Відповідно до пп. «б» п. 185.1 ст. 185 ПКУ об’єктом обкладення ПДВ є, зокрема, операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається згідно з п. 188.1 ст. 188 ПКУ.
Тобто операція з постачання транспортних послуг перевізником своєму працівникові, який скеровується у відрядження, є об’єктом обкладення ПДВ, податкові зобов’язання за якою виникають на дату постачання такого залізничного квитка.
Податковий кредит звітного періоду визначається згідно з п. 198.3 ст. 198 ПКУ.
Оскільки документи, що підтверджують витрати, понесені підзвітною особою під час відрядження або виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок податкового агента платника податку, подаються разом зі звітом про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, то датою отримання податкової накладної та інших документів, які дають право на формування податкового кредиту без отримання податкової накладної та які визначені у п. 201.11 ст. 201 ПКУ, вважатиметься дата складання цього звіту, Порядок складання якого затверджено наказом №996.
Отже, після прийняття рішення щодо затвердження керівником платника податку — перевізника вищенаведеного звіту, який надається працівником після повернення з відрядження, суми ПДВ, зазначені у податкових накладних та інших документах, що надають право на формування податкового кредиту без податкової накладної та до яких належить залізничний квиток, можуть бути зараховані до складу податкового кредиту перевізника за умови, що ці витрати на відрядження здійснюються у межах господарської діяльності такого перевізника, включаються ним до складу вартості оподатковуваних операцій та за умови дотримання інших вимог ПКУ щодо формування податкового кредиту.