Спочатку заглянемо в бухоблік, адже об’єкт оподаткування податком на прибуток є саме бухобліковий фінрезультат до оподаткування.
Суть методу участі в капіталі полягає в тому, що фінінвестиції на дату балансу відображають за вартістю, яку визначають з урахуванням зміни загальної величини власного капіталу об’єкта інвестування, крім тих, що є результатом операцій між інвестором і об'єктом інвестування (п.12 П(С)БО 12).
При цьому балансову вартість фінінвестицій збільшують (зменшують) на:
- суму, що є часткою інвестора в чистому прибутку (збитку) об’єкта інвестування за звітний період (Д-т 141 К-т 72 або Д-т 96 К-т 141). Одночасно балансову вартість фінінвестицій зменшують на суму визнаних дивідендів від об’єкта інвестування (Д-т 373 К-т 141);
На замітку!
Суму дивідендів, нарахованих за інвестиціями, які обліковують за методом участі в капіталі, до бухгалтерських доходів підприємства-інвестора не включають відповідно до п. 7 П(С)БО 15.
- частку інвестора в сумі зміни загальної величини власного капіталу об’єкта інвестування за звітний період, крім змін за рахунок чистого прибутку (збитку) (Д-т 141 К-т 41, 425 або 422 чи Д-т 41, 425 або 422 К-т 141).
Коригуючі податкові різниці із операціями, пов’язаними із фінінвестиціями за методом участі в капіталі різницями, передбачені пп. 140.4.1 ПКУ та пп. 140.5.3 ПКУ.
Так, бухгалтерський фінрезультат до оподаткування зменшується:
1) на суму нарахованих доходів від участі в капіталі інших платників податку на прибуток підприємств та платників єдиного податку (тобто сума по Д-т 141 К-т 72)
ТА
2) на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на його користь від інших платників цього податку (крім ІСІ та платників, прибуток яких звільняється від оподаткування відповідно до положень ПКУ, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування) (тобто сума по Д-т 443 К-т 671).
Як бачимо, тут дві складові зменшуючих різниць : перша – для інвестора, друга для СГ, в який інвестували.
При цьому бухгалтерський фінрезультат до оподаткування збільшується:
– на суму втрат від інвестицій в асоційовані, дочірні та спільні підприємства, розрахованих за методом участі в капіталі або методом пропорційної консолідації. (тобто сума по Д-т 96 К-т 141).
Тож на підставі вищесказаного виходило, що доходи та витрати від участі в капіталі (перша зменшуючи складова пп. 140.4.1 ПКУ) не враховуються для цілей справляння податку на прибуток – інвестора.
А ось що стосується дивідендів, які нараховуються на користь платника податку на прибуток платниками ЄП (та відповідно ІСІ – від автора) (мова про другу зменшуючу складову пп.140.4.1 ПКУ), то фінансовий результат до оподаткування на їх суму не зменшується (тобто вони враховуються у складі доходу). Це пов’язано зі звільненням платників ЄП (та відповідно ІСІ – від автора) від обов'язку з нарахування та сплати авансового внеску з податку на прибуток за визначеною п. 136.1 ПКУ ставкою при виплаті ними дивідендів (пп. 57.1-1.2 ПКУ).
Про це податківці зазначали тут й тут.
Тобто із роз’яснень фахівців ДФС виходило що фраза «(крім ІСІ та платників, прибуток яких звільняється від оподаткування відповідно до положень ПКУ, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування)» стосується виключно другої зменшуючої складової пп.140.4.1 ПКУ – про нараховані доходи у вигляді дивідендів.
Втім фахівці ДФС засумнівалися та звернулися до Мінфіну за роз’ясненнями.
Так відповідно до коментованого листа Мінфін роз’яснює, що ідеологією запровадження податкових різниць, які передбачені пп.140.4.1 ПКУ та пп. 140.5.3 ПКУ, є необхідність:
- з одного боку, зменшення податкового навантаження на платника податку – інвестора, який, не одержуючи грошових коштів, збільшує відповідно до положень бухгалтерського обліку дохід на суму отриманого доходу від участі в капіталі;
- а з іншого – усунення подвійного оподаткування доходів, отриманих у вигляді дивідендів.
На підставі норм П(С)БО 12, про які ми зазначені на початку, та п. 57.1-1 ПКУ Мінфін прийшов до висновку, що інвестор, який вклався в ІСІ (про який мова у коментованому листі), а також в СГ-платника ЄП (від автора), адже саме про них мова у вищенаведеній фразі, має оподатковувати податком на прибуток збільшення балансової вартості фінінвестиції, яка обліковується за методом участі в капіталі (Д-т 141 К-т 72).
Адже в протилежному випадку, тобто якщо фразу «(крім ІСІ та платників, прибуток яких звільняється від оподаткування відповідно до положень ПКУ, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування)» застосовувати лише до другої зменшуючої складової пп.140.4.1 ПКУ, а не до усієї норми пп.140.4.1 ПКУ, виходить, що взагалі відсутнє будь-яке оподаткування.
Дивіться самі. В бухобліку інвестор визначає дохід при збільшенні балансової вартості інвестиції (Д-т 141 К-т 72), потім зменшує на цей же дохід фінрезультат до оподаткування, тоді як нараховані дивіденди для інветора не є бухобліковим (Д-т 373 К-т 141). Тобто в інвестора взагалі не виникає об’єкт оподаткування податком на прибуток по такій операції. В свою чергу, ІСІ та СГ-платник ЄП, в яке інвестував інвестор звільнені від обов'язку з нарахування та сплати авансового внеску з податку на прибуток при виплаті ними дивідендів (пп. 57.1-1.2 та пп. 57.1-1.6 ПКУ). Тож й тут не буде ніяких податків.
Таким чином, Мінфін роз’яснює, що на підставі ідеології застосування податкових різниць, які передбачені пп.140.4.1 ПКУ та пп.140.5.3 ПКУ, фраза «(крім ІСІ та платників, прибуток яких звільняється від оподаткування відповідно до положень ПКУ, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування)» стосується усієї норми пп. 140.4.1 ПКУ.
Таким чином, відповідно до такої норми ПКУ бухгалтерський фінрезультат до оподаткування зменшується:
1) на суму нарахованих доходів від участі в капіталі інших платників податку на прибуток підприємств та платників єдиного податку (крім ІСІ та платників, прибуток яких звільняється від оподаткування відповідно до положень ПКУ, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування) (тобто сума по Д-т 141 К-т 72)
ТА
2) на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на його користь від інших платників цього податку (крім ІСІ та платників, прибуток яких звільняється від оподаткування відповідно до положень ПКУ, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування) (тобто сума по Д-т 443 К-т 671).