• Посилання скопійовано

Оприбуткування та продаж металобрухту: як обліковувати?

У складних умовах сьогодення одним із внутрішніх резервів підприємства може стати реалізація металобрухту. Тим більше що металобрухт може утворитися у госпдіяльності у будь-якого підприємства, наприклад під час ліквідації основних засобів чи відходів виробництва. Розглянемо оприбуткування такого металобрухту та його подальшу реалізацію

Оприбуткування та продаж металобрухту: як обліковувати?

Продаж металобрухту внаслідок ліквідації ОЗ

Ліквідацію ОЗ з обліку можна оформляти Актом на списання основних засобів за формою №ОЗ-3 чи Актом на списання автотранспортних засобів за формою №ОЗ-4, форми яких передбачені Наказом №352. Отже, під час оприбуткування металобрухту слід заповнити у зазначених актах розділ «Розрахунок результатів списання об'єктів». На склад металобрухт оприбутковують накладною.

 

Бухгалтерський облік

Відповідно до п. 44 Методрекомендацій №561, деталі, вузли, агрегати та інші матеріали, отримані внаслідок розбирання та демонтажу ОЗ, що ліквідуються, оприбутковують із визнанням іншого доходу та зарахуванням на рахунок обліку матеріальних запасів 209 «Iнші матеріали». Це випливає з Iнструкції №291, де пояснюється застосування субрахунку 209: на ньому обліковують бланки суворого обліку (за вартістю придбання), відходи виробництва (обрубки, обрізки, стружка тощо), невиправний брак, матеріальні цінності, одержані від ліквідації основних засобів, які не можуть бути використані як матеріали, паливо або запасні частини на цьому підприємстві (металобрухт, утиль), зношені шини тощо.

Нагадаємо, що ліквідацію ОЗ відображають такими проведеннями:

– Д-т 131 К-т 10 – списання суми накопиченої амортизації ОЗ;

– Д-т 976 К-т 10 – списання залишкової вартості списаного ОЗ. Але якщо об'єкт ОЗ повністю замортизований (залишкова вартість дорівнює нулю), то це проведення не роблять;

– Д-т 976 К-т 685, 66, 65 – відображення витрат, пов'язаних зі списанням ОЗ.

А от оприбуткування металобрухту, отриманого від ліквідації ОЗ, відобразиться проведенням: Д-т 209 К-т 746.

 

Що таке металобрухт

Металобрухт – це не придатні для прямого використання вироби або частини виробів, які за рішенням власника втратили експлуатаційну цінність внаслідок фізичного або морального зносу і містять у собі чорні або кольорові метали чи їх сплави, а також вироби з металу, що мають непоправний брак, залишки чорних і кольорових металів і їх сплавів.

Стаття 1 Закону про металобрухт

 

Визначення вартості оприбуткування металобрухту

Згідно з п. 5 П(С)БО 9 запаси визнаються активом, якщо є імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.

Відповідно до п. 2.12 Методрекомендацій №2 запаси, отримані під час ремонту і поліпшення (модернізації, добудови, реконструкції тощо, ліквідації основних засобів), оприбутковують:

  • за чистою вартістю реалізації. Чиста вартість реалізації запасів – очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за мінусом очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію (п. 4 П(С)БО 9);
  • або в оцінці можливого їх використання, яка може бути визначена виходячи з вартості подібних запасів при наявності їх на балансі підприємства, з урахуванням ступеня їх придатності для експлуатації. Тобто металобрухт, призначений для реалізації, оприбутковують за чистою вартістю.

А витрати на ремонт отриманих матеріальних цінностей, які використовуватимуться як запасні частини, витрати, безпосередньо пов'язані з приведенням цих запасів до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою (витрати на доробку та підвищення якісних і технічних характеристик запасів), включають до їх первісної вартості.

Вартість металобрухту, який оприбутковується, підприємство має право визначити самостійно. Як правило, це робить спеціальна комісія, створена за наказом керівника підприємства, скориставшись моніторингом ринкових цін на металобрухт. Крім того, отримати таку інформацію можна на спеціалізованому підприємстві, що займається прийманням промислового брухту.

У разі продажу металобрухту в обліку слід зробити такі проведення:

– Д-т 943 К-т 209 – на вартість оприбуткованого та реалізованого металобрухту;

– Д-т 36 К-т 712 – нарахований дохід від реалізації інших оборотних активів.

 

Податок на прибуток

Розділом III ПКУ не визначено податкових різниць, які б виникали під час оприбуткування активів від списання основних засобів (металобрухту) та їх реалізації. Також не передбачено різниць, пов'язаних із реалізацією брухту чорних металів, тому коригувань під час такої операції не проводять.

 

Металобрухт отримано як відходи

Відходи виробництва можуть оприбутковувати на склад накладною-вимогою на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, типова форма №М-11, або на підставі самостійно розробленого документа, який має містити всі необхідні реквізити первинного документа, передбачені ст. 9 Закону про бухоблік (п. 2.4 Положення №88).

 

Бухгалтерський облік

Металобрухт, який утворився у процесі виробництва як відходи від основного або допоміжного виробництва, класифікується як зворотні відходи.

Відповідно до п. 2.13 Методрекомендацій №2, зворотними відходами є залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів та інших видів матеріальних цінностей, що утворилися у процесі виробництва продукції (робіт, послуг), втратили повністю або частково споживчі властивості початкового матеріалу (хімічні та фізичні) і через це використовуються з підвищеними витратами (зниженням виходу продукції) або зовсім не використовуються за прямим призначенням. Прикладами відходів виробництва можуть бути стружка, обрубки металу, обрізки тканини тощо.

У п. 12 П(С)БО 16 зазначено, що вартість зворотних відходів (промислового металобрухту), отриманих у процесі виробництва, оцінюють у порядку, викладеному в п. 11 цього П(С)БО. Згідно з цим пунктом виробнича собівартість продукції має зменшуватися на справедливу вартість супутньої продукції, яка реалізується, та вартість супутньої продукції в оцінці можливого її використання, що використовується на самому підприємстві. Тобто має зменшуватися на справедливу вартість відходів (металобрухту).

Отже, вартість відходів, отриманих у процесі виробництва, не враховують у складі прямих матеріальних витрат, і собівартістю отриманого металобрухту є його справедлива вартість. Справедливою вартістю є сума, за якою можна продати актив або оплатити зобов'язання за звичайних умов на певну дату (п. 4 П(С)БО 19).

Оприбутковують виробничий металобрухт на баланс проведенням: Д-т 209 К-т 23.

Також на підприємстві можуть утворитися незворотні відходи – це відходи, реалізація та/або використання яких у виробничому процесі не передбачається, які активом не визнаються. Витрати на утилізацію цих відходів включають до інших операційних витрат (п. 2.13 Методрекомендацій №2), тобто акумулюють на рахунку Д-т 949. Облік незворотних відходів ведуть в типовій формі для обліку відходів №1-ВТ.

 

Приклад Підприємство у березні 2021 року отримало у вигляді виробничих відходів металеву стружку – 120 кг, а від демонтажу автомобіля – 300 кг брухту чорних металів. Металобрухт оцінили по 4,50 грн/кг. Наступного місяця металобрухт передано спеціалізованому підприємству за ціною 5,00 грн/кг. Засміченість металобрухту становить 4%, відвантажено чистого металобрухту – 403 кг (420 кг - (420 кг х 4%)).

Відображення відповідних операцій в обліку показано в таблиці.

Таблиця

Відображення в обліку реалізації металобрухту за умовами прикладу

Зміст господарської операції Кореспонденція рахунків Сума, грн
Д-т К-т
Оприбутковано виробничу металеву стружку на склад (120 кг х 4,50 грн/кг) 209 23 540,00
Оприбутковано металобрухт від ліквідації автомобіля (300 кг х 4,50 грн/кг) 209 746 1350,00
Відвантажено металобрухт спеціалізованому підприємству (403 кг х 5,00 грн/кг) 361 712 2015,00
Списано на витрати собівартість відвантаженого металобрухту 943 209 1890,00
Отримано оплату за поставлений металобрухт 311 361 2015,00
Відображення фінансового результату 746 791 1350,00
712 791 2015,00
791 943 1890,00

 

Податок на додану вартість

Відповідно до п. 189.10 ПКУ, якщо внаслідок ліквідації необоротних активів отримують комплектувальні вироби, складові частини, компоненти або інші відходи, які оприбутковуються на матеріальних рахунках з метою їх використання в господарській діяльності платника, на такі операції не нараховують ПЗ з ПДВ.

Отже, виходить, що під час оприбуткування металобрухту внаслідок ліквідації основних засобів нараховувати ПДВ не потрібно.

Під час продажу оприбутковуваного металобрухту слід пам'ятати, що згідно з п. 23 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ до 01.01.2022 р. продовжено режим звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання, у тому числі операцій з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД. Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 01.01.2022 р., звільняються від оподаткування ПДВ, затверджено постановою КМУ від 12.01.2011 р. №15.

Водночас абз. 2 п. 199.6 ПКУ визначено, що правила, встановлені ст. 199 ПКУ (щодо пропорційного віднесення до ПК суми ПДВ у разі одночасного здійснення оподатковуваних і неоподатковуваних операцій), не застосовуються до операцій з постачання платником податку відходів та брухту чорних і кольорових металів, які утворилися в такого платника внаслідок переробки, обробки, плавлення товарів (сировини, матеріалів, заготовок тощо) на виробництві, будівництві, розібрання (демонтажу) ліквідованих основних фондів та інших подібних операцій.

Тож під час операцій з постачання відходів і брухту чорних та кольорових металів, які утворилися на підприємстві внаслідок наведених вище операцій, обов'язку нараховувати ПЗ з ПДВ за ст. 199 ПКУ не виникає.

Аналогічну думку ДФС висловила в IПК від 05.04.2018 р. №1387/6/99-99-15-03-02-15/IПК.

Проте слід виписати і зареєструвати в ЄДР податкову накладну на постачання металобрухту як на операції, звільнені від оподаткування ПДВ (п. 17 Порядку №1307).

 

Операції з металобрухтом

Незайвим буде зазначити, що операції з металобрухтом здійснюють лише спеціалізовані або спеціалізовані металургійні переробні підприємства, а також їхні приймальні пункти (ч. 6 ст. 4 Закону про металобрухт), які провадять діяльність відповідно до законодавства.

Приймання металобрухту від суб'єктів господарювання оформлюють актом приймання, в якому зазначають найменування та ідентифікаційний код юрособи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України або реєстраційний номер облікової картки платника податків фізособи-підприємця чи серію та номер паспорта (для фізосіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) та місцезнаходження з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань. Порядок приймання, зберігання і методи випробувань брухту чорних та кольорових металів встановлюють відповідно до вимог законодавства (ч. 9 ст. 4 Закону про металобрухт).

Отже, оформлення документів, що засвідчують набуття права власності на металобрухт, та актів приймання металобрухту є обов'язковим. Ці документи повинні бути у власника металобрухту та зберігатися протягом одного року.

 

Чи платити екоподаток?

Відповідно до пп. 240.1.3 ПКУ платниками податку є суб'єкти господарювання, юрособи, що не провадять господарської (підприємницької) діяльності, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи й організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання).

Податківці в ЗIР, підкатегорія 117.01, зазначають, що суб'єкти господарювання не є платниками екологічного податку за відходи, які утворилися у процесі їх діяльності та продаються як товар або використовуються у власному виробництві, у т. ч. металобрухт. Водночас платниками екологічного податку є суб'єкти господарювання, які на підставі отриманих в установленому порядку дозволів розміщують відходи на власних територіях (об'єктах) або у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах та не мають договорів з комунальними або спеціалізованими підприємствами на утилізацію та захоронення відходів.

Автор: Щербина Світлана

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Облік окремих операцій»