За загальною ст. 48 Закону про автотранспорт документами, на підставі яких здійснюють внутрішні вантажні перевезення (перевезення в межах митної території України), є:
— для автомобільного перевізника — документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
— для водія — посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Товарно-транспортна документація — це комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють не лише облік, приймання, передавання, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а й перевезення. Для вантажних автоперевезень у внутрішньому сполученні такі документи визначено Переліком затвердженим постановою КМУ від 25.02.2009 р. №207.
Перевезення товарів власним вантажним автомобілем
ТТН виписує вантажовідправник (замовник), причому замовником є вантажовідправник або вантажоодержувач, який уклав із перевізником договір про перевезення вантажів (п. 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу від 14.10.97 р. №363).
Серед документів, які повинен мати водій при здійсненні внутрішніх автоперевезень, у ст. 48 Закону про автотранспорт зазначено ТТН або інший документ на вантаж. Поряд з цим згідно з п. 1 Переліку №207 водій юрособи або ФОП, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, повинен мати зі собою ТТН. А при перевезеннях для власних потреб — накладну або інший документ, який підтверджує право власності на вантаж (п. 2 Переліку №207).
На підставі цих букв закону доходять висновку про необов’язковість складання ТТН при автоперевезеннях для власних потреб.
Ми з цим не сперечаємося, але перейдімо до суті.
У ч. 1 ст. 9 Закону про бухоблік первинні документи названо підставою для бухобліку господарських операцій. Господарська операція — дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства (ст. 1 цього Закону). А бухгалтерський облік — це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень (там само).
Простіше кажучи, бухоблік можна уявити собі історичним посібником господарського життя підприємства: що, коли і як відбувалося. Чим точніший посібник, тим правдивіша історія. А позаяк історія пишеться на підставі первинних документів, ці останні повинні точніше описувати історію (господарську операцію).
Аби ми не гадали собі, яку інформацію доречно наводити у первинних документах, у ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік було наведено перелік цієї обов’язкової інформації, а таку інформацію названо обов’язковими реквізитами. Наприклад, там є такий реквізит, як зміст та обсяг господарської операції.
Зміст — це, власне, яка дія або подія, що спричинилася до зміни активів та зобов’язань, відбувалася.
Наприклад, сталася така подія: належний підприємству вантажний автомобіль виїхав із гаража підприємства, прибув на склад продавця в іншому населеному пункті, де в нього завантажили цеглу (вантаж). Після цього цеглу було доставлено автомобілем до виробничого приміщення, де підприємство робить ремонт, і вивантажено.
Якщо підприємство дотримуватиметься букви закону, воно на цю операцію матиме виписану продавцем звичайну накладну із зазначенням, що представник продавця передав, а представник покупця прийняв цеглу у такій-то кількості. Причому, найімовірніше, у звичайній накладній навіть не буде зазначено пункту завантаження, тобто місця передачі цегли.
Риторичне запитання: чи повно відображено зміст господарської операції у накладній?
Відповідь є очевидною: ні, зміст відображено неповно.
А тепер візьмімо ТТН. У ній ми побачимо інформацію, який автомобіль перевозив вантаж, П. І. Б. водія, пункти навантаження і розвантаження, що саме було перевезено. Докладна інформація про вантажно-розвантажувальні операції тощо.
Повторимо риторичне запитання: чи повно буде відображено зміст у ТТН?
Так, зміст буде відображено повно.
Тож якщо підприємство ставить за мету ведення адекватного бухобліку, воно оформлятиме ТТН на всі автоперевезення вантажів, а не тільки там, де вантажовідправник є замовником.
Але ще раз наголосимо. У цій ситуації нормативні документи не зобов’язують складати ТТН. Досить мати і звичайну накладну. І на початку статті ми зауважили, що розглядаємо справу по суті, а не за формою.
Зверніть увагу!
Є певна група ТМЦ, під час перевезення яких слід мати ТТН, і не прості, а спеціалізовані:
— на перевезення спирту етилового — форма №1-ТН (спирт);
— на переміщення високооктанових кисневмісних домішок — форма №1-ТН (вкд);
— на відпуск нафтопродуктів (нафти) — форма №1-ТТН (нафтопродукт) затверджена наказом Мінпаливенерго від 20.05.2008 р. №281);
— на переміщення алкогольних напоїв — форма №1-ТН (алкогольні напої) (усі три форми затверджені наказом Мінтрансзв’язку від 28.04.2005 р. №154);
— на відпуск хлібобулочних виробів — форма №1-ТТН (хліб), затверджена наказом Мінагрополітики від 06.06.2001 р. №153;
— на відпуск молока — форма №1-ТН (МС), затверджена наказом Мінагрополітики від 01.12.2015 р. №457.
Чи може ТТН виконувати функції звичайної накладної і підтверджувати приймання-передачу товару?
Це питання розглядалося, наприклад, в ІПК від 27.02.2020 р. №831/6/99-00-07-02-02-06/ІПК. Основні віхи міркувань податкової такі.
1. Приймання та оприбуткування запасів, які надійшли від постачальників або від переробників з переробки на стороні, оформлюється ТТН з використанням штампа (позначення) про оприбуткування або прибутковим ордером (п. 3.6 Методрекомендацій з бухобліку запасів, затверджених наказом Мінфіну від 10.01.2007 р. №2).
2. ТТН є основним документом на перевезення вантажів (п. 11.1 Правил №363).
Потім податкова виснувала, що залежно від напряму отримання або видачі ТМЦ юридична особа повинна оформлювати первинні облікові документи (ТТН, накладні на відпуск ТМЦ, акти приймання матеріалів тощо). Але при цьому одні первинні документи не можуть замінювати інші, які є іншими за сутністю та формою.
На жаль, на поставлене запитання податкова так однозначно і не відповіла. З одного боку, начебто можна замість накладної використовувати ТТН. З іншого, ТТН — це документ на перевезення, а не на приймання-передачу, а один документ не може замінювати інший. Спробуймо з’ясувати самі.
ТТН, справді, є основним документом на перевезення вантажів. Поряд із цим, відповідно до п. 1 Правил №363, ТТН — єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для:
1) обліку ТМЦ на шляху їх переміщення,
2) розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи і
3) є одним із документів, що може використовуватися для списання ТМЦ, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку.
Зверніть увагу на останній пункт. ТТН є «одним із» (нарівні з іншими документами), що може використовуватися (а може і не використовуватися) для списання, оприбуткування ТМЦ тощо. Але ж якщо на підставі ТТН можна списати, оприбуткувати ТМЦ, тоді й накладна не потрібна. Тоді, виходить, ТТН виконуватиме функції не лише документа на перевезення, а й документа, що підтверджує передачу і приймання запасів або, як їх ще називають, — ТМЦ. У такому разі ТТН буде повноцінним первинним документом на передачу-приймання запасів.
Але ж у Правилах написано, що може бути.
Коли може?
ТТН складається на перевезення вантажу. Вантаж вимірюється у вантажних місцях — умовних одиницях вантажу для приймання його для перевезення або здавання вантажоодержувачу при здійсненні навантаження або розвантаження рухомого складу (див. п. 1 Правил №363). Такими одиницями може бути піддон, контейнер, ящик тощо.
Крім того, вантаж вимірюється у тоннах.
У розділі «Відомості про вантаж» ТТН у графі 2 зазначають найменування вантажу. Тобто там можуть написати «Контейнер» або «Ящик». Одиниця виміру — штук або кілограм.
Таким чином, у ТТН не буде інформації про найменування, вартість запасів, які перевозяться. За ТТН перевозять ящики, а не, скажімо, конкретні запчастини, які в тих ящиках є. У такій ситуації ТТН не може замінювати звичайну накладну. Поряд із ТТН, додатком до неї має йти звичайна накладна з переліком того, що в ящиках.
Але такий нюанс. Звичайна накладна також не є достатнім первинним документом, що повністю описує операцію доставки запасів. Адже, як ми говорили вище, в накладній не відображається інформація про перевезення запасів. ТТН і накладна йдуть у комплекті. Вони доповнюють одна одну. Про них правильно сказати: комплект первинних документів на придбання товару.
Але в ТТН можуть зазначити і конкретне найменування запасів, наприклад «Цегла повнотіла», 5 тисяч штук. Постачальник розпишеться в ТТН, що передав цеглу, водій чи експедитор розпишеться про отримання цегли. Цеглу доставлять на склад покупця, і представник покупця розпишеться в її отриманні.
Чи потрібна в цій ситуації ще й накладна?
Ні, накладна не потрібна, вона зайва. Якщо навіть її скласти, вона задвоїть інформацію, яку вже наведено в ТТН. Отже, ТТН у цій ситуації буде єдиним і достатнім первинним документом на господарську операцію передачі, приймання і перевезення товару. ТТН буде складена замість звичайної накладної.
Практична ситуація
Підприємство отримало за одною накладною товар на складі продавця і перевозить його власним автомобілем на власний склад, роблячи кілька рейсів.
Логіку документування для таких ситуацій ми вже описали вище. Отриманий товар завантажують в автомобіль, який далі доставляє товар на склад покупця, де товар вивантажують. Найкраще описати цю ситуацію, оформляючи кожний рейс ТТН. Причому якщо в ТТН запишуть лише вантажні місця (ящик тощо), доведеться до ТТН додавати ще й накладні з деталізацією вантажу за найменуваннями товару.
Тоді на операцію придбання товару буде одна накладна, до якої додатком буде ТТН. Причому до кожної ТТН може йти ще одна накладна.
Такий комплект документів повністю опише господарську операцію.
Кілька слів про форму ТТН
Форма ТТН (форма №1-ТН) затверджена як додаток 7 до Правил №363. Проте це типова форма, й абзацом 2 п. 11.1 Правил №363 дозволено розробити власну. Тоді слід затвердити таке рішення окремим наказом по підприємству. Проте у самостійно розробленому документі має наводитися інформація згідно з переліком у п. 11.1 Правил №363.
До речі, ТТН може бути (за бажанням підприємства) складена і в електронній формі. Особливості її використання прописані в Правилах №363. Тезово:
— е-ТТН виписує вантажовідправник;
— підписують електронним підписом водія та/або експедитора, відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача;
— в одному примірнику друкується паперова форма е-ТТН, яка надається водієві і в якій водій ставить власний підпис;
— у разі додання до е-ТТН накладної остання також оформляється в електронній формі.
***
УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!