Якщо навіть відрядження перенесли, то фактично маємо справу зі скасуванням одного відрядження та відкриттям іншого, адже дати в наказі на відрядження одні, й у ці дні працівник не перебуватиме у відрядженні, а працюватиме за звичайним графіком.
Саме через призму скасування відрядження, коли його переносять, кажуть: «Iноді виникають ситуації, коли з об'єктивних причин відрядження потрібно скасувати або перенести його на іншу дату. Серед найпоширеніших приводів для скасування відрядження: хвороба працівника, сімейні обставини, що не дають можливості вирушити у відрядження, перенесення або скасування зустрічі тощо».
У «Віснику» №23/2018, с. 29, податківці зауважують: Податковим кодексом не встановлено строків здавання готівки в разі скасування відрядження. У цьому питанні бюджетні підприємства мають дотримуватися строків повернення авансу, установлених Iнструкцією №59 (п. 11 розділу II та п. 18 розділу III), а госпрозрахункові підприємства — Положенням про службові відрядження працівників. Якщо строки повернення порушено, то така сума включається до оподатковуваного доходу працівника та є об'єктом оподаткування ПДФО і військовим збором на загальних підставах. У разі скасування закордонного відрядження працівник має повернути невитрачені кошти у валюті видачі авансу.
Що ж сказано в Iнструкції №59, яка є орієнтиром при складанні Положення про відрядження?
Згідно з п. 11 розд. II Iнструкції №59, якщо працівник отримав аванс на відрядження і не виїхав, то він повинен протягом трьох банківських днів з дня прийняття рішення про скасування поїздки повернути до каси підприємства зазначені кошти.
I нормами законодавства не передбачено додаткових строків для здавання коштів до каси підприємства, отриманих як аванс на відрядження, у випадках, якщо відрядження не відбулося з поважних причин (у тому числі у разі хвороби працівника).
Тобто якщо працівник отримав аванс на відрядження і не виїхав, то він повинен протягом трьох банківських днів з дня прийняття рішення про скасування поїздки повернути до каси підприємства зазначені кошти. Саме таке роз'яснення міститься у ЗIР, підкатегорія 103.17.
Ми недарма всюди вище виділяли фразу «якщо працівник отримав аванс на відрядження», адже у запитанні йдеться саме про корпоративні картки.
Позаяк аванс перераховувався на корпоративну картку, то фактично працівникові ще не було надано коштів під звіт на відрядження. Адже у разі перерахування коштів на корпоративну картку (так, вона в будь-якому разі є іменною) дата видача підзвітних коштів — це дата списання коштів із застосуванням корпоративної картки з рахунку підприємства.
Тож фактично працівник ще не отримав підзвітних коштів, а отже, нема про що звітувати. I, отже, вищенаведені строки щодо звітування й повернення коштів через скасування відрядження, вважаємо, тут не діють.
Підприємство, своєю чергою, якщо планує використати ці кошти з іншою метою, може доручити уповноваженому банку повернути їх на поточний рахунок без залучення працівника. Якщо ж ці кошти й надалі «зарезервовані» під відрядження, яке просто перенесли, то потреби повертати їх на поточний рахунок підприємства немає.