.jpg)
Після прийняття Національним банком України рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, відповідно до ст. 76 Закону про банки і банківську діяльність, управління банком переходить до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який виконує процедуру щодо ліквідації та виводу з ринку проблемного банку.
Відповідно до ст. 36 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” від 23.02.2012 р. №4452-VI* (далі — Закон №4452), під час тимчасової адміністрації не здійснюється:
1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку;
2) примусове стягнення майна (у тому числі коштів) банку, накладення арешту та звернення стягнення на майно (у тому числі кошти) банку (виконавче провадження щодо банку зупиняється, у тому числі знімаються арешти, накладені на майно (у тому числі на кошти) банку, а також скасовуються інші вжиті заходи примусового забезпечення виконання рішення щодо банку);
3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку;
4) зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов'язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), поєднанням боржника і кредитора в одній особі;
5) нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед вкладниками та кредиторами.
Закриття рахунку вказаними законами не передбачено.
Виходячи з перелічених правових обмежень можна зробити висновок, що після введення у банку тимчасової адміністрації клієнт банку не зможе користуватися своїми коштами на поточному рахунку. При цьому є вірогідність того, що такі грошові кошти взагалі не будуть повернені.
На підставі цього бухгалтер може сформувати обґрунтоване професійне судження про те, що є невпевненість у поверненні грошових коштів банком. У цьому випадку грошові кошти, які враховуються на поточних рахунках, будуть класифіковані як сумнівна заборгованість.
Згідно з п. 4 П(С)БО 10 “Дебіторська заборгованість” сумнівною вважається заборгованість, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником. На думку Міністерства фінансів України, яка викладена у листі від 18.10.2010 р. №31-34020-20-10/28202, при визнанні підприємством заборгованості банку за грошовими коштами сумнівною, сума такої заборгованості відображається за кредитом рахунку 31 "Рахунки в банках" і дебетом рахунку 37 "Розрахунки з різними дебіторами", тобто робиться бухгалтерська проводка Дт 377 Кт 311.
В цій консультації будемо розглядати лише той випадок, коли резерв сумнівних боргів на підприємстві не створювався. У цьому разі у податковому обліку підприємства ніяких податкових наслідків не буде.
Якщо на дату введення тимчасової адміністрації кошти у банку були класифіковані як сумнівна заборгованість, наступним кроком така заборгованість може бути визнана безнадійною. Безнадійною вважається заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності (п. 4 П(С)БО 10).
Впевненість у неповерненні дебіторської заборгованості ґрунтується на таких обставинах, які однозначно (на 100%) свідчать про те, що вона не буде погашена. Згідно з чинним законодавством для коштів у неплатоспроможному банку це може бути підтверджено такими фактами:
- підприємство в строк 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 Закону №4452 не заявило свої вимоги до банку. Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону №4452 такі вимоги вважаються погашеними;
- вимоги підприємства до банку не були задоволені за недостатністю його майна. Такі вимоги вважаються погашеними відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону №4452.
У тому разі, коли вимоги підприємства до банку вважаються погашеними у зв'язку з переліченими випадками, така заборгованість включається до складу витрат та списується на субрахунок 944 (нагадуємо, що ми розглядаємо випадок, коли резерв сумнівних боргів на підприємстві не створювався). Відповідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. №291, сума списаної дебіторської заборгованості обліковується на позабалансовому субрахунку 071 "Списана дебіторська заборгованість" протягом не менше трьох років з дати списання для спостереження за можливістю її стягнення у випадках зміни майнового становища боржника. Зарахування на позабалансовий рахунок 07 суми здійснюється одночасно зі списанням суми нестач і втрат від псування цінностей та дебіторської заборгованості на витрати підприємства.
У податковому обліку відображення безнадійної заборгованості залежить від того, чи здійснює підприємство коригування фінансового результату до оподаткування на суму різниць, які передбачені розділом ІІІ ПКУ.
Якщо підприємство не здійснює коригувань, воно відображає ці операції у податковому обліку за правилами бухгалтерського обліку.
Ті платники, які здійснюють коригування фінансового результату, повинні враховувати, що відповідно до пп. 14.1.11 ПКУ для цілей податкового обліку безнадійною вважається заборгованість, яка відповідає одній з таких ознак:
а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;
є) прострочена заборгованість юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості;
з) заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією.
Хоча при ліквідації банку може бути застосовано п. “з” пп. 14.1.11 ПКУ, слід враховувати, що у разі, коли вимоги вважаються погашеними внаслідок пропуску строку пред'явлення вимог, спеціалісти ДФС заперечують проти податкових витрат по такій заборгованості.
У тому разі, коли підприємство отримує свої грошові кошти від неплатоспроможного банку, то якщо заборгованість була визнана сумнівною, на дату повернення коштів робиться проводка Дт 311 Кт 377. Якщо заборгованість була визнана безнадійною, надходження коштів відображається проводкою Дт 311 Кт 716 “Відшкодування раніше списаних активів”.
*Звертаємо увагу, що з 1 липня 2016 року до Закону №4452 будуть внесені зміни, передбачені пунктом 3 розділу II Закону України від 16 липня 2015 року №629-VIII.