Загальні моменти
Сам по собі договір про переведення боргу передбачає заміну боржника у зобов’язанні. При цьому ані саме зобов’язання, ані кредитор у ньому не змінюється — лише боржник. Тож з укладенням договору про переведення боргу зобов’язання у первісного боржника припиняється, а новий боржник набуває обов’язку виконати певні зобов’язання перед кредитором. Щодо видів зобов’язань, за якими уможливлюється переведення боргу, то жодних обмежень закон не встановлює.
Природа договору про переведення боргу полягає в тому, що первісний боржник переводить свій борг (покладає обов’язки з погашення свого боргу) на третю особу — нового боржника. До останнього у повному обсязі та на тих самих умовах, що були на момент переведення боргу, переходять права й обов’язки первісного боржника. Під основним зобов’язанням розуміють правовідносини за відповідним договором постачання, який було укладено між первісними боржником (покупцем) та нерезидентом (постачальником товару).
У разі переведення боргу зміст основного зобов’язання з договором постачання не змінюється. Проте новий боржник уже виступає як самостійна сторона договору й у відносинах із кредитором діє у власних інтересах. Саме з цієї причини переведення боргу можливе тільки за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом (ст. 520 ЦКУ).
Умови договору про переведення боргу
Договір про переведення боргу оформляють у тій самій формі, що й первісний договір, у якому проводять заміну боржника.
Як було зазначено вище, заміна боржника можлива тільки за згодою кредитора, адже останній має бути впевнений у платоспроможності та сумлінності нового боржника, що цілком природно й випливає зі суті операції. І недотримання цієї умови тягне за собою наслідки визнання недійсності договору про переведення боргу (ст. 203 і 215 ЦКУ). Причому ст. 520 ЦКУ не містить указівок щодо того, в якій формі має бути виражена згода кредитора. Важливо лише підтвердження її наявності. Тому заміну первісного боржника на нового провадять на підставі письмової згоди кредитора, яка може бути виражена шляхом надсилання відповідного листа.
Зверніть увагу!
На практиці, фактично на заміну письмової згоди кредитора, сторони оформлюють тристоронній договір про переведення боргу, де сторонами будуть кредитор, первісний і новий боржники. Тоді підписанням такого тристороннього договору кредитор надає згоду, про що варто наголосити в умовах договору переведення боргу. Такий договір слід укладати навіть тоді, коли сторони не укладали договору постачання, а обмежилися тільки складенням інвойса.
Для підтвердження зобов’язання перед кредитором первісний боржник повинен передати новому боржнику всі необхідні документи. Це можуть бути основний договір, документи, що підтверджують отримання оплати і відвантаження товару (продукції), інвойс, документи про розрахунки між кредитором та первісним боржником тощо.
Крім того, слід пам’ятати, що в разі укладення договору переведення боргу між двома нерезидентами за кордоном до такого документа не може застосовуватися матеріальне право України (якщо немає іншої домовленості сторін у самому договорі).
Дата договору
Якщо первісний боржник-резидент на сьогодні вже погашає суму боргу, оплачену нерезидентом (новим боржником), то оплата має здійснюватися саме на виконання договору переведення боргу. Адже йдеться про переказ валюти за кордон. Для валютного контролю мають значення три моменти:
1) підставою придбання та перерахування валюти саме новому боржнику за договором постачання (новому нерезидентові) є саме договір переведення боргу;
2) дата договору переведення боргу є важливою, бо є підставою виконання валютних зобов’язань саме перед новим боржником-нерезидентом за договором постачання пального;
3) оплата боргу (грошова компенсація за договором переведення боргу) резидентом (первісним боржником) новому боржнику (нерезиденту) здійснюється на підставі, в сумі та на умовах, визначених договором переведення боргу, що прямо впливає на дату укладення договору переведення боргу та має передувати першому платежу новому нерезиденту, який оплатив борг резидента за договором постачання пального іншому нерезидентові (кредиторові за договором постачання).
Позаяк новий боржник повністю розрахувався за вже постачене пальне за договором постачання, первісний боржник (резидент) уже не має жодних зобов’язань за договором постачання, який з моменту оплати новим боржником кредитору є фактично виконаним (за умовами, описаними у запитанні). Залишаються зобов’язання між боржником-резидентом та нерезидентом за договором переведення боргу в частині грошової компенсації новому нерезидентові від резидента України.
Валютні операції
На сьогодні діє Постанова НБУ від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», яка регулює, зокрема, валютні операції у період воєнного стану. До цієї Постанови регулярно вносяться зміни з урахуванням поточної ситуації на валютному ринку України, тому рекомендуємо звернутися до обслуговуючого банку, щоб з’ясувати всі деталі операцій.
По-перше, згідно з п. 12 Постанови №18 банкам заборонено торгувати валютою, крім переліку операцій, які наведено в цьому пункті як виняток із заборони. Зокрема, згідно з пп. 4 п. 12 Постанови №18 банкам дозволяється купувати валюту для здійснення операцій, наведених у п. 14 Постанови №18, але знову з певними винятками.
По-друге, є перелік дозволених валютних операцій, наведений у п. 14 Постанови №18.
Клієнтам банків — резидентам дозволено, зокрема:
— оплачувати імпортовані товари — пп. 2 п. 14 Постанови №18;
— повертати нерезидентові попередню оплату, отриману на поточний рахунок у банку в Україні після 23 лютого 2022 року за укладеним із нерезидентом договором з купівлі-продажу товару, у зв’язку з невиконанням резидентом зобов’язань за цим договором — пп. 2-3 п. 14 Постанови №18;
— здійснювати транскордонний переказ на підставі окремих дозволів (рішень) НБУ, що приймаються на підставі розпоряджень КМУ — пп. 6 п. 14 Постанови №18;
— погашати валютні кредити/позики, але за певних умов — пп. 43 п. 14 Постанови №18.
Рекомендуємо ознайомитися з повним переліком операцій, наведених у п. 12 та 14 Постанови №18, а також проконсультуватися в обслуговуючому банку з питання, чи можливо погасити валютну заборгованість перед іншим нерезидентом у конкретному випадку.
Податкові наслідки
Не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з відступлення права вимоги, переведення боргу, торгівлі за кошти або цінні папери борговими зобов’язаннями (вимогами), за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторингових операцій, якщо об’єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи (пп. 196.1.5 ПКУ).
Щодо наслідків із податку на прибуток, то нормами ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування за операціями з переведення боргу. Такі операції відображають під час формування фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку.
