Нагадаємо, що Мінфін наказом від 18.03.2024 №130 (зареєстровано в Міністерстві юстиції 04.04.2024 за №493/41838) вніс зміни до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах». Його привели у відповідність до вимог національного законодавства та МСБО 8 «Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки», МСБО 10 «Події після звітного періоду» і МСФЗ для малих та середніх підприємств у частині облікових оцінок.
Таблиця. Облікові оцінки – як було і як стало
| До внесення змін | Після внесення змін |
| 3. Облікова оцінка – попередня оцінка, яка використовується підприємством з метою розподілу витрат і доходів між відповідними звітними періодами | 3. Облікові оцінки – грошовий вираз елементів фінансової звітності, які не піддаються безпосередньому спостереженню, а визначаються наближено, тобто попередньо оцінені |
| – | Прикладами облікових оцінок є: резерв сумнівних боргів; чиста вартість реалізації одиниці запасів; справедлива вартість активів або зобов’язань; сума нарахованої амортизації об’єкта основних засобів; забезпечення на виконання гарантійних зобов’язань |
| – | Оцінка – визначення грошових сум, за якими мають визнаватися і відображатися елементи фінансової звітності |
| 6. Облікова оцінка може переглядатися, якщо змінюються обставини, на яких базувалася ця оцінка, або отримано додаткову інформацію | 6. Облікова оцінка може переглядатися, якщо змінюються обставини, на яких базувалася ця оцінка, або отримано додаткову інформацію. За своїм характером зміна в обліковій оцінці не стосується попередніх періодів та не є виправленням помилки |
| 7. Наслідки зміни в облікових оцінках слід включати до тієї самої статті звіту про фінансові результати, яка раніше застосовувалась для відображення доходів або витрат, пов'язаних з об'єктом такої оцінки | 7. Якщо зміна в обліковій оцінці приводить до змін в активах, зобов’язаннях або власному капіталі, її визнають шляхом коригування балансової вартості відповідного активу, зобов’язання або власного капіталу в періоді, коли відбулася зміна |
| 20.2. Статті фінансової звітності минулих періодів, які були переобраховані з метою повторного подання порівняльної інформації | 20.2. Статті фінансової звітності минулих періодів, які були виправлені з метою повторного подання порівняльної інформації |
| 21. Підприємству слід розкривати зміст і суму змін в облікових оцінках, які мають суттєвий вплив на поточний період або, як очікується, суттєво впливатимуть на майбутні періоди | 21. Підприємству слід розкривати зміст і суму змін в облікових оцінках, які мають суттєвий вплив на поточний період або, як очікується, суттєво впливатимуть на майбутні періоди. Якщо інформацію про розмір впливу на майбутні періоди не розкрито у зв’язку з неможливістю його попередньої оцінки, підприємство розкриває інформацію про цей факт |
| Додаток до НП(С)БО 6 Орієнтовний перелік подій після дати балансу 1. Події, які надають додаткову інформацію про обставини, що існували на дату балансу. ... 1.3. Отримання інформації про фінансовий стан і результати діяльності дочірніх і асоційованих підприємств, яка свідчить про стійке зниження вартості їхніх акцій на фондових біржах |
Додаток до НП(С)БО 6 Орієнтовний перелік подій після дати балансу 1. Події, які надають додаткову інформацію про обставини, що існували на дату балансу. ... – |
| 2. Події, які вказують на обставини, що виникли після дати балансу. 2.4. Знищення (втрата) активів підприємства внаслідок пожежі, аварії, стихійного лиха або іншої надзвичайної події |
2. Події, які вказують на обставини, що виникли після дати балансу. 2.4. Знищення (втрата) активів підприємства внаслідок пожежі, аварії, стихійного лиха або іншої небезпечної події |
При порівнянні в таблиці того, що було і як змінилося, зрозуміло, що зміни уточнюючі і принципово нічого не змінилося.
Приклад облікової оцінки – амортизація
Як зазначено вище в таблиці, одним із прикладів облікової оцінки є сума нарахованої амортизації.
А отже, метод нарахування амортизації, ліквідаційна вартість, строк корисного використання, які використовуються для нарахування амортизації, є елементами системи визначення облікової оцінки, а не облікової політики.
З практичної точки зору це означає, що у разі зміни цих елементів підприємство не перераховує показники амортизації минулих періодів, а відображає змінену суму зносу починаючи з моменту зміни одного чи кількох елементів.
Коли можна переглядати ці елементи?
Відповідно до п. 25 НП(С)БО 7 строк корисного використання (експлуатації) та ліквідаційна вартість об'єкта ОЗ переглядаються на кінець звітного року у разі зміни очікуваних економічних вигід від його використання.
Амортизація об'єкта ОЗ нараховується виходячи з нового строку корисного використання та ліквідаційної вартості починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання та/або ліквідаційної вартості.
Відповідно до п. 28 НП(С)БО 7 метод амортизації об'єкта ОЗ переглядається на кінець звітного року у разі зміни очікуваного способу отримання економічних вигід від його використання. Нарахування амортизації за новим методом починається з місяця, наступного за місяцем прийняття рішення про зміну методу амортизації.
Тож у разі зміни очікувань кожен із наведених елементів може бути змінений наприкінці року, і тоді вже починаючи з січня наступного року амортизація нараховується виходячи із змінених показників.
Приклад.
У складі ОЗ підприємства обліковується будівля первісною вартістю 10 761 258,67 грн, нараховано амортизацію по грудень 2024 р. включно 5 196 230,76 грн. Ліквідаційна вартість не встановлювалася. Місячна амортизація – 44 879,26 грн. Залишилося амортизувати 124 місяці. Підприємство планує збільшити строк використання на 5 років (60 місяців).
За умовами прикладу нова вартість, яка амортизується (залишкова вартість) – 5 565 027,91 грн (10 761 258,67 - 5 196 230,76).
Новий строк амортизації – 184 місяці (124 + 60).
Якщо підприємство застосовує прямолінійний метод амортизації, то починаючи з січня 2025 року нова місячна сума амортизації – 30 244,72 грн (5 565 027,91 : 184).
Як документально оформити?
Як правило, зміну правил амортизації ОЗ здійснюють під час річної інвентаризації. Тому таку зміну оформляють протоколом інвентаризаційної комісії.
Інший варіант оформлення – про це складається наказ керівника підприємства.
Яким чином такі зміни впливають на оподаткування податком на прибуток?
Якщо підприємство коригує фінрезультат до оподаткування на податкові різниці, то в загальному порядку застосовуються «амортизаційні» різниці, згідно зі ст. 138 ПКУ.
Зверніть увагу, що пп. 138.3.3 ПКУ встановлює мінімально допустимі строки амортизації. Проте зазначає: у разі коли строки корисного використання (експлуатації) об’єкта ОЗ в бухгалтерському обліку дорівнюють або є більшими, ніж ті, що встановлені цим підпунктом, то для розрахунку амортизації використовуються строки корисного використання (експлуатації) об’єкта ОЗ, встановлені в бухгалтерському обліку.
Таким чином, у разі якщо в результаті збільшення строку амортизації в бухгалтерському обліку цей строк перевищує наведений у пп. 138.3.3 ПКУ, такий строк збільшується і в податковому обліку. Правила нарахування в податковому обліку такі самі, як і в бухгалтерському: нарахування амортизації з урахуванням нового строку починається з січня 2025 року.