Мінфін затвердив Наказ від 26.05.2022 №148. Він мав набрати чинності з дня свого офіційного опублікування. 29 липня його було опубліковано в "Офіційному віснику". Відповідно всі зміни за Наказом №148 діють з цієї дати.
Облік коштів клієнтів надавачів фінпослуг та зобов’язань за випущеними електронними грошима
Рахунок 67 після змін називається «Розрахунки з учасниками та кошти клієнтів».
Раніше на цьому рахунку узагальнювалася інформація про розрахунки з учасниками та засновниками підприємства, що пов'язані з розподілом власного капіталу (дивіденди, повернення часток тощо).
Зараз на додачу до того, що було, тут обліковуватиметься також інформація про:
- кошти клієнтів надавачів фінансових послуг (крім банків);
- зобов’язання за випущеними електронними грошима.
Рахунок 67 матиме такі субрахунки:
- 671 «Розрахунки за нарахованими дивідендами»;
- 672 «Розрахунки за іншими виплатами»;
- 673 «Кошти клієнтів-юридичних осіб надавачів фінансових послуг»;
- 674 «Кошти клієнтів-фізичних осіб надавачів фінансових послуг»;
- 675«Зобов’язання надавачів фінансових послуг за випущеними електронним грошима».
За кредитом відображатиметься збільшення заборгованості перед засновниками, учасниками і клієнтами. За дебетом зменшення.
Виключено рахунок 85 «Інші затрати»
Цей рахунок виключено з Плану рахунків, з Інструкції №291.
На ньому обліковувалися витрати на:
- інвестиційну діяльність підприємства;
- фінансову діяльність підприємства;
- інші витрати діяльності;
- сума податків на прибуток.
На наш погляд, це означає, що зазначені витрати можна обліковувати тільки на рахунках класу 9 (докладніше про що далі).
Наразі ж згадка про цей рахунок виключена з кореспонденції рахунків, відображених на рахунку 79, а також з опису класу 8 «Витрати за елементами».
Уточнення щодо обліку витрат на рахунках класу 8
Згідно з розділом І Інструкції №291 підприємство веде облік витрат на рахунках класу 9 «Витрати діяльності». Але поряд з цим воно паралельно може вести облік витрат на рахунках класу 8.
Таким чином, вести облік витрат тільки на рахунках класу 8 не можна.
Проте в тексті Інструкції №291 при описі рахунків класу 8, рахунку 79 залишилася інформація про можливість ведення обліку тільки на рахунках класу 8. Фактично така інформація суперечила розділу І Інструкції №291.
Зараз така суперечність виправлена.
Виключено останній абзац опису рахунку 79, де йшлося про особливості обліку, якщо витрати відображаються тільки на рахунках класу 8. Так само виключена подібна інформація в описі рахунків 81, 82, 83, 84.
Прибрана кореспонденція рахунків Дт 79 Кт 80, 81, 82, 83, 84. Таким чином, рахунки класу 8 не можна закривати на рахунок 79, а тільки на рахунки класу 9.
Вище зазначено, що з Плану рахунків і Інструкції №291 прибрано рахунок 85. На наш погляд, це означає, що на рахунках класу 8 можна обліковувати тільки витрати операційної діяльності.
Втрати від операційної курсової різниці на субрахунку 945
Раніше в назві цього субрахунку зазначалося про відповідні витрати, а не втрати. Хоча в описі субрахунку йшлося про втрати.
Отже, назва рахунку приведена у відповідність до суті операції. Хоча, по суті, цей субрахунок як був, так і залишається витратним.
Уточненні норми щодо обліку ОЗ
Уточнення поняття ОЗ
Тепер ОЗ – це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, виконання робіт тощо.
Згідно змін «виконання робіт» додано до опису поняття ОЗ в п. 4 НП(С)БО 7 і в опис рахунку 10 «Основні засоби» Інструкції №291.
Це уточнююча норма, яка не змінює порядок обліку ОЗ.
Переоцінка ОЗ із залишковою вартістю нуль гривень
Виключено абзац 2 п. 17 НП(С)БО 7, в якому зазначалося:
«Якщо залишкова вартість об'єкта основних засобів дорівнює нулю, то його переоцінена залишкова вартість визначається додаванням справедливої вартості цього об'єкта до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми зносу об'єкта. При цьому для таких об'єктів, що продовжують використовуватися, обов'язково визначається ліквідаційна вартість».
Тут можемо виснувати, що при переоцінці ОЗ із нульовою залишковою вартістю переоцінку слід робити в загальному порядку, наведеному в абзаці 1 п. 17 НП(С)БО 7. Тобто, потрібно буде збільшувати як первісну вартість, так і суму нарахованого зносу.
Другий висновок – ліквідаційну вартість начебто можна не визначати.
Щоправда, в інших нормах НП(С)БО 7, коли йде мова про ліквідаційну вартість, то не зазначається що вона визначається за бажанням. Навпаки – сказано про визначення ліквідаційної вартості. Тобто, визначати ліквідаційну вартість завжди обов’язково.
Перегляд ліквідаційної вартості
Пункт 25 НП(С)БО 7 викладено у новій редакції.
Тепер прямо приписано у разі зміни очікуваних економічних вигод від використання ОЗ переглядати ліквідаційну вартість (разом із строком корисного використання) на кінець звітного року.
Амортизацію нараховувати, виходячи з нового строку корисного використання та ліквідаційної вартості, починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання та/або ліквідаційної вартості.
Перегляд методу амортизації
Уточнено норму п. 28 НП(С)БО 7.
Метод амортизації переглядається на кінець звітного року у разі зміни очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання.
Раніше не уточнювалося, що перегляд має бути тільки на кінець року. Тому змінювати можна було і серед року.
Зараз можливість перегляду методу амортизації залишається тільки в кінці звітного року.
Куди можна віднести нараховану амортизацію
Раніше в п. 30 НП(С)БО 7 зазначалося, що суму нарахованої амортизації відображають збільшенням суми витрат підприємства і зносу ОЗ.
Тобто, мовою бухгалтерських проводок ця фраза звучала так: Дт 91, 92, 93, 94 Кт 13.
А як бути з відображенням нарахованої амортизації у собівартості виробленої продукції, створених інших запасів, необоротних активів?
За буквального розуміння п. 30 НП(С)БО 7 цього робити не можна. Хоча на практиці пункт 30 трактували розширено, амортизацію включали до собівартості запасів, необоротних активів.
Зараз цю неточність виправлено. Згідно з оновленою нормою п. 30 НП(С)БО 7 суму нарахованої амортизації всі підприємства відображають збільшенням суми зносу основних засобів і витрат підприємства, крім випадків, коли сума нарахованої амортизації включається до собівартості іншого активу і балансової вартості такого активу.
Інвентаризація на території бойових дій, тимчасової окупації
Нормою п. 8 розділу І Положення №879 передбачалося, що підприємства, які знаходяться на тимчасово окупованій території та/або на території проведення антитерористичної операції (або їх структурні підрозділи (відокремлене майно) перебувають на зазначених територіях), проводять інвентаризацію у випадках, обов’язкових для її проведення, тоді, коли стане можливим забезпечити безпечний та безперешкодний доступ уповноважених осіб до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, в яких відображені зобов’язання та власний капітал цих підприємств.
З цієї норми випливало, що якщо доступу немає, інвентаризацію не проводять. У фінансовій звітності інформація про відповідні активи мала відображатися згідно з даними бухобліку (див. п. 12 Порядку №419).
Подібний порядок інвентаризації викликав невдоволення серед підприємств, які не могли списати майно, про яке ставало відомо, що воно знищено, але доступу до майне не було.
Нарешті цю проблему вирішено. До п. 8 розділу І Положення №879 внесено зміни.
Зараз керівники підприємств у разі встановлення фактів викрадення (розкрадання), нестачі, знищення (псування) майна, що знаходилося на відповідних територіях, можуть прийняти рішення про проведення інвентаризації такого окремо визначеного майна на день встановлення таких фактів.
Хоча залишається можливість провести інвентаризацію і тільки після можливості безпечного та безперешкодного доступу уповноважених осіб підприємства до активів, документів.
Тобто, у керівників підприємств є тепер дві можливості – або провести інвентаризацію вже на момент наявності інформації про знищення тощо майна, або почекати, поки з’явиться можливість доступу до майна і провести інвентаризацію пізніше.
Важливий момент: в п. 8 розділу І Положення №879 йдеться про інвентаризацію майна на території АРК, м. Севастополя, на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, території проведення антитерористичної операції, а також в районах проведення воєнних (бойових) дій у період дії воєнного стану.
Згідно внесених змін райони проведення воєнних (бойових) дій у період дії воєнного стану визначаються відповідно до законодавства.
Але чинним законодавством не встановлено універсального порядку визначення районів проведення бойових дій.
Наприклад, для податкових потреб перелік відповідних територій має затвердити КМУ (див. п. 69.14, 69.15, 69.16, 69.22, 69.28 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ). Але на момент написання цієї статті цього переліку досі немає.
Для потреб надання допомоги внутрішньо переміщеним особам діє Перелік №75. Чи можна цей перелік застосувати для потреб інвентаризації, достеменно невідомо.
На наш погляд, можна. Адже Перелік №75 – це перелік, визначений відповідно до законодавства. І він визначає райони проведення бойових дій. Але остаточну відповідь на це питання має надати Мінфін, як автор Наказу №148.
Інвентаризація кас на підприємстві
Проводиться відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 29 грудня 2017 року № 148 (див. зміни до п. 6.1 розділу ІІІ Положення №879).
Раніше тут наводилося посилання на скасоване Положення про ведення касових операцій, від 15.12.2004 р. №637.
Знову-таки, це уточнююча зміна.