Як посилення мобілізації з 18 травня вплине на роботодавців?

Військовий облік на підприємстві

Почнемо з того, що відразу з 18.05.2024 змін у Порядку №1487 не відбудеться. Втім, з часом його обов’язково відкоригують, аби привести у відповідність до норм законодавства.

Наприклад, замість строкової військової служби з’являється «базова військова служба».

Також зміни будуть й у ст. 119 КЗпП – там йтиметься про працівників, спрямованих для проходження базової військової служби, а не про працівників, спрямованих на строкову військову службу.

Зниження призовного віку

Також знижено призовний вік з 27 до 25 років.

З 04.04.2024, з дня набуття чинності Законом України від 30.05.2023 №3127-IX «Про внесення змін до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» працівники, які досягли 25 років, із категорії призовників переходять до категорії військовозобов’язаних. Звісно, до Порядку №1487 теж у зв’язку з цим з часом мають внести зміни. 

Так, на підприємстві потрібно здійснити низку дій, а саме:

1. кадровику слід створити наказ про приведення військово-облікових документів у відповідність до законодавства;
2. кадровик повідомляє працівників (бажано у письмовій формі) про зміни в нормах законодавства та необхідність привести військово-облікові документи до ладу.
3. після того як працівник надасть оформлені належним чином військово-облікові документи, кадровик вносить зміни до списків персонального військового обліку. Тобто виключає осіб, яким виповнилося 25 років, зі списків персонального військового обліку призовників і вносить їх до списків персонального військового обліку військовозобов’язаних.
4. А якщо працівник відмовляється надавати оновлений військово-обліковий документ, особа, відповідальна за ведення військового обліку на підприємстві, зобов’язана повідомити про порушника у письмовій формі ТЦК та СП.

Про це ми писали тут та тут.

Відповідальність за порушення ведення військового обліку

9 травня ВРУ прийняла у ІІ читанні законопроєкт №10379 про внесення змін до Кримінального кодексу та Кодексу про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення правил мобілізації. 

Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування (станом на 14.05.2024 Закон передано на підпис Президенту). 

Вчинення порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період – тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 000,00 грн до 25 500,00 грн) і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об’єднань – від двох тисяч до трьох тисяч п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 34 000,00 грн до 59 500,00 грн) (ст. 210-1 КУпАП).

Але положення ст. 210-1 КУпАП не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов’язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Зауважимо, що держателем Реєстру є Міністерство оборони України, згідно зі ст. 5 Закону «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів»).

І тут згадаємо про «Оберіг». 

«Оберіг» – це електронна база даних про військовозобов’язаних, призовників і резервістів, потрібна для ведення військового обліку. 

«Оберіг» автоматично наповнюється інформацією з різних державних реєстрів, а також даними, зібраними працівниками ТЦК та СП.

У реєстрі є така інформація про людину:

• ПІБ;
• місце проживання;
• дата народження;
• сімейний стан;
• відомості про членів сім’ї;
• місце роботи;
• судимість;
• відомості про освіту;
• реєстраційний номер облікової картки платника податків присвоєна ВОС;
• звання тощо.

Також, як повідомляють, «Оберіг» продовжує розширювати взаємодію з іншими державними реєстрами. Зокрема, нині із шістьма:

• реєстром Державної податкової служби;
• реєстром Державної реєстрації актів цивільного стану;
• реєстром Державної судової адміністрації;
• реєстром Державної прикордонної служби;
• реєстром Міносвіти;
• реєстром Державної міграційної служби.

У процесі – під’єднання реєстру Пенсійного фонду.

Тож із зазначеного вище можна дійти висновку, що в майбутньому не накладатимуть штрафи на посадових осіб за неподання інформації про зміну облікових даних (звільнення, прийняття, зміну сімейного стану тощо), оскільки ця інформація буде доступна держателю реєстру (Міноборони) через взаємодію з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами.

Про «Оберіг» ми писали тут та тут.

Чи повинні роботодавці контролювати оновлення даних працівниками у ТЦК?

З 18 травня громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов’язані протягом 60 днів уточнити такі дані:

1. адресу проживання;
2. номери засобів зв’язку;
3. адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти); 
4. та інші персональні дані.

І чимало роботодавців перейнялися питанням, чи треба їм стежити за тим, щоб їхні працівники оновили свої дані у ТЦК.

Відповідь є однозначною – ні, роботодавцю не потрібно контролювати це питання, відповідальність за виконання обов’язку з оновлення даних покладено на самих фізосіб.

Головне для роботодавця – дотримуватися правил ведення військового обліку в межах підприємства, та інших приписів Порядку №1487 та ст. 24 КЗпП.

Чи повинні роботодавці доставляти працівників до ТЦК?

В п. 13 Порядку №560 (який набув чинності 18.05.2024), зазначається, керівники підприємств, з отриманням розпорядження відповідного голови районної, міської держадміністрації (військової адміністрації) або відповідного керівника районного (міського) ТЦК про проведення заходів мобілізації чи виклик резервістів та військовозобов’язаних районного (міського) ТЦК:

1. видають наказ керівника підприємства (установи, організації) про проведення оповіщення резервістів та військовозобов’язаних.

При цьому в наказі зазначають:

а) підстава та мета видання;

б) перелік осіб, які підлягають оповіщенню;

в) дата, час та місце їх прибуття;

г) СПОСОБИ ДОСТАВКИ до ТЦК який надіслав розпорядження;

д) відповідальні особи за здійснення оповіщення

е) порядок здійснення контролю за оповіщенням та прибуттям військовозобов’язаних,

2. організовують через відповідальних осіб здійснення оповіщення у робочий час працівників підприємства шляхом вручення повісток під їх особистий підпис;

3. здійснюють на підприємстві інформаційне забезпечення призову резервістів та військовозобов’язаних на військову службу під час мобілізації;

4. повідомляють письмово у триденний строк районному (міському) територіальному центру комплектування та соціальної підтримки про результати оповіщення та виконання резервістами та військовозобов’язаними вимог законодавства;

5. ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ ПРИБУТТЯ РЕЗЕРВІСТІВ ТА ВІЙСЬКОВОЗОБОВ’ЯЗАНИХ ШЛЯХОМ ЇХ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВІД ПІДПРИЄМСТВА до пунктів збору ТЦК  або військових частин чи ЗВІЛЬНЕННЯ ЇХ ВІД ВИКОНАННЯ ОБОВ’ЯЗКІВ З УРАХУВАННЯМ ЧАСУ, необхідного для прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та у разі потреби часу на зворотній шлях;

6. невідкладно інформують відповідний районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про працівників, які відмовилися від отримання повісток, та працівників, ЯКІ НАПИСАЛИ ЗАЯВИ ПРО ЗВІЛЬНЕННЯ. 

Також, в п. 31 Порядку №560 вказано, що Призначення представників підприємств (установ, організацій), уповноважених вручати повістки, здійснюється НАКАЗОМ ВІДПОВІДНОГО КЕРІВНИКА, який є підставою для видачі посвідчення особи,уповноваженої вручати повістки.

Керівники підприємств, на підставі розпорядження голови районної, міської держадміністрації (військової адміністрації) або ТЦК підтримки видають накази про призначення осіб до складу груп оповіщення та забезпечують їх участь у заходах оповіщення.

Отже, за Порядком №1487 для роботодавців не змінилося нічого. А от за новим Порядком №560 зміни для роботодавця є суттєвими. 

Правила бронювання працівників та можливість бронювання кінцевих бенефіціарів

З 18 травня, крім інших, бронюванню підлягатимуть військовозобов’язані, які працюють:

1. на підприємствах, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі якщо це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);
2. на підприємствах, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України.

Також бронюванню підлягатимуть кінцеві бенефіціарні власники критично важливих підприємств, які не є їхніми працівниками. 

Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань в особливий період, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Тобто поки що, як і раніше, критерії для отримання такого статусу закріплені Постановою КМУ від 27.01.2023 №76.

З 10.05.2024 діють зміни у бронюванні.

Також Уряд розробляє новий порядок е-бронювання військовозобов’язаних через «Дію», ми писали про це тут.

Підприємства, що здійснюють бронювання військовозобов’язаних, зобов’язані оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язаних, які заброньовані у порядку, визначеному КМУ, у ТЦК та СП, на території відповідальності якого вони розміщуються.

Про військово-транспортний обов’язок з 18 травня ми писали тут.