Гучні заголовки про скасування актів приймання-передачі викликали значний резонанс серед підприємців. Але чи дійсно планується повне скасування цих документів? Богдан Янків на своєму сайті роз'яснив деталі законопроєктів та реальні зміни, які чекають на бізнес.
Суть пропонованих змін
Не скасування, а спрощення: жоден з поданих законопроєктів не передбачає повного скасування актів приймання-передачі. Йдеться лише про скасування обов’язкового підпису замовника на цих документах.
Уряд подав законопроєкт 14023-1, який займає лише півсторінки і містить одну ключову зміну: первинний документ про постачання послуг у безготівковій формі може не містити інформацію про посаду, прізвище та особистий підпис з боку замовника.
Практичні зміни
Що залишається:
- Сам акт приймання-передачі (документ обов’язковий).
- Підпис виконавця послуги.
- Всі інші реквізити документа.
Що прибирається:
- Підпис замовника.
- Прізвище та посада представника замовника.
- Обов’язковість підтвердження прийняття послуг.
Зміни стосуються тільки однієї сторони документа – замовника. Виконавець як підписував акти, так і буде підписувати. Це радше косметичні зміни в документообігу, ніж революційне спрощення бізнес-процесів.
Як виглядатиме акт, якщо законопроєкт приймуть
Альтернативний проєкт Гетманцева
Більш збалансований підхід: народний депутат Данило Гетманцев подав альтернативний законопроєкт №14023, який пропонує більш делікатне вирішення питання.
Умови застосування нових правил
Основні вимоги:
- Документ містить інформацію виключно про надання послуг
- Оплата здійснюється повністю у безготівковій формі
- Відсутність підпису замовника передбачена договором
Важливе обмеження: якщо послуги надаються державним органам, акт обов’язково підписується обома сторонами.
Переваги цього підходу:
- Договірна основа змін (сторони самі вирішують)
- Збереження контролю у бюджетній сфері
- Поступове впровадження нововведень
Проєкт Гетманцева виглядає більш продуманим та збалансованим порівняно з урядовою ініціативою. Договірна основа дозволяє бізнесу самостійно вирішувати, чи потрібні їм такі спрощення, а збереження вимог для бюджетної сфери показує розуміння ризиків.
Історичний контекст: досвід 2022 року
У жовтні 2022 року депутат Ярослав Железняк вже намагався кардинально змінити систему документообігу, запропонувавши перехід на європейську модель з рахунками-фактурами без додаткових документів.
Причини провалу законопроєкту №8125
Заперечення Мінфіну:
- Ризик зловживань – відсутність підписів може призвести до безпідставного списання витрат
- Юридична сила – рахунок-фактура може бути первинним документом, але лише з підписами обох сторін
- Персоналізація відповідальності – підписи необхідні для визначення відповідальних осіб
- Бюджетна сфера – обов’язковість підписів при використанні бюджетних коштів
Ті самі аргументи Мінфіну актуальні і для поточних законопроєктів, що знижує шанси їх прийняття.
Поточна ситуація із законопроєктами
Конфлікт позицій: існування кількох різних підходів створює складну політичну ситуацію:
- Уряд (Шмигаль) – радикальне спрощення без додаткових умов
- Мінфін – традиційно консервативна позиція щодо збереження контролю
- Гетманцев – компромісний варіант з поступовим впровадженням
Прогноз: за досвідом попередніх років, наявність кількох конкуруючих позицій зазвичай призводить до того, що жодна з них не приймається, і статус-кво зберігається.
Міністерство фінансів проти: аргументи 2022 року
Для чого зараз потрібні акти приймання-передачі
Три ключові функції: розуміння цілей використання актів допомагає оцінити реальний вплив пропонованих змін на бізнес-процеси.
1. Судовий захист
- Доказ виконання зобов’язань – підтвердження якісного та своєчасного надання послуг
- Захист від позовів – документальне підтвердження прийняття роботи замовником
- Урегулювання спорів – основа для вирішення конфліктних ситуацій
2. Банківський фінмоніторинг
- Підтвердження реальності діяльності – банки вимагають акти при перевірці походження коштів
- Комплаєнс-процедури – документи необхідні для виконання вимог фінансового моніторингу
- Ризик-менеджмент – банки оцінюють ризики на основі первинної документації
3. Податковий облік
- Підтвердження витрат – для ФОПів та юридичних осіб на загальній системі
- Обґрунтування операцій – документальна основа для податкової звітності
- Контроль трансферного ціноутворення – важливо для великих платників
Важливо для ФОПів: підприємці на спрощеній системі оподаткування глобально не постраждають від цих змін, оскільки вони не ведуть детального обліку витрат.
Повільне впровадження: навіть у разі прийняття законопроєктів, реальне впровадження змін займе значний час через інерцію бізнес-процесів.
Аналогія з печатками
Історичний приклад: Законом від 23 березня 2017 року скасована обов’язковість печаток, але станом на 2025 рік:
- Більшість людей досі вважає печатку важливою
- Багато компаній продовжують вимагати печатки
- Повне розуміння змін прийшло тільки через 7-8 років
Прогноз для актів:
- Перші роки – збереження старих практик через звичку
- Поступова адаптація – окремі компанії почнуть експериментувати
- Масове впровадження – може зайняти 5-10 років
Навіть якщо законодавчі зміни будуть прийняті, реальне життя бізнесу змінюється значно повільніше. Досвід з печатками показує, що психологічна інерція та звички сильніші за формальні нововведення. Підприємцям варто готуватися до того, що практичні зміни будуть розтягнуті в часі.
Висновки
Пропоновані зміни щодо актів приймання-передачі є значно скромнішими, ніж можна зрозуміти з медійних заголовків. Йдеться не про повне скасування документів, а лише про відміну обов’язкового підпису замовника в окремих випадках.
Враховуючи історичний досвід з аналогічними ініціативами та позицію Мінфіну, шанси на прийняття цих законопроєктів залишаються невисокими. Навіть якщо зміни будуть прийняті, їх реальне впровадження в бізнес-практиці займе багато років.
Підприємцям варто зберігати поточні підходи до документообігу, але водночас відслідковувати законодавчі зміни та бути готовими до поступової адаптації бізнес-процесів у майбутньому.
***
Читайте також: