.jpg)
На сьогодні практика ліквідації банків, в яких відкрито рахунки суб’єктів господарювання, доволі поширена. І як відображати кошти, які «завислі» в таких банках в обліку, ми неодноразово розглядали:
- Кошти надійшли на поточний рахунок банку, який ліквідується: нюанси обліку;
- Банк визнано неплатоспроможним: чи включаються до доходу підприємця такі кошти?
- Як закриваються рахунки платників податків у разі ліквідації банку.
У листі від 04.10.2016 р. №21581/10/26-15-12-05-11 податківці ще раз нагадують про особливості віднесення до складу безнадійної заборгованості коштів, які знаходяться на поточному рахунку, відкритому в банку, який ліквідується. З огляду на це свіже роз’яснення від ДФС, коротко розглянемо алгоритм дій суб’єкта господарювання із залишком коштів у разі ліквідації банку.
1) Переведення залишку коштів до сумнівної заборгованості
Згідно з п. 4 П(С)БО 10 сумнівною вважається заборгованість, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником. Кошти, які знаходяться на рахунках у банку, в якому введено тимчасову адміністрацію, до ліквідації такого банку без їх повернення, якраз і мають такий сумнівний статус.
У листі від 18.10.2010 р. № 31-34020-20-10/28202 фахівці Мінфіну доводять, що при визнанні підприємством заборгованості банку за грошовими коштами сумнівною, сума такої заборгованості відображається за кредитом рахунку 31 "Рахунки в банках" і дебетом рахунку 37 "Розрахунки з різними дебіторами".
2) Створення резерву сумнівних боргів
Виникнення в обліку сумнівної дебіторської заборгованості означає необхідність створення резерву сумнівних боргів.
Метод, за яким визначатиметься розмір такого резерву, кожен суб’єкт господарювання обирає самостійно (див. п. 8 П(С)БО 10). Головне, щоб сума створеного резерву у майбутньому могла перекрити збитки від можливого неповернення частини або усієї суми коштів за сумнівною дебіторкою.
При створенні резерву робиться проведення Дт 944 Кт 38 (отже, в бухгалтерському обліку витрати на його створення визнаються іншими витратами поточного періоду).
3) Визнання безнадійної дебіторської заборгованості та її списання
Коли власник таких коштів матиме підстави вважати, що він їх назад не отримає, сумнівна заборгованість стане безнадійною (визначення безнадійної дебіторської заборгованості див. у п. 4 П(С)БО 10).
Суб’єкту господарювання потрібно вирішити, яким шляхом вона буде списуватися. А саме:
- за рахунок існуючого резерву сумнівних боргів (Дт 38 Кт 377);
- або на суму, яка перевищує розмір залишку резерву сумнівних боргів (або у випадку, якщо такий резерв не створювався) (Дт 944 Кт 377).
Вплив списання на об’єкт податку на прибуток
Для платників податку на прибуток, які не здійснюють коригування фінрезультату до оподаткування згідно з пп. 134.1.1 ПКУ, додаткових наслідків з метою оподаткування податком на прибуток таке списання не несе.
А ось ті платники податку на прибуток, які здійснюють зазначене коригування, зверніть увагу!
Якщо резерв сумнівних боргів створювався, за пп. 139.2.1 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується:
- на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів у сумі залишку коштів у банку, що ліквідується.
- на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів, якщо залишок коштів у банку, що ліквідується, списується без відповідного підтвердного документу про визнання банку банкрутом або його ліквідації.
Податківці у листі навели, що є умовою для визнання заборгованості безнадійною відповідно до вимог абз. «з» пп. 14.1.11 ПКУ. А саме: наявність постанови господарського суду про визнання боржника банкрутом, прийнятої у судовому засіданні за участі сторін, або припинення юридичної особи, що підтверджується записом у ЄДР про державну реєстрацію припинення юридичної особи.
Згідно з пп. 139.2.2 ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до П(С)БО.
Якщо резерв сумнівних боргів не створювався, то у такому випадку коригування може бути тільки одне. Потрібно буде збільшити фінрезультат на суму витрат від списання дебіторської заборгованості, якщо вона не відповідатиме ознакам безнадійної за пп. 14.1.11 ПКУ. Це можливо, наприклад, якщо залишок коштів у банку, що ліквідується, списується до отримання підтвердного документу про визнання банку банкрутом або його ліквідацію (звісно, якщо ці документи означатимуть, що погашення боргу від банку годі й чекати).
Якщо ж такий документ у платника податку на прибуток є, і дебіторська заборгованість списана на витрати як безнадійна правомірно, жодних коригувань проводити не потрібно.
Що чекає на платника податку на прибуток за нестворення резерву сумнівних боргів
Якщо резерв сумнівних боргів підприємством не створюється у випадку його обов’язковості, то наслідком є відображення неправдивих даних у фінансовій звітності. Як наполягають податківці, резерв сумнівних боргів зобов’язані створювати всі підприємства, аби мати можливість правильно відображати в балансі дебіторську заборгованість за відвантаженими товарами, виконаними роботами чи наданими послугами.
Але ПКУ не вимагає створення резерву сумнівних боргів та не передбачає відповідальності за його не створення. Хоча посадових осіб підприємства можуть притягнути до адмінвідповідальності згідно зі ст. 164-2 КпАП у вигляді штрафу у розмірі від 8 до 15 нмдг ( від 136 до 255 грн). Але право застосування таких штрафних санкцій надається Держфінінспекції. Тобто до такої відповідальності може бути притягнуто посадових осіб лише бюджетних установ та негоспрозрахункових підприємств.
Втім наразі поширеною серед податківців є така точка зору (з якою ми не згодні, але маємо про неї попередити). Оскільки порядок визначення об’єкту оподаткування податком на прибуток наразі ґрунтується на результатах ведення бухобліку, то при перевірці податківці можуть притягнути посадових осіб будь-якого підприємства-платника податку на прибуток до іншого виду адмінштрафу – за порушення правил податкового обліку (!) на підставі ст. 163-1 КпАП у розмірі від 5 до 10 нмдг ( від 85 грн до 170 грн).