Щодо первинних документів з обліку роботи спеціальної техніки
Для обліку роботи спеціальної техніки (в тому числі автомобільної) форми первинних документів нормативними документами не встановлено.
Донедавна такі форми існували для будівельних машин (у тому числі спеціальної автомобільної техніки) та механізмів. Вони були затверджені наказом Мінстату від 13.06.1997 №149. Але з 22.10.2021 цей документ втратив чинність.
Тому кожне підприємство самостійно розробляє форму первинних документів, якими оформляє роботу спеціальної техніки. Розробляючи власні форми, за зразок можна взяти форми, встановлені Наказом №149 для будівельних машин.
Наголосимо, що нормативного визначення будівельних машин немає. Але зазвичай до таких відносять будь-які машини, які працюють на будівельному виробництві: підйомні крани (в тому числі автомобільні), бульдозери, автовишки тощо.
Для обліку роботи будівельних машин на автомобільному шасі (автокрани, автовишки тощо) застосовують типову форму №ЕБМ-2 «Подорожній лист будівельної машини» (затверджена Наказом №149), у якій об’єднано дані подорожнього листа автомобіля та змінного рапорту про роботу машин.
Для інших видів будівельних машин і механізмів застосовують типові форми №ЕБМ-3 «Рапорт про роботу будівельної машини (механізму)» або №ЕБМ-4 «Рапорт-наряд про роботу будівельної машини (механізму)». Останній у разі, якщо обсяг виконаної машиною роботи можна обчислити у натуральних показниках.
Роботу кожної машини, механізму узагальнюють у Картці обліку роботи будівельної машини (механізму) (ф. №ЕБМ-5), яку складають на підставі форм №ЕБМ-2 — №ЕБМ-4. А роботу всіх машин — у Журналі обліку роботи будівельної машини (механізму) за типовою формою №ЕБМ-6.
До речі, форми №ЕБМ-2 — №ЕБМ-6 складають не бухгалтерська, а техніко-експлуатаційні служби підприємства. Тобто працівники цих служб, які відповідають за здійснення відповідних господарських операцій (роботу машин). На підставі таких документів бухгалтерська служба всього лишень відображає роботу машин в обліку.
Щодо ТТН
Перевезення і використання піщано-сольової суміші
Позаяк автомобіль перевозить таку суміш дорогами загального користування, для власних потреб, на наш погляд, ТТН потрібно складати.
Однак, зауважимо, що чинне законодавство не дає можливості чітко відповісти на питання, потрібна ТТН для перевезення власного вантажу власним транспортом, чи ні. Тому рішення, складати ТТН чи ні, кожен СГ приймає самостійно. Ми цю проблему докладно розглядали в статті «Самовивезення товару: чи виписувати ТТН?» в «ДК» №13/2023.
Якщо суміш завантажують на власному складі, то вантажовідправником і вантажоодержувачем буде одне і те саме підприємство. Пунктом розвантаження буде відрізок шляху, де суміш використовується.
Відповідальною особою вантажоодержувача буде, на наш погляд, особа, яка фактично використовує суміш: водій тощо. Крім того, кількість використаної суміші відповідальна особа записує у первинному документі роботи спецавтомобіля (див. вище).
Перевезення асфальту
Пунктом розвантаження буде місцезнаходження асфальтоукладальника. У графі «Прийняв (відповідальна особа вантажоодержувача)» стоятиме підпис працівника, відповідального за використання асфальту, — машиніста асфальтоукладальника та ін.
Прибирання дороги щітками
Якщо внаслідок такого прибирання кузов автомобіля заповнюється сміттям і потім воно перевозиться до місця утилізації, то з формальних підстав також потрібно виписувати ТТН.
Але коли, в який момент це потрібно робити, чинним законодавством не конкретизовано. На наш погляд, ТТН може бути виписана після закінчення роботи з прибирання, коли кузов автомобіля вже заповнено.
Загальне зауваження щодо наведених вище ситуацій. У нормативних документах, зокрема Правилах №363, немає жодної конкретики щодо особливостей складання ТТН в описаних ситуаціях. Тому, на наш погляд, залежно від особливостей кожної конкретної ситуації підприємство встановлює власний порядок складання ТТН.