Коментар до ІПК ДПС від 14.07.2021 р. №2755/ІПК/99-00-09-03-02-06
У зверненні Товариство зазначає, що воно є сільськогосподарським виробником та має величезний парк автомобілів та сільськогосподарської техніки. Відповідно утворюється певна кількість відпрацьованих нафтопродуктів, які вже не придатні для використання за призначенням (відпрацьовані моторні, індустріальні оливи, масла, їх суміші та подібні матеріали). Внаслідок цього виникає потреба у продажу таких залишків на сторону для зменшення їх на підприємстві.
Товариство просить підтвердити, що такі відпрацьовані нафтопродукти не є пальним у розумінні ПКУ і не належать до підакцизних товарів. Відповідно запитує, чи має право на реалізацію відпрацьованих нафтопродуктів без реєстрації платником акцизного податку?
Податківці у коментованій ІПК зазначили, що до звернення Товариства не прикріплено будь-яких первинних документів, що фіксують факти здійснення господарських операцій. Відповідно надати ґрунтовну відповідь на питання не можливо. Але вони розповіли і про акциз, і про поводження з відходами, якими є відпрацьовані нафтопродукти.
Чи є відпрацьовані нафтопродукти підакцизним товаром?
Щоби відповісти на це питання, потрібно переглянути ст. 215 ПКУ. У ній перелічені підакцизні товари разом з їх кодами згідно з УКТ ЗЕД. За пальне «відповідає» пп. 215.3.4 ПКУ.
Пальне – це нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у пп. 215.3.4 ПКУ (визначення пального див. у пп. 14.1.141-1 ПКУ).
Чи належать відпрацьовані оливи та мастила до пального? Вони є нафтопродуктами або можуть ховатися за формулюванням «інші товари, зазначені у пп. 215.3.4 ПКУ». Але цього недостатньо. Потрібно, щоби вони мали такий код УКТ ЗЕД, який міститься у пп. 215.3.4 ПКУ.
Переглядаємо перелік підакцизного пального у пп. 215.3.4 ПКУ і бачимо там суміші ароматичних вуглеводнів, легкі, середні і важкі дистиляти, паливо пічне побутове, інші хімічні речовини, до яких не можна віднести відпрацьовані оливи та мастила. Отже, на перший погляд, відпрацьовані оливи та мастила не згадані у пп. 215.3.4 ПКУ.
Проте податківці дають обережну відповідь і говорять про те, що для відпрацьованих нафтопродуктів потрібно визначити їх код згідно з УКТ ЗЕД і вже на підставі того, чи є цей код у пп. 215.3.4 ПКУ, робити висновки про те, чи є цей товар підакцизним: «віднесення нафтопродуктів до окремого виду палива можливе лише на підставі інформації про призначення товару, його фракційний склад та фізико-хімічні показники. Зазначену інформацію має бути підтверджено відповідними документами (сертифікатами аналізу, паспортами якості, висновками компетентної експертної установи тощо).
У разі наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності інформації, зазначеної у паспорті якості / сертифікаті відповідності на товар, необхідно провести лабораторні дослідження зразків зазначеного товару з метою його ідентифікації та підтвердження коду згідно з УКТ ЗЕД».
У деяких випадках закон покладає обов’язок визначення коду УКТ ЗЕД на самого суб’єкта господарювання. Наприклад, відповідно до ст. 69 МКУ обов'язок визначити код товару згідно з УКТЗЕД покладається на декларанта. Втім, якщо сам СГ не може цього зробити, він може замовити відповідну послугу у Торгово-промислової палати України. Докладніше про це ми писали тут.
Тож в даному випадку Товариству доцільно буде замовити послугу з визначення коду УКТ ЗЕД для ПММ, які утворюються в результаті роботи автомобілів та сільгосптехніки, і вже на підставі отриманої інформації визначити, чи є цей код у пп. 215.3.4 ПКУ. Якщо ні, то відпрацьовані ПММ не будуть підакцизними товарами і для їх продажу не потрібно буде реєструватися платником акцизного податку.
Крім питання щодо акцизу, відпрацьовані ПММ вимагають особливого поводження, адже це небезпечні відходи, які забруднюють навколишнє середовище. У коментованій ІПК податківці докладно пояснюють, як і кому потрібно продавати відпрацьовані ПММ. А саме самостійно здійснювати збирання, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення), утилізації та/або знешкодження відпрацьованих мастил (олив) Товариство може лише за наявності ліцензії на право провадження господарської діяльності у сфері поводження з небезпечними відходами. Якщо такої ліцензії у Товариства немає, то воно повинно здавати такі відходи переробникам, які мають відповідну ліцензію.
***
УВАГА!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER. Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!