Робота благодійних організацій під час війни: практика

Активи та витрати неприбуткової організації

Неприбуткова організація може придбавати, отримувати безоплатно, виробляти тощо будь-які активи, які потрібні їй для здійснення її статутної діяльності. А саме:

• придбавати, орендувати, використовувати безоплатно, будувати самостійно нерухоме майно – землю, будівлі чи приміщення;
• придбавати, орендувати, використовувати безоплатно, виробляти самостійно рухоме майно – автомобілі, меблі, обладнання і т.д. Якщо неприбуткова організація буде власником автомобіля, який є об’єктом оподаткування транспортним податком, вона повинна декларувати та сплачувати цей податок на загальних підставах;
• здійснювати ремонт нерухомого і рухомого майна – власного, орендованого чи наданого в користування;
• виробляти, придбавати чи отримувати безоплатно запаси (матеріали, тару, продукцію тощо);
• придбавати пальне для використання його на власні цілі;
• придбавати чи отримувати безоплатно роботи та послуги сторонніх осіб і т.д.

Для відображення витрат в бухгалтерському обліку неприбуткові організації застосовують П(С)БО 16.  Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені (п. 6 П(С)БО 16).

Для відображення в бухгалтерському обліку інформації про понесені витрати неприбуткові організації можуть використовувати рахунки тільки класу 9 «Витрати діяльності» або одночасно рахунки класу 8  "Витрати за елементами" та класу 9 «Витрати діяльності». Рахунки тільки одного класу 8 без рахунків класу 9 не можна використовувати (докладніше див. тут).

Увага! На дату визнання витрат неприбуткова організація визнає і доходи (в сумі таких витрат). Це пов'язано з тим, що будь-які надходження неприбуткової організації мають цільовий характер використання. А правила бухгалтерського обліку цільового фінансування прописані в п. 17 – 18 ПСБО 15.

Використання автомобіля в неприбутковій організації здійснюється на загальних підставах. На цю тему див. наші матеріали:

• Облік, реєстрація безоплатно імпортованого авто неприбутковою ГО
• Використання підприємством орендованого авто працівника
• Придбання автомобіля за кордоном з метою передачі його військовому госпіталю
• Як придбати авто в нерезидента?
• Облік придбання нового авто
• Пальне на підприємстві: від придбання до списання

Також пропонуємо наш тематичний розділ щодо транспорту.

Оскільки вся діяльність неприбуткової організації повинна відповідати її статутним цілям, то і витрати теж слід розглядати з цієї точки зору – всі вони повинні здійснюватись виключно для статутних цілей організації. Наприклад, автомобіль у благодійній організації не повинен використовуватись для приватних потреб її засновників або працівників.

Валютні операції неприбутківців

Неприбуткові організації можуть відкривати валютні рахунки та використовувати їх для цілей своєї статутної діяльності без обмежень. Надходження на валютні рахунки також мають вписуватись в рамки статутної діяльності організації – приймання благодійних внесків у валюті, пожертв тощо.  Для неприбуткової організації діють лише загальні обмеження, про які ми говорили у попередній статті.

Це також стосується і використання валюти. Використання готівкової валюти дозволяється лише у випадках, передбачених розділом VI Положення №2. Зокрема, відповідно до п. 42 та п. 43 Положення №2:

• резиденти - юридичні особи мають право проводити розрахунки щодо забезпечення витрат на відрядження працівників за кордон, а також розрахунки з оплати представницьких витрат на організацію офіційних заходів за кордоном, із використанням знятої для цих цілей із власних поточних рахунків готівкової іноземної валюти;
• юридичні особи - резиденти, які мають власні транспортні засоби (орендують, фрахтують), мають право використовувати готівкову іноземну валюту з поточних рахунків для розрахунків з оплати експлуатаційних витрат, пов’язаних з обслуговуванням транспортних засобів за кордоном.

На території України готівкові розрахунки у валюті (приймати внески, пожертви, надавати допомогу тощо) проводити не можна.

Курсові різниці. Дохід неприбуткової організації, отриманий у вигляді позитивного значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти, отриманої як дохід від статутної діяльності, не є об'єктом оподаткування податком на прибуток. Докладніше про це ми писали у консультації.

А про бухгалтерський облік курсових різниць у випадку цільового фінансування ми докладно розповідали тут.

Придбання товарів для цілей ведення діяльності організації та надання благодійної допомоги

Від благодійної допомоги слід відрізняти гуманітарну допомогу, яка крім Закону №5073, додатково регулюється Законом від 22.10.1999 №1192-XIV «Про гуманітарну допомогу». І має власний порядок бухгалтерського обліку, про що ми розповідали тут. Тож гуманітарну допомогу ми в цій статті не розглядаємо.

Якщо ж неприбуткова організація закуповує товари для ведення власної діяльності та для надання благодійної допомоги, це робиться за загальними правилами. Товари можна закуповувати у фізичних осіб, у ФОП та юридичних осіб, проводити розрахунки з постачальниками можна через підзвітну особу або безготівковим переказом через банки.

Придбання товарів у резидентів – суб’єктів господарювання (ФОП або юридичних осіб), як правило, оформляється видатковою накладною, яку складає постачальник. Отримувач – неприбуткова організація може оплатити товар на умовах попередньої або подальшої оплати. Жодних особливостей немає.

У бухобліку неприбуткової організації отримані товари, що призначаються для діяльності самої організації, зараховуються на рах. 20 або рах. 22. Якщо придбані товари призначаються для надання благодійної допомоги, на нашу думку, їх доцільно обліковувати на рах. 28 – окремо від запасів, призначених для діяльності самої організації. Якщо товари мають подвійне призначення, рахунок 20, 22 чи 28 можна обрати залежно від того, яке призначення переважає.

Придбання товарів у нерезидентів – суб’єктів господарювання. Неприбуткові організації можуть бути суб’єктами ЗЕД на загальних підставах, використовувати валюту для розрахунків з іноземними постачальниками. Для придбання товарів за кордоном, як правило, укладають ЗЕД-контракт з постачальником, також зазвичай оформляється інвойс, який виконує функції видаткової накладної, при ввезенні оформляється імпортна митна декларація. Розрахунки з іноземними постачальниками проводяться тільки через банки.

Щодо ввезення товарів з-за кордону під час війни варто прочитати:

• Звільнення імпорту товарів та авто від ПДВ та мита: подробиці від ДМС
• Як ввезти авто під час війни: консультація ДМСУ та її аналіз
• Збільшення ВЗ до 3%, повернення оподаткування імпорту та зміни у перевірках ДПС відкладаються!

Придбання товарів у фізосіб-резидентів, які не є суб’єктами господарювання. Відповідно до п. 172.7 та п. 173.3 ПКУ, якщо стороною договору купівлі-продажу об’єкта нерухомого, рухомого майна у фізичної особи є юридична особа, то така юрособа є податковим агентом фізособи – платника ПДФО щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку з доходів, отриманих платником податку від такого продажу (обміну), тобто зобов’язана виконати всі визначені розділом IV ПКУ функції податкового агента. Оскільки об'єкт оподаткування військовим збором, а також порядок нарахування, утримання та сплати даного збору, такий же, як і у випадку з ПДФО (п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ), то при утриманні ПДФО юрособа також має утримати та перерахувати до бюджету військовий збір.

Докладніше про оподаткування ПДФО та ВЗ при придбанні товарів у фізосіб ми писали у матеріалах:

• Придбання майна у фізособи: що з податками?
• Придбання у фізосіб сільгосппродукції: правила оподаткування
• Придбання ОЗ у фізособи: як оформити документи?
• Придбання майна у фізособи: як оподатковувати?
• Придбання рухомого майна у фізособи без його оцінки: що з ПДФО?

Придбання товарів у фізосіб-нерезидентів здійснюється за такою ж схемою, що й придбання товарів у фізосіб-резидентів. При цьому виплата доходу фізособі-нерезиденту можлива лише за умови його оподаткування. Своєю чергою, для оподаткування такого доходу нерезидент повинен мати номер картки платника податківм (РНОКПП) – ми писали про це тут. Тож якщо нерезидент-продавець не має РНОКПП, перед здійсненням купівлі-продажу нерезидент повинен його отримати.

Готівкові операції в неприбуткових організаціях

Операції з готівкою регламентовані Положенням №148, яке поширюється на всіх юридичних осіб, особливостей для неприбуткових організацій немає.

Якщо організація планує роботу з готівкою, у неї має бути організована каса та передбачено посаду касира. Відповідно до п. 45 Положення №148 касир несе повну матеріальну відповідальність за збереження всіх прийнятих ним цінностей відповідно до законодавства України. Касиру забороняється передовіряти виконання дорученої йому роботи іншим особам. Готівку до банку може здавати лише касир – докладніше про це ми писали тут.

Також слід зважати на готівкові обмеження, передбачені п. 6 Положення №148. Ми писали про це тут. Зокрема, суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:

1) між собою – у розмірі до 10000 (десяти тисяч) грн уключно;

2) з фізичними особами – у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн уключно.

Пунктом 8 Положення №148 визначено, що обмеження, установлені в пп. 6 та 7 розд. II Положення №148, не стосуються, зокрема:

1) розрахунків СГ з бюджетами та державними цільовими фондами;

2) добровільних пожертвувань та благодійної допомоги;

3) використання готівки, виданої на відрядження;

4) виплат, пов’язаних з оплатою праці.

Це означає, що без обмежень можна сплачувати готівкою платежі до бюджету і фондів через каси банків, приймати та здійснювати добровільні пожертвування та благодійну допомогу, видавати готівку на відрядження, виплачувати зарплату готівкою. Зверніть увагу, що видача готівки підзвітній особі на господарські витрати обмежується – а саме, підзвітна особа не може здійснювати розрахунки з одним постачальником на день в сумі не більше 10000 грн. Наприклад, одна підзвітна особа проводить розрахунки за один день з двома постачальниками на суми 9000 та 9500 грн відповідно, для цього їй видають з каси готівку в сумі 18500 грн, і це не буде порушенням граничих обсягів готівкових розрахунків.

Неприбуткова організація може використовувати готівку з рахунку в банку на вищезазначені цілі. Готівку з рахунку можна отримувати за чеком або за допомогою платіжної картки через банкомат (докладніше про це ми писали тут).

Також потрібно встановити ліміт каси та дотримуватись його. Про ліміт каси ми писали тут.

Заробітна плата в неприбутковій організації

Установчі документи неприбуткової організації повинні  містити заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні ЦКУ), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Отже, неприбуткова організація може наймати будь-яких працівників для ведення статутної діяльності. Відповідно, трудові обов’язки всіх працівників мають відповідати статутній діяльності організації. Це стосується всіх – керівництва організації, облікових працівників, основних працівників, водіїв і т.д.

Щодо волонтерів слід зазначити таке. Стаття 1 Закону України «Про волонтерську діяльність» від 19.04.2011 №3236-VI визначає її як добровільну неприбуткову соціально спрямовану діяльність, що здійснюється волонтерами шляхом надання волонтерської допомоги (безоплатних робіт та послуг). Волонтерська допомога - роботи та послуги, що безоплатно виконуються і надаються волонтерами. Тож якщо люди добровільно беруть участь в роботі благодійної організації на волонтерських засадах, то вони є волонтерами і заробітна плата їм за це не нараховується та не виплачується. Відповідно, робота волонтерів не обмежується в часі, не потребує обліку та не впливає на статус благодійної організації.

Але такі люди можуть працювати у благодійній організації й як наймані працівники, яким потрібно нараховувати зарплату за виконану роботу з дотриманням всіх норм трудового законодавства. Тобто, якщо благодійна організація бажає, щоб такі люди дотримувалися трудового розпорядку, а самі люди бажають отримати робоче місце, знаряддя праці, надані благодійною організацією, гарантований час відпочинку, страховий стаж, оплату праці, лікарняні та відпускні – для цього треба укласти трудовий договір (його форму замінює звичайний наказ про прийняття на роботу). Ось тільки волонтерами у такій благодійній організації після цього вони не вважатимуться.

Надання благодійної допомоги фізичним особам

Перш за все діяльність з надання благодійної допомоги фізичним особам повинна бути зафіксована у статутних документах благодійної організації – як один з видів статутної діяльності. Взагалі, тут потрібно керуватись Законом №5073 – адже тільки допомога за зазначеними в ньому цілями та напрямками буде вважатись благодійною.

На час війни діє виключення: неприбуткові організації незалежно від ознаки неприбутковості, які вони мали у довоєнний період до 24.02.2022 р., та незалежно від цілей їх діяльності за їх установчими документами, під час війни протягом дії воєнного стану,  можуть здійснювати без податкових наслідків на добровільних засадах благодійну підтримку на користь ЗСУ та низки інших організацій (проте, щодо допомоги окремим фізосібам це виключення не працює!). Д окладніше про це – тут.

Благодійна допомога фізособам може надаватись як грошовими коштами, так і товарами – продукти харчування, медикаменти, одяг, будматеріали тощо.

Благодійна організація самостійно визначає порядок документообігу: яким чином вона буде фіксувати потреби фізосіб у благодійній допомозі та сам факт надання такої допомоги. Як правило, на практиці для цього застосовують:

• заяви, у яких люди висловлюють прохання про надання допомоги і зазначають свої потреби у такій благодійній допомозі. Організація може самостійно розробити форму такої заяви;
• акти надання допомоги, у яких фіксується, кому та яку саме допомогу фактично було надано.

Заяви про надання домоги затверджуються керівником організації або іншою уповноваженою на це особою, яка й відповідатиме за обґрунтованість надання допомоги у кожному конкретному випадку. Згідно з актами про надання допомоги організація може ідентифікувати отримувачів та списати до витрат надані товари.

Якщо допомога надається коштами, то підтвердженням її надання будуть видаткові касові ордери (у разі надання допомоги готівкою) або банківська виписка (у разі перерахування допомоги на рахунок отримувача). Зокрема, у заяві на отримання благодійної допомоги можна передбачити форму допомоги – готівка або безготівковий переказ за реквізитами, що зазначає отримувач у заяві.

Вартість або сума благодійної допомоги законом не обмежується. Не обмежуються і суми готівкової благодійної допомоги, що надається за один день одній особі. Проте виключно з метою оподаткування в деяких випадках може обмежуватися неоподатковуваний розмір благодійної допомоги.

Оподаткування благодійної допомоги, що надається фізособам, врегульоване п. 170.7 ПКУ.

Відповідно до пп. 170.7.2 ПКУ у повному розмірі не включається до оподатковуваного доходу цільова або нецільова благодійна допомога, що надається платнику податку, який постраждав внаслідок, зокрема, збройної агресії Російської Федерації у період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану. Це стосується благодійної допомоги у будь-якій формі – грошовій або матеріальній.

Крім цього, відповідно до пп. 170.7.3 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами - юридичними особами на користь будь-якого платника ПДФО протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим пп. 169.4.1 ПКУ (у 2022 році це 3470 грн).

Також згідно з пп. 170.7.8 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу благодійна допомога, що надається згідно з пп. 165.1.54 ПКУ з урахуванням особливостей, передбачених у пп. 170.7.8 ПКУ. Докладніше про нові правила оподаткування благодійної допомоги ми писали тут.

***