Подарунок у негрошовій формі
Почнемо з класичного варіанту – подарунки у негрошовій формі. Йдеться про матеріальні речі, в тому числі і продукцію підприємства, які надаються працівнику безоплатно, без обов’язку повернення.
ПДФО та ВЗ
Якщо ми говоримо про безоплатне надання працівнику товарів взагалі, то при оподаткуванні ПДФО та ВЗ слід керуватись пп. «е» п. 164.2.17 ПКУ. Тобто для загального випадку з метою оподаткування такий дохід вважається додатковим благом. І вся його вартість оподатковується ПДФО (зі застосуванням коефіцієнту за п. 164.5 ПКУ) та військовим збором. Роз'яснення податківців про це тут.
А от якщо таке безоплатне надання товарів назвати в документах подарунком, то можна застосувати пп. 165.1.39 ПКУ. Він встановлює пільгу – до оподаткування не включається дохід у розмірі 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року:
- у 2021 році - це становить 1500 грн;
- з 2022 році буде 1625 грн.
Якщо ви оберете другий варіант, то повністю неоподатковуваними будуть подарунки, вартість яких не перевищує зазначену. Якщо ж вартість подарунка буде більшою, то під звільнення від оподаткування потрапить лише частина вартості у розмірі 25% МЗП, а розмір перевищення над такою вартістю буде вважатись додатковим благом з відповідним оподаткуванням ПДФО та ВЗ.
А от щодо ЄСВ ситуація не настільки райдужна. Податківці (підкатегорія 201.03 «ЗІР»), спираючись на пп. 2.3.2 Інструкції №5, вважають, що вартість подарунка працівнику включається до фонду додаткової заробітної плати як одноразові заохочення працівникам підприємства, не пов’язані з конкретними результатами праці. Не є базою нарахування ЄСВ лише вартість дитячих новорічних подарунків, придбаних за рахунок коштів роботодавця, про надання яких ми детально писали тут (відповідно до п. 3.23 Інструкції №5 та п. 8 Переліку №1170). Відповідно на вартість подарунка (незалежно від розміру) роботодавець має нарахувати ЄСВ (роз’яснення податківців ми наводили тут).
Тому подарунки самим працівникам (а не їх дітям) обережні роботодавці оподаткують ЄСВ як звичайну зарплату. І як звичайну зарплату покажуть ці подарунки в тій частині єдиної «зарплатної» звітності, яка стосується ЄСВ. У додатку 4ДФ треба буде показати цей дохід залежно від обраного варіанту оподаткування ПДФО та ВЗ – або як додаткове благо, або як подарунок (докладніше про це – далі).
І про ПДВ. Зауважимо, що безоплатне надання товарів, робіт чи послуг (в тому числі і тих, що придбані у неплатників ПДВ) є об’єктом оподаткування ПДВ. При цьому база оподаткування визначається або виходячи з вартості придбання таких активів, або зі звичайної їх вартості (якщо товари чи послуги є власновиробленими підприємством).
Тому на дату такої передачі підприємство - платник ПДВ має скласти дві ПН:
- одну – на суму, розраховану, виходячи з фактичної ціни постачання (при безоплатному - це 0);
- другу – на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання/балансової (залишкової) вартості/звичайної ціни над фактичною ціною.
Детальніше про оподаткування ПДВ безоплатної передачі товарів ми писали тут.
А чи можна уникнути сплати ПДВ? Звісно, можна. Якщо надати подарунок у грошовій формі. Але при цьому виникнуть свої нюанси.
Грошовий подарунок
Одним з найпопулярніших грошових подарунків для працівників, зазвичай, є премія. Іноді її розмір є фіксованим, а іноді прив’язаний до певних показників, зокрема, результатів праці за квартал або рік. Але дохід у вигляді премії чи річної винагороди, безумовно, це зарплата, а отже, оподатковується 18% ПДФО, 1,5% ВЗ та 22% (8,41% для осіб з інвалідністю) ЄСВ.
А які ще види виплат можна зробити працівникам?
Одним з варіантів є, наприклад, безповоротна фінансова допомога – це сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів.
Тобто, по суті, це той самий подарунок, але у грошовій формі. Через цю форму цей подарунок і не має пільг з ПДФО та ВЗ.
А які грошові виплати мають пільги? Наприклад, матеріальна допомога (яку ми розглянемо далі).
А от щодо оподаткування ЄСВ правила нарахування ідентичні до матеріальної допомоги – якщо безповоротна фінансова допомога надається частіше ніж раз на рік або більшості працівників одночасно, то вона є базою для нарахування ЄСВ. Позицію податківців з цього питання ми наводили тут.
Надання безповоротної фінансової допомоги може бути оформлене або окремим договором з працівником про надання БФД, або без укладання такого договору з оформленням відповідного наказу керівника. У наказі необхідно вказати, що виплачена сума коштів є саме безповоротною фінансовою допомогою.
Якщо ви вирішили все ж таки поборотися за пільгу з ПДФО та ВЗ, є ще один варіант «подарунку» – надання матеріальної допомоги. Це не подарунок, оскільки передбачає:
- по-перше, потребу та прохання від працівника про надання такої допомоги (наприклад, на вирішення соціально-побутових потреб),
- по-друге, разовий, не систематичний характер,
- по-третє, надається окремим працівникам (зокрема, не більше ніж половині).
Якщо матеріальна допомога не відповідає наведеним вище ознакам, то вона визнається заробітною платою і підлягає оподаткування ПДФО, ВЗ та ЄСВ на загальних підставах. А от для матеріальної благодійної нецільової допомоги в ПКУ передбачено певне звільнення.
Згідно з пп. 170.7.3 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим пп. 169.4.1 ПКУ (у 2021 році – 3 180 гривень, у 2022 році – 3470 гривень). Сума перевищення потрапляє до складу оподатковуваного доходу.
Щодо ЄСВ на суму матеріальної допомоги, то Інструкція №5 вартісного обмеження «неоподатковуваної» суми доходу не встановлює. Керуватись слід критеріями, які свідчать, що така матеріально допомога є складовою заробітної плати:
- її надання передбачено колективним або трудовим договором;
- надається систематично, тобто частіше ніж раз на рік;
- надається всім або більшості працівників.
На жаль, в Інструкції №5 не визначено, що є більшістю працівників. Тому вважаємо, що слід виходити з математичних правил – якщо більше ніж половині працівників, то це вже більшість.
Відображення в об’єднаній звітності
У Додатку 4 ДФ до об’єднаної звітності вищенаведені доходи відображаються з відповідною ознакою, виходячи з виду:
- 101 – зарплатна премія або виплати передбачені колективним або трудовим договором;
- 160 – неоподатковувана вартість подарунка;
- 126 – додаткове благо (перевищення вартості подарунка над неоподатковуваним розміром, безповоротна фінансова допомога);
- 169 – нецільова матеріальна допомога (як оподатковувана, так і неоподатковувана).
Щодо відображення у податковому розрахунку та в Додатку 1 до об’єднаної звітності, то тут ситуація дещо легша:
- якщо дохід, згідно з Інструкцією №5, визнається складовою ЗП і відповідно є базою для нарахування ЄСВ, то така сума доходу відображається сукупно з основною сумою ЗП;
- якщо на суму доходу ЄСВ не нараховується (наприклад, разова матеріальна допомога), то такі суми не відображаються.
***
Читайте також: Подарунки дітям працівників до новорічних свят: оподаткування та звітування
