановлення прямих чи опосередкованих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об'єднанні громадян, роду та характеру занять, місця проживання.
Тож хто повинен визначати перелік документів, які мають бути подані претендентом на посаду?
Спробуємо з′ясувати вимоги чинного трудового законодавства України на прикладах.
Наприклад, документ про освіту, про присвоєння відповідної кваліфікації обов'язково подається, якщо це потрібно для допуску до відповідної роботи, виконання якої потребує такої освіти чи кваліфікації.
І хоча такий документ може не подаватися, проте його наявність та надання може стати додатковим аргументом на користь такого працівника перед іншими кандидатами на відповідну посаду.
Щодо довідки про стан здоров′я, то, скажімо, робота в закладі харчування без наявності такої довідки неможлива. Аналогічне стосується і водіїв транспортних засобів, які перевозять пасажирів.
Не слід забувати і про те, що забороняється укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров'я (ст. 22, 24 Кодексу законів про працю).
Забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату з мотивів, пов’язаних із вагітністю чи наявністю дітей віком до 3 років, а одиноким матерям — до 14 років або дитини-інваліда.
Загалом перелік необхідних при укладенні трудового договору документів залежить від багатьох чинників: кваліфікації робіт, умов праці (важкі чи шкідливі), допуску до державної таємниці, отримання посади на конкурсних засадах чи внаслідок виборів (депутати).
Слід згадати і про необхідність подати під час прийняття на роботу довідку з ІПН (номер облікової картки платника податків — фізособи, що встановлено ПКУ), а в окремих випадках: скерування на роботу — для молодих спеціалістів, дозвіл на працевлаштування — для іноземних громадян.
Таким чином, Мінсоцполітики у коментованому Листі наголошує, що при прийнятті на роботу роботодавець повинен керуватися не лише Кодексом законів про працю, а й іншими законами, які можуть встановлювати спеціальні вимоги щодо конкретної посади чи щодо конкретного виду, кваліфікації та складності виконуваної роботи, що й визначатиме перелік документів, які можуть вимагатися потенційним працедавцем при укладенні трудового договору.