Залишити гуманітарну допомогу собі – можна чи не можна?
Перш за все слід з'ясувати, чи має право благодійна організація залишити на свої потреби гуманітарну допомогу.
Визначення термінів «благодійна організація» та «благодійна діяльність» містяться в Законі №5073.
Благодійна організація – це юридична особа приватного права, установчі документи якої визначають благодійну діяльність в одній чи кількох сферах, визначених цим Законом, як основну мету її діяльності.
Благодійна діяльність – це добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених цим Законом цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара.
Визначення терміну «гуманітарна допомога» міститься в Законі №1192. Це цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв'язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виникненням надзвичайного стану, зокрема, внаслідок стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій, екологічних, техногенних та інших катастроф, які створюють загрозу для життя і здоров'я населення, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту.
Гуманітарна допомога є різновидом благодійництва і має спрямовуватися відповідно до обставин, об'єктивних потреб, згоди її отримувачів та за умови дотримання вимог статті 3 Закону №5073. Тобто гуманітарна допомога має надаватися на цілі, які зазначені в цій статті.
Як бачимо, гуманітарна допомога надається донорами отримувачам. Ними, за визначенням, наведеним у Законі №1192, можуть бути благодійні організації. Але насправді така гуманітарна допомога призначена не для отримувачів, а для набувачів.
Набувачі гуманітарної допомоги зі статусом юрособи визначаються відповідно до пп. "а", "б", "в", "г", "ґ абзацу п'ятого статті 1 Закону №1192. Тобто набувачем гуманітарної допомоги може бути благодійна організація (оскільки вони є в цьому переліку). Але для цього мають виконуватися дві умови:
1) благодійна організація має потребувати гуманітарної допомоги (і саме тієї, яку вона вирішила залишити в себе після отримання від донорів);
2) оскільки гуманітарна допомога є цільовою, то донори самі можуть визначити перелік осіб, яким ця допомога призначена. Тож, якщо донори надали благодійній організації гуманітарну допомогу з метою її розповсюдження серед інших фізичних або юридичних осіб – набувачів, варто отримати згоду від таких донорів на те, щоб і така благодійна організація потрапила до набувачів цієї допомоги. Інакше виникне визнання нецільового використання гуманітарної допомоги, одним із наслідків якого є втрата статусу неприбуткової організації.
Щодо права благодійної організації залишити в себе частину отриманої гуманітарної допомоги безумовно або на власний розсуд, такого автор в зазначених нормативних документах не знайшла.
Якщо ці дві умови виконано, то така гуманітарна допомога залишається і використовуються благодійною організацією на її потреби.
Документальне оформлення гуманітарної допомоги
Щодо документального оформлення слід пам’ятати про перелік, затверджений Наказом Мінсоцполітики від 06.04.2017 р. №573.
Зокрема, серед документів, якими така гуманітарна допомога оформлюється, є:
- план розподілу гуманітарної допомоги між набувачами, складений за формою, наведеною в додатку 2 до цього Переліку. Але цей план встановлено для набувачів-фізичних осіб;
- для набувачів – юросіб (до яких належить і сама благодійна організація) передбачено копії оформлених згідно з вимогами пункту 4 цього Переліку листів-звернень щодо потреби в гуманітарній допомозі.
Про що це говорить? Якщо благодійна організація бажає стати набувачем гуманітарної допомоги - про це варто подбати заздалегідь, до її отримання. Написати листа-звернення до донорів і отримати гуманітарну допомогу на себе вже не тільки як отримувач, а саме як юридична особа – набувач. Втім, на думку автора, за згодою донорів перелік набувачів може бути змінений і після отримання такої гуманітарної допомоги (про що слід оформити аналогічну документацію).
Бухгалтерський облік гуманітарної допомоги набувачами-юрособами
Бухгалтерський облік гуманітарної допомоги та відповідна звітність здійснюються отримувачами гуманітарної допомоги та набувачами гуманітарної допомоги (юридичними особами) у порядку, встановленому Мінфіном. У разі відсутності обліку щодо отримання та цільового використання гуманітарної допомоги вона вважається використаною не за цільовим призначенням.
На сьогодні існує порядок бухобліку гуманітарної допомоги, встановлений наказом Мінфіну від 14.12.1999 р. №298, що поширюється на юридичних осіб, незалежно від видів діяльності та форм власності (крім бюджетних установ), які одержали гуманітарну допомогу (отримувачі), які її потребують і яким вона безпосередньо надається (набувачі).
Передача отримувачами коштів і предметів гуманітарної допомоги здійснюється за довіреністю набувачів або документами, що засвідчують фізичну особу набувача, і оформлюється відповідними видатковими документами (ордерами, накладними, дорученнями та тощо).
Передача набувачу гуманітарної допомоги у вигляді грошових коштів і товарно-матеріальних цінностей відображається за дебетом рахунку 48 у кореспонденції з рахунками обліку грошових коштів, товарів, запасів та іншого майна.
Якщо використання гуманітарної допомоги пов'язане з капітальними інвестиціями (будівництвом, спорудженням), то відповідні суми відображаються за дебетом рахунку 15 у кореспонденції з кредитом рахунків обліку грошових коштів і товарно-матеріальних цінностей. Уведені за рахунок гуманітарної допомоги в експлуатацію об'єкти основних засобів відображаються за дебетом рахунку 10 "Основні засоби" і кредитом рахунку 15. Одночасно з відображенням нарахованої суми амортизації таких об'єктів щомісяця на таку саму суму дебетується рахунок 48 і кредитується рахунок 74, субрахунок 745.
Тому проведення за цими операціями такі:
- Дт 377 Кт 48 – при встановленні наміру донора надати допомогу (зокрема, при укладанні договору про це або отримання документу про згоду на лист-звернення );
- Дт 28 (або 20) Кт 377 – при отриманні гуманітарної допомоги у вигляді товарів (один із субрахунків рахунку 20 «Запаси» в цьому випадку є доречнішим, на думку автора, адже така допомога не призначена для продажу, а тому, по суті, не є товаром), на підставі первинних та супровідних документів на таку допомогу;
- Дт 949 Кт 28 (20) – при наданні гуманітарної допомоги іншим особам (на підставі накладної або акту прийому-передачі). Одночасно робиться проведення Дт 48 Кт 745 на суму гуманітарної допомоги, яка була фактично розповсюджена між іншими особами-набувачами;
- Дт 15 Кт 28 (20) – на вартість гуманітарної допомоги, яку благодійна організація вирішила залишити в себе і використовувати як ОЗ. На це складається внутрішній первинний документ благодійної організації, яким може бути і бухгалтерська довідка, про перекласифікацію таких товарів.
Якщо рішення використовувати ці товари як ОЗ було прийнято одразу (ще на стадії складання листа-звернення), то, звісно, перекласифікація не потрібна. Такі товари одразу оприбутковуються проведенням Дт 15 Кт 377.
Дт 10 Кт 15 – при введенні таких ОЗ в експлуатацію (на підставі акту за формою №ОЗ-1).
Але бухгалтерський облік цільового фінансування пов'язаний із визнанням не тільки витрат, а й доходу. Щодо гуманітарної допомоги, яка надається іншим особам, такий дохід визнаватиметься проведенням Дт 48 Кт 745 на дату і вартість її надання. А щодо гуманітарної допомоги, яка використовується благодійною організацією як ОЗ, визнавати такий дохід при введенні цих ОЗ в експлуатацію не слід. Щомісячно такий дохід слід визнавати одночасно із визнанням витрат в сумі нарахованої за такими ОЗ амортизації. Тобто одночасно мають робитися проведення:
- Дт 23, 92 (або 94) Кт 13;
- Дт 48 Кт 71 на суму нарахованої амортизації (таке проведення може бути зазначено або у відомості про нарахування амортизації, або в окремій бухгалтерській довідці).
Гуманітарна допомога у Звіті про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації
Щодо Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт), то, на жаль, інструкції з його складання на сьогодні жодним нормативним документом не встановлено. Тому неприбуткові організації можуть або заповнювати цей Звіт на власний розсуд, або користуватися вже існуючими роз’ясненнями від податківців, або звернутися до податківців за індивідуальною податковою консультацією з цього приводу (відповідно до ст. 52 ПКУ).
Ми теж час від часу надаємо консультації щодо заповнення цього Звіту, виходячи із власних міркувань, наприклад, тут.
Тож зараз буде наведено власну думку автора щодо відображення у Звіті зазначених у запитанні операцій.
Виходячи з форми Звіту та додатку ГД, гуманітарна допомога відображається таким чином:
- у складі доходів у рядку 1.6.2 ГД – гуманітарна допомога, яка дорівнює сумарному значенню графи 9 розд. ІІ додатка ГД до Звіту;
- у складі витрат у рядку 2.4.2 ГД – гуманітарна допомога, яка дорівнює сумарному значенню графи 8 розд. ІІІ додатка ГД до Звіту. При цьому благодійна організація відображає власні дані щодо набувача на ту гуманітарну допомогу, яку залишає в себе.
Але ось коли маються відображатися такі доходи та витрати? У листі ДФСУ від 19.07.2017 р. №19001/7/99-99-15-02-01-17 зазначалося, що формування доходів та видатків, що відображаються у Звіті, здійснюється за правилами бухгалтерського обліку, тобто в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати коштів.
З цього, начебто, виходить, що відображати доходи і витрати від гуманітарної допомоги слід лише тоді, коли вони визнаються в бухобліку (див. проведення вище). А не при отриманні такої допомоги (до її розподілу) або при введенні в експлуатацію.
Але форма додатку ГД говорить про інше. Вона призначена для наведення руху гуманітарної допомоги. В ній зазначається не сума витрат, а, по суті, оборотно-сальдова відомість по таким активам – залишок на початок звітного періоду, отримання, використання і залишок на кінець звітного періоду (року).
Тому, на думку автора, саме з такого руху і визначаються доходи та витрати, які зазначаються у Звіті щодо гуманітарної допомоги. Дохід – це надходження гуманітарної допомоги, а витрати – її використання. Відповідно повторно відображати доходи і витрати, визнані в бухобліку при використанні такої допомоги (зокрема, і в сумі амортизації), немає потреби. Якщо ж благодійна організація із цим не згодна, їй варто заручитися індивідуальним податковим роз’ясненням від ДФС.
Якщо порядок надання та обліку гуманітарної допомоги було порушено, зокрема, і у випадку, якщо гуманітарна допомога призначалася для передачі іншим набувачам, а благодійна організація залишила її в себе і використовувала для власних потреб, без згоди на це від донорів, то її вартість відображається у рядку 3.1ГД і має дорівнювати сумарному значенню графи 7 розд. IV додатка ГД до Звіту.