Заміна друкованої версії журналу на електронну під час карантину

Юридичні наслідки заміни друкованої версії журналу на електронну

Насамперед розберемося з впливом карантину та можливістю повноцінної заміни друкованого журналу його електронною версією.

Електронна версія журналу – не те саме, що й друкована. Умови та вимоги чинного законодавства різні.

Так, відповідно до ст. 1 Закону №2782 під друкованими засобами масової інформації (пресою) в Україні розуміються періодичні і такі, що продовжуються, видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію.

На відміну від електронного журналу, друкований може видаватися лише після його держреєстрації, якій підлягають всі друковані ЗМІ на території України, незалежно від сфери розповсюдження, тиражу і способу його виготовлення (ст. 11 Закону №2782).

В чинному законодавстві відсутні поняття «електронне видання», «електронна версія друкованого видання», а також вимоги до їх створення та розповсюдження. Звісно, електронні продукти (включаючи журнали) існують у мережі Інтернет у форматі, зазвичай, не призначеному для редагування. Переважно електроні продукти називають послугами (доступ до продукту на вебсайті у мережі Інтернет, розсилка PDF-версіїі на електронну скриньку передплатників тощо), а не виданням, товаром чи продукцією.

Нормами ст. 18 Закону №2782 передбачено, що припинення випуску друкованого ЗМІ може бути за рішенням засновника (співзасновників) або суду.

Засновник (співзасновники) має право припинити випуск видання у випадках і порядку, передбачених установчим договором або статутом редакції чи іншим договором, укладеним між засновником (співзасновниками) і редакцією.

При цьому також необхідно зважати на наслідки (неустойку, штрафи) з іншими суб'єктами видавничої справи, до яких (крім видавців) відносяться виготовлювачі та розповсюджувачі видавничої продукції (ст. 10 Закону №318).

Суб'єкти видавничої справи вступають у правові, майнові, виробничі відносини із суб'єктами інших сфер діяльності відповідно до законодавства.

Статтею 17 Закону №318 передбачено, що замовниками будь-якої видавничої продукції можуть бути: громадяни України, іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, юридичні особи України та інших держав.

Умови виконання замовлення на видавничу продукцію, права та обов'язки сторін визначаються відповідними угодами, укладеними згідно зі законодавством між замовником видавничої продукції та відповідними суб'єктами видавничої справи.

Умови та терміни виконання замовлення на виготовлення видавничої продукції визначаються договором між її замовником і виготовлювачем. Спори між замовником і виготовлювачем вирішуються судом (ст. 21 Закону №318).

Суб'єкт підприємницької діяльності, який продає, надсилає за передплатою чи іншим способом розповсюджує виданий тираж періодичного і такого, що продовжується, видання, є розповсюджувачем продукції друкованого ЗМІ.

Чинити перешкоди розповсюджувачу у здійсненні його діяльності на законних підставах забороняється (ст. 30 Закону №2782).

Отже, відносини між суб'єктами видавничої справи регулюються окремими угодами, укладеними згідно зі законодавством. І оголошення карантину автоматично не припиняє дію цих угод або відповідальність внаслідок порушення умов їх виконання. А за відсутності нормативного регулювання замінити випуск друкованого видання його електронної версією практично не можливо. Щоб повноцінно виконувати взяті на себе зобов’язання перед передплатниками (тобто відмови від друкованого та повністю/частково перехід на електронний продукт) змін до договору або укладення нових не уникнути. 

Крім того, відповідно до ст. 29 Закону №318 споживач також має право на гарантію виконання відповідно оформлених передплатних зобов'язань.

Тому для припинення видання друкованих періодичних видань (включаючи журнал) необхідно оцінити ступінь та розмір відповідальності за зменшення обсягу накладу або його скасування, порушення графіків з друкарнями і розповсюджувачами, а найголовніше – з передплатниками.

Щодо впливу карантину на випуск та розповсюдження друкованих видань

Постановою КМУ від 11.03.2020 р. №211 (далі – Постанова №211) з 12.03 по 03.04.2020 р. на всій території України установлено карантин зі забороною відвідування закладів освіти її здобувачами та проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 200 осіб.

Постановою КМУ від 16.03.2020 р. №215 назву і текст Постанови №211 було викладено в новій редакції, відповідно до пп. 3 п. 2 якої заборонено з 17.03.2020 р. роботу суб'єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів.

При цьому центральним і місцевим органам виконавчої влади, іншим державним органам, органам місцевого самоврядування, а також підприємствам, установам, організаціям рекомендовано забезпечити організацію позмінної роботи працівників, а за технічної можливості – також роботи в режимі реального часу через Інтернет (п. 6 Постанови №211, в редакції постанови КМУ від 16.03.2020 р. №215).

Однак заборона пасажирських перевезень автомобільним транспортом та метрополітенами з 18.03.2020 р. суттєво вплинула на діяльність інших суб'єктів господарювання. 

Постановою КМУ від 25.03.2020 р. №239 карантин подовжено до 24.04.2020 р. зі забороною до цієї дати роботи суб'єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, крім, зокрема об'єктів поштового зв'язку за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту.

Постановою КМУ від 02.04.2020 р. №255 назву і текст Постанови №211 вдруге було викладено в новій редакції, п. 10 якої знову центральним і місцевим органам виконавчої влади, іншим державним органам, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям рекомендовано на час дії карантину забезпечити позмінну роботу працівників та/або за можливості віддалену роботу в режимі реального часу через Інтернет.

Постанова КМУ від 08.04.2020 р. №262 цікава тим, що в абз. 3 пп. 8 п. 2 слова «об'єктів поштового зв'язку» замінено словами «надання послуг хімчистки, поштової та кур'єрської діяльності, будівельних робіт, робіт із збирання і заготівлі відходів, діяльності».

Постановою КМУ від 22.04.2020 р. №291 карантин подовжено до 11.05.2020 р, а постановою КМУ від 04.05.2020 р. №343 – до 22.05.2020 р. При цьому доповнення пп. 8 п. 2 Постанови №211 новими абзацами подовжило заборону роботи суб'єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, крім, зокрема діяльності підприємств, які працюють у галузі засобів масової інформації, зокрема точок продажу преси, друкарень, редакцій, логістичних підприємств у сфері доставки паперу та друкованих видань.

Отже, як випливає з викладеного, робота суб'єктів господарювання – видавців, як й інших суб'єктів видавничої справи під час карантину ніколи не заборонялась! Підприємствам, установам, організаціям Кабміном лише було рекомендовано на час дії карантину забезпечити позмінну роботу працівників та/або за можливості віддалену роботу в режимі реального часу через Інтернет.

Коли обставина стає форс-мажорною?

Відповідно до ч. 2 ст. 14-1 Закону №671 та п. 3.1 Регламенту ТПП форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно зі законодавчими та іншими нормативними актами. 

17.03.2020 р. Верховна Рада України ухвалила Закон №530, яким внесено зміни до Закону №671 та до списку форс-мажорних обставин включено карантин.

Сьомий апеляційний адміністративний суд у роз'ясненні від 27.03.2020 р. повідомляє, що просто існування таких обставини не є форс-мажором. 

Така обставина стане форс-мажорною лише, якщо особа доведе неможливість виконання зобов'язань, передбачених умовами договору, саме через неї. Щоб засвідчити форс-мажорні обставини, потрібно звернутися до Торгово-промислової палати (ТПП). 

Для того, щоб отримати сертифікат ТПП про форс-мажорні обставини, потрібно довести причинно-наслідковий зв'язок між зобов'язаннями, які сторона не може виконати, та обставинами (їхнім результатом), на які сторона посилається, як на підставу неможливості виконати зобов'язання.

Як одержати сертифікат про форс-мажор через карантин – роз'яснює ТПП.

Отже, лише за наявності оформленого сертифікату ТПП про форс-мажорні обставини, якщо видавець доведе причинно-наслідковий зв'язок між зобов'язаннями, які він не може виконати, та обставинами (їхнім результатом), на які видавець посилається, як на підставу неможливості виконати зобов'язання, можна обговорювати з іншими суб'єктами видавничої справи (друкарнями, розповсюджувачами тощо), а також передплатниками звільнення відповідальності та штрафів за весь час дії карантину.

Облік електронних видань

На відміну від друкованих журналів для обліку електронних рах. 26, який призначено для узагальнення інформації про наявність та рух готової продукції підприємства, не застосовується. 

Це обумовлено тим, що готова продукція, яка виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом для цілей бухобліку включається до складу запаси (абз. 4 п. 6 П(С)БО 9) через те, що не містить матеріальної форми.

Для узагальнення інформації про витрати на виробництво електронних журналів застосовується рах. 23.

За дебетом рах. 23 відображаються прямі матеріальні, трудові та інші прямі витрати, а також розподілені загальновиробничі витрати, за кредитом у дебет субрахунку 903 їх вартість (так само як вартість виконаних робіт і послуг).

Аналітичний облік за рах. 23 ведеться за видами виробництв, за статтями витрат і видами або групами продукції, що виробляється. 

Відповідно до п. 7 П(С)БО 16 витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами (п. 8 П(С)БО 16).

У п. 11 П(С)БО 16 зазначено, що собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з їхньої виробничої собівартості, яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:

• прямі матеріальні витрати;
• прямі витрати на оплату праці;
• інші прямі витрати;
• змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюються підприємством самостійно.

У калькуляції електронного журналу будуть відсутні витрати на вартість паперу та друку, однак можуть додатися витрати користування додатковим програмним забезпеченням.

Докладніше про калькулювання собівартості послуг комп’ютерного програмування див. тут.

В бухгалтерському обліку витрати, пов'язані зі створенням електронного журналу, відображаються таким чином (суми умовні):

Таблиця 1

Виходячи з того, що в умовах карантину підприємствам, установам, організаціям було рекомендовано віддалену роботу в режимі реального часу через Інтернет, то амортизацію виробничих основних засобів та нематеріальних активів, а також орендну плату та комунальні послуги за оренду виробничого приміщення доцільніше обліковувати в складі витрат звітного періоду на рах. 92 чи 94.

Про консервацію основних засобів на час карантину див. тут.

Облік коштів, отриманих від передплатників за електронну версію

У разі, якщо йдеться про передплату, то кошти за електронні журнали одержані у звітному періоді, які підлягають включенню до доходів у майбутніх звітних періодах, так само як й отримана передплата за друковані журнали обліковується на рах. 69.

При цьому аналітичний облік доходів майбутніх періодів ведеться за їх видами, датами їх утворення і визнання доходами звітного періоду.

За кредитом рах. 69 відображається сума одержаних доходів майбутніх періодів, за дебетом – їх списання на відповідні рахунки обліку доходів (субрах. 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг») та включення до складу доходів звітного періоду.

Докладніше про дохід, пов'язаний з наданням послуг читайте тут.

В бухгалтерському обліку кошти, одержані у звітному періоді за електронні журнали, відображаються таким чином (суми умовні):

Таблиця 2

Електронна версія журналу: чи оподатковується ПДВ?

Звільнення від оподаткування ПДВ пп. 197.1.25 ПКУ встановлено для операцій постачання (передплати) та доставки періодичних видань друкованих ЗМІ вітчизняного виробництва.

Відповідно до п. 26-1 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ тимчасово, з 01.0.2013 р. по 01.1.2023 р., звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання програмної продукції, а також операції з програмною продукцією, плата за які не вважається роялті згідно з абзацами 2-7 пп. 14.1.225 ПКУ.

Для цілей цього пункту до програмної продукції відносяться:

• результат комп'ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп'ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів та доступу до них;
• примірники (копії, екземпляри) комп'ютерних програм, їх частин, компонентів у матеріальній та/або електронній формі, у тому числі у формі коду (кодів) та/або посилань для завантаження комп'ютерної програми та/або їх частин, компонентів у формі коду (кодів) для активації комп'ютерної програми чи в іншій формі;
• будь-які зміни, оновлення, додатки, доповнення та/або розширення функціоналу комп'ютерних програм, права на отримання таких оновлень, змін, додатків, доповнень протягом певного періоду часу;
• криптографічні засоби захисту інформації.

Проте, виходячи з аналізу норм ПКУ ДПС від 05.12.2019 р. №1741/6/99-00-07-03-02-15/ІПК та від 19.08.2019 р. №3882/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, якщо згідно з умовами цивільно-правового договору за своєю фактичною сутністю під наданням доступу (дозволу) до інформаційно-аналітичної системи пошуку і обробки інформації у сфері господарської та інших видів діяльності, яка розміщена у мережі Інтернет, розуміється доступ, скориставшись яким платник податку (покупець) отримує програмну продукцію (її копію) або право на використання програмної продукції, то для цілей оподаткування ПДВ операція з надання такого доступу розцінюється як операція з постачання програмної продукції або операція з надання права на використання програмної продукції, яка не підлягає оподаткуванню ПДВ відповідно до п. 26-1 підрозділу 2 розділу XX ПКУ або пп. 196.1.6 розділу V ПКУ (залежно від умов постачання програмної продукції, визначених у цивільно-правовому договорі).

Якщо згідно з умовами цивільно-правового договору за своєю фактичною сутністю під наданням доступу (дозволу) до інформаційно-аналітичної системи пошуку і обробки інформації у сфері господарської та інших видів діяльності, яка розміщена у мережі Інтернет, розуміється доступ, скориставшись яким платник податку (покупець) отримує виключно право на пошук, обробку і отримання (завантаження) інформації та інші аналогічні дії, що здійснюються за допомогою такої аналітичної системи без фактичного постачання платнику податку (покупцю) програмної продукції (її копії) або без надання права на використання програмної продукції, то операція з надання такого доступу (дозволу) розцінюється як операція з постачання послуг із пошуку, обробки, отримання інформації та інших аналогічних дій, яка підлягає оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку з нарахуванням ПДВ за ставкою 20%.

Якщо згідно з умовами цивільно-правового договору під наданням платником податку – постачальником доступу покупцю до відповідного інтернет-сайту розуміється виключно надання права на пошук, обробку, отримання інформації (у т. ч. аудіовізуальні твори, фонограми, відеограми, музичні твори з текстом або без тексту, виконання яких зафіксовано у фонограмах, відеограмах, телевізійні канали), без фактичного постачання покупцю програмної продукції (її копії), то операція з надання такого доступу розцінюється як операція з надання послуг із пошуку, обробки, отримання інформації та інших аналогічних дій, яка підлягає оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20% (ІПК ДФС від 29.10.2018 р. №4625/6/99-99-15-03-02-15/ІПК та від 11.09.2018 р. №3957/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

У разі якщо згідно з умовами цивільно-правового договору під наданням платником податку – постачальником доступу покупцю до відповідного контенту у звуковій, текстовій або графічній формах, розміщеного на WAP порталі і/або HTTP, розуміється виключно надання права на пошук, обробку, отримання інформації та інші аналогічні дії, що здійснюються за допомогою такого контенту, без фактичного постачання покупцю програмної продукції (її копії) або надання права на використання програмної продукції, то операція з надання такого доступу розцінюється як операція з надання послуг із пошуку, обробки, отримання інформації та інших аналогічних дій, яка підлягає оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20% (ІПК ДФС від 26.07.2018 р. №3271/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

У кожній ІПК, яка має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому її надано (п. 52.2 ПКУ), податковий орган виходить з умов постачання програмної продукції, визначених у цивільно-правовому договорі.

У ситуації, що розглядається, якщо доставку електронних видань ТОВ (видавець) здійснює електронною поштою без фактичного постачання передплатнику програмної продукції (її копії) або надання права на використання програмної продукції, то така операція підлягатиме оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20%. 

Однак, як зазначено вище, у цивільно-правовому договорі можуть бути визначені й інші умови постачання програмної продукції. Отже, варіанти можливі.

***

Читайте також: Електронне видання: НА чи витрати?

***

УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!