Коментар до ІПК ДПС від 17.03.2020 р. №1112/6/99-00-07-03-02-06/ІПК
Питання, що вважати за дату складання акта виконаних робіт чи наданих послуг, якщо акт складався в електронному вигляді і підписували його сторони в різні дні, залишається цікавим і обговорюється контролерами.
Історія питання
Нагадаємо, що у ІПК від 07.11.2019 р. №585/4/99-00-07-03-02-13, яку ми коментували тут), податківці вважали, що акт виконаних робіт (наданих послуг) набуває статусу первинного документа, що засвідчує факт здійснення господарської операції, після належним чином його оформлення. Відповідно, якщо електронний документ підписується пізніше, ніж дата його складання, зазначена в такому документі, первинним документом (який відображається в бухобліку) цей документ стає саме з дати накладання останнього потрібного підпису. Отже, можна було зробити висновок – до накладання останнього підпису первинного документу (акта) немає, а отже, немає і податкових наслідків!
Своєю чергою, Мінфін наполягав, що незалежно від дати складання або підписання електронного первинного документу господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Тобто можна було зробити висновок – навіть якщо останній підпис на первинний документ (акт) було накладено пізніше дати його складання, реалізацію таких робіт або послуг в бухгалтерському обліку відображаємо тоді, коли ці послуги були надані, а роботи виконані.
То як же бути платнику податку? Хіба можуть дані про постачання послуг або робіт бути різними в бухгалтерському та податковому обліках? І як уникнути суперечок під час податкових перевірок?
Зараз з’явилася надія, що жодних суперечок не буде.
Нова позиція ДПС
Податківці у ІПК від 17.03.2020 р. №1112/6/99-00-07-03-02-06/ІПК зазначили, що оскільки серед обов’язкових реквізитів первинного документа, визначених п. 2 ст. 9 Закону №996, дата підписання документа відсутня, платникам податку при здійсненні операцій з постачання послуг з метою визначення дати виникнення податкових зобов'язань з ПДВ та, відповідно, складання податкових накладних за такими операціями, слід використовувати дату складання документа (в паперовій чи електронній формі), який містить відомості про постачання послуг платником податку, оскільки даний реквізит визначений Законом №966 як обов'язковий для первинного документа.
Таким чином, при здійсненні платником податку (постачальником) операції з постачання послуг, які оформлялись первинним документом, складеним в електронній формі, датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ та відповідно складання податкової накладної за такою операцією буде вважатися дата складання такого первинного документа, який містить відомості про господарську операцію, незалежно від дати накладання електронних підписів.
Отже, якщо у платника ПДВ першою подією є надання послуг, то ПЗ з ПДВ необхідно визнавати саме на дату складання електронного акта, незважаючи на те, якою датою такий електронний документ буде підписано отримувачем послуг.
Висновки
То що ж, нарешті, крапка і проблемне питання вирішено остаточно? На жаль, ні.
Зверніть увагу: це лише ІПК. Тобто консультація, надана конкретному платнику податків. Інших при податковій перевірці вона не захистить.
Зважаючи на те, що податківці у роз’ясненнях наводять різні позиції, вважаємо, що тим платникам податку, які працюють з електронними первинними документами, варто отримати від податківців власну ІПК і діяти вже за нею.
