Інтрефакс-Україна повідомляє, що Міжнародний валютний фонд (МВФ) в рамках співробітництва з Україною працює над покращенням корпоративного управління в цілому на всіх державних підприємствах, а не окремих з них, ця робота включає прозорість формування наглядових рад, підвищення ефективності процесу прийняття рішень, а також прозорості, це відображено у новій 4-річній програмі розширеного фінансування EFF, повідомила заступниця голови місії Фонду в Україні Сучанан Тамбунлертчай.
"Одним із зобов'язань, які взяла на себе влада, є початок публікації фінансової звітності ключових державних підприємств, щоб зробити ці ключові показники ефективності доступними для громадськості, аби громадськість та інші зацікавлені сторони також могли оцінити ефективність цих державних підприємств", – сказала вона на брифінгу у п’ятницю.
Водночас Тамбунлертчай уточнила, що у МВФ немає конкретних кількісних орієнтирів для державних підприємств у рамках програми.
Згідно з меморандумом економічної та фінансової політики України, опублікованим Фондом у п’ятницю, публікація фінансової звітності провідних державних підприємств відповідно до стандартів МСФЗ відновиться до кінця червня 2026 року з відповідними редагуваннями для захисту критичної інфраструктури та збільшеним терміном публікації до одного року.
"Ми запровадимо обов'язкові щорічні фінансові аудити для провідних державних підприємств, для яких буде забезпечено належне фінансування, шляхом внесення відповідних законодавчих змін, якщо це необхідно. Ми забезпечимо публікацію аудиторських аудитів, починаючи з фінансових аудитів 2025 року, до кінця серпня 2026 року", – йдеться також у меморандумі.
До кінця червня 2026 року також розпочнеться розробка річного звіту державних підприємств відповідно до вимог Стандартної операційної процедури (СОП), який буде належним чином розширено, щоб включати інформацію про фінансові показники провідних державних підприємств за допомогою спільного набору показників, платежів до державного бюджету та фіскальної підтримки, конкретних зобов'язань PSO та квазіфіскальної діяльності кожного підприємства. Такий звіт публікуватиметься щорічно, починаючи з кінця вересня 2026 року за 2025 рік, і поступово розширюватиметься, щоб охопити більше державних підприємств.
Окрім того Україна взяла зобов’язання забезпечити публікацію фінансової звітності, що відображає розділення діяльності, пов'язаної з PSO, та діяльності, не пов'язаної з PSO, для всіх державних підприємств, на які поширюються PSO, до кінця червня 2027 року.
"Ми внесемо зміни до Політики державної власності та закону "Про акціонерні товариства" (2465-IX), щоб передбачити, що всі статути державних підприємств вимагають простої більшості голосів для рішень наглядової ради, за винятком затвердження стратегічного плану розвитку, та уникнемо положень, що дозволяють вимоги щодо вето або домінантної більшості, до кінця червня 2026 року", – також сказано у меморандумі.
Згідно з ним, усі висування кандидатур та звільнення генеральних директорів державних підприємств прийматимуться простою більшістю голосів наглядових рад, з відповідними змінами до статуту, якщо це необхідно.
"Ми забезпечимо, щоб комплексний фінансовий аудит, аудит відповідності та аудит ефективності для всіх державних підприємств, які не пов'язані з обороною, авторитетними незалежними аудиторами, був розпочатий до кінця червня 2026 року", – йдеться у документі.
Ще одним зобов’язанням є публікація переглянутої Політики державної власності до кінця травня 2026 року, яка точніше відповідатиме Керівним принципам ОЕСР щодо корпоративного управління державними підприємствами, згідно з рекомендаціями Огляду ОЕСР 2025 року.
Уряд також зазначив, що у тісній консультації з міжнародними партнерами вивчає варіанти для покращення управління державними підприємствами, що передбачає також потенційне впровадження централізованої моделі. Йдеться, зокрема, про визначення ролей та мандата ключових державних установ, залучених до управління державними підприємствами, таких як Мінфін, Міністерство економіки, Кабмін, інші відповідні галузеві міністерства та Фонд державного майна (ФДМУ).
"Ми забезпечимо сильну роль Мінфіну як відповідального органу для фінансового нагляду за державними підприємствами, обмежимо квазіфіскальні ризики та допоможемо захистити стійкість боргу. Важливо, що будь-яка нова система управління державними підприємствами не повинна розмивати повноваження уряду щодо політики дивідендів, забезпечуючи спрямування дивідендів державних підприємств до державного бюджету та прозоре звітування про них для забезпечення підзвітності та нагляду", – наголошується також у меморандумі.
Загалом кінцевою метою централізації власності державних підприємств має бути професіоналізація функції власності держави, і будь-яка централізована система управління повинна діяти лише з обережністю, сказано в меморандумі.
"Це повинно спиратися на чіткий юридичний мандат, забезпечувати належний нагляд з боку Міністерства фінансів та фіскальну прозорість, включати надійні гарантії від політичного втручання для забезпечення професійного керівництва на основі заслуг, а також вимагати суворої, узгодженої на міжнародному рівні звітності та підзвітності", – підкреслюється в меморандумі.
