Кабмін постановою від 04.06.2015 року № 361 вніс зміни до критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Отож, до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику відносяться суб’єкти:
1) які провадять діяльність на території та/або у приміщеннях, що належать їм на праві власності, володіння, користування:
об’єктів підвищеної небезпеки та об’єктів, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави;
промислових, складських будівель (споруд), зовнішніх установок, які за вибухопожежною небезпекою належать до категорії “А” або “Б”;
промислових, складських будівель (споруд), зовнішніх установок, які за пожежною небезпекою належать до категорії “В”, площею:
- 500 кв. метрів та більше — для промислових будівель (споруд), зовнішніх установок;
- 1000 кв. метрів та більше — для складських будівель (споруд);
об’єктів, на яких передбачено перебування 50 або більше осіб, що мають хоча б одну з таких ознак:
- розташовані на підвальних та/або підземних поверхах;
- працюють у нічний час (з 23 по 7 годину);
об’єктів, на яких передбачено перебування 100 або більше осіб;
об’єктів, які є будинками та/або спорудами з умовною висотою понад 47 метрів;
об’єктів, які є пам’яткою архітектури та/або історії національного значення;
2) які провадять діяльність з будівництва об’єктів IV—V категорії складності;
3) які відповідно до одержаної ліцензії мають право надавати послуги і виконувати роботи протипожежного призначення на території та/або у приміщеннях, які належать суб’єктам господарювання з високим ступенем ризику;
4) які є державною, регіональною, комунальною, об’єктовою аварійно-рятувальною службою, а також аварійно-рятувальною службою громадської організації.
До суб’єктів господарювання із середнім ступенем ризику відносяться суб’єкти:
1) які провадять діяльність на території та/або у приміщеннях, що належать їм на праві власності, володіння, користування:
потенційно небезпечних об’єктів;
промислових, складських будівель (споруд), зовнішніх установок, які за пожежною небезпекою належать до категорії “В”, площею:
- від 0 до 500 кв. метрів — для промислових будівель (споруд), зовнішніх установок;
- від 0 до 1000 кв. метрів — для складських будівель (споруд);
об’єктів, які розташовані на підвальних та/або підземних поверхах, у приміщеннях, спорудах, в яких передбачено перебування від п’яти до 50 осіб;
об’єктів, у яких передбачено перебування від 50 до 100 осіб, що не належать до групи з високим ступенем ризику;
об’єктів, які є будинками та/або спорудами з умовною висотою від 26,5 до 47 метрів включно;
об’єктів, які є пам’яткою архітектури та/або історії місцевого значення;
2) які провадять діяльність:
з будівництва об’єктів I і II категорії складності, площа яких перевищує 300 кв. метрів (у тому числі вбудовані у будівлі), крім індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, індивідуальних гаражів;
з будівництва об’єктів III категорії складності;
3) які відповідно до одержаної ліцензії мають право надавати послуги і виконувати роботи протипожежного призначення на території та/або у приміщеннях, крім тих, які належать суб’єктам господарювання з високим ступенем ризику.
До суб’єктів господарювання з незначним ступенем ризику відносяться суб’єкти, що не належать до суб’єктів господарювання з високим та середнім ступенем ризику, а також суб’єкти, що мають сертифікати на систему управління якістю, яка відповідає вимогам нормативних документів у галузі пожежної безпеки, що регламентують порядок проектування, монтажу та технічного обслуговування систем протипожежного захисту, і загальним вимогам ДСТУ ISO 9001:2009 “Системи управління якістю. Вимоги” (ISO 9001-2008, IDT).
Планові заходи державного нагляду (контролю) за додержанням суб’єктами господарювання законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки здійснюються з такою періодичністю:
з високим ступенем ризику — не частіше ніж один раз на рік;
із середнім ступенем ризику — не частіше ніж один раз на 3 роки;
з незначним ступенем ризику — не частіше ніж один раз на 5 років.