Податківці у ЗІР розповіли, що абзацом першим п. 42.6 ПКУ встановлено, що електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22.05.2003 №851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №851) та від 05.10.2017 №2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2155) без укладення відповідного договору.
Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами затверджений наказом Мінфіну від 06.06.2017 №557 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок №557). Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог Закону №851 та Закону №2155 (абзац третій п. 42.6 ПКУ).
Пунктом 48.5 ПКУ передбачено, що податкова декларація повинна бути підписана:
- керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником;
- фізичною особою – платником податків або його представником;
- особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації згідно із договором про спільну діяльність або угодою про розподіл продукції.
Відповідно до п. 2 розд. ІІ Порядку №557 автор (платник) створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронній та паперовій формі, із зазначенням усіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП) та печатки (за наявності), керуючись Порядком №557.
Кваліфіковані надавачі електронних довірчих послуг мають право, зокрема, надавати електронні довірчі послуги з дотриманням вимог Закону №2155 (ч. 1 ст. 13 Закону №2155).
Пунктом 23 ч. 1 ст. 1 Закону №2155 встановлено, що КЕП – це удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу КЕП і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.
Сертифікат відкритого ключа – електронний документ, який засвідчує належність відкритого ключа фізичній або юридичній особі, підтверджує її ідентифікаційні дані та/або надає можливість здійснити автентифікацію вебсайту (п. 38 ч. 1 ст. 1 Закону №2155).
Особа, яка отримала у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, у визначеному законодавством порядку, кваліфікований електронний підпис як посадова особа юридичної особи (керівник, головний бухгалтер), не може скористатись ним для подання звітності в електронному вигляді як самозайнята особа (фізична особа – підприємець, фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність).
***
Читайте також: Якщо працівник або ФОП мають кілька КЕП від різних надавачів: яким ключом користуватися із ДПС?