Знайома ситуація: під час інвентаризації складу у продуктовому магазині виявлено продуктові товари, строк придатності яких минає за тиждень. Прийнято рішення продати ці товари за зниженими цінами, а непродані залишки – списати. Розглянемо, як відобразити такі операції в бухгалтерському та податковому обліку.
Інвентаризація
Одним із завдань інвентаризації є виявлення активів, які частково втратили свою первісну якість та споживчу властивість, застарілих (див. п. 5 розд. І Положення №879).
Відповідно до п. 4.4 розд. ІІІ Положення №879 виявлені під час інвентаризації непридатні або зіпсовані запаси вносяться до окремого інвентаризаційного опису, в якому вказуються найменування відповідних запасів, їх кількість, причини, ступінь і характер псування, пропозиції щодо їх знецінення, списання або можливості використання цих предметів у господарських цілях.
Продуктові товари, строк придатності яких минає, не є непридатними чи зіпсованими, але вони, на наш погляд, є такими, економічний зиск від яких знизився, тому вони подібні до непридатних чи зіпсованих. Тож, на нашу думку, на такі товари потрібно складати окремі інвентаризаційні описи.
Висновки щодо зазначених товарів інвентаризаційна комісія наводить у протоколі, який складається після закінчення інвентаризації (див. п. 1 розд. ІV Положення №879).
Саме у протоколі і записують пропозиції продавати товари за зниженими цінами, а непродані товари після закінчення строку їх придатності – списати з балансу й утилізувати (вивезти на звалище). У протоколі можуть записати і розмір запропонованої знижки, період продажу товару за зниженими цінами тощо.
Протокол затверджується керівником підприємства і передається до бухгалтерії для відображення результатів інвентаризації в обліку.
Але, на наш погляд, самих інвентаризаційних документів замало. Водночас доречно скласти наказ, яким на підставі інвентаризаційних документів встановити знижкову кампанію (акцію), а також розмір знижки, період проведення акції, відповідальних осіб. Ці особи мають розписатися в наказі і розпочати проведення знижкової акції.
А потім, якщо після закінчення строку придатності залишаться залишки непроданих товарів, їх потрібно буде списати з балансу й утилізувати (вивезти на звалище чи помістити до сміттєконтейнера). Операцію списання оформляють актом списання, форму якого підприємство розробляє самостійно.
Про проведення уцінки
Відповідно до норм п. 24, 25 НП(С)БО 9 на дату балансу запаси відображають у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності за найменшою з двох оцінок:
- за первісною вартістю;
- за чистою вартістю реалізації.
Чиста вартість реалізації – очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію (див. п. 4 НП(С)БО 9).
Тобто якщо підприємство прийняло рішення продати швидкопсувні товари зі знижкою і сума продажу зі знижкою менша за первісну вартість, на наш погляд, слід провести уцінку товару до рівня очікуваної ціни продажу. Така уцінка списується на витрати – на субрахунок 946 «Втрати від знецінення запасів». Тобто бухгалтерське проведення з уцінки:
- Дт 946 Кт 28.
Але якщо підприємство оцінює товари при вибутті за цінами продажу і воно уцінює товар, який перебуває в торговельному залі і за яким нараховано націнку, бухгалтерські проведення при уцінці будуть такими:
- Дт 282 Кт 285 – способом «сторно» зменшується націнка на суму уцінки в розмірі, що не перевищує націнку;
- Дт 946 Кт 282 – списується уцінка в розмірі, що перевищує націнку.
Надалі продаж уціненого товару відображається в загальному порядку, прийнятому для продажу товарів, проведеннями (цифри умовні):
- Дт 361, 301 Кт 702 – 120 грн (продаж товару);
- Дт 702 Кт 641 – 20 грн (нараховано ПЗ з ПДВ, якщо підприємство – платник ПДВ);
- Дт 702 Кт 791 – 100 грн (дохід від продажу віднесено на фінрезультати);
- Дт 902 Кт 28 – 100 грн (списана собівартість проданого товару);
- Дт 285 Кт 28 – (списується націнка на проданий товар, якщо підприємство оцінює продані товари за методом ціни продажу і якщо така націнка на проданий товар є);
- Дт 791 Кт 902 – 100 грн (собівартість реалізації списана на фінрезультати).
Податок на додану вартість
Згідно з п. 188.1 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів визначається виходячи з їх договірної вартості. При цьому така база оподаткування не може бути нижча від ціни придбання товарів.
Тож якщо товар продається зі знижкою, але не менше ціни придбання товарів, ПДВ визначається з договірної вартості товарів.
Якщо ж товар продається нижче ціни його придбання (без урахування суми уцінки, якщо вона проводилася), ПДВ нараховується як на договірну ціну, так і на різницю між ціною придбання і ціною продажу товару.
При цьому складаються дві ПН:
- одна – на договірну ціну;
- друга – на різницю між ціною придбання і договірною ціною.
Як складати другу ПН?
Така ПН може бути складена на дату постачання, або не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, можна скласти зведену ПН з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо за кожною операцією з постачання товарів/послуг (див. п. 15 Порядку №1307).
У верхньому лівому куті такої ПН у рядку «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» ставиться позначка «Х» і зазначається код причини – 15. Якщо складається зведена ПН, то в рядку «Зведена податкова накладна» також ставиться позначка «Х».
У рядках такої податкової накладної, відведених для зазначення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані. Таку ПН отримувачу (покупцю) не надають.
У графі 2 «Опис (номенклатура) товарів/послуг постачальника (продавця)», крім назви товару, записують «перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання».
Графи ПН 3.1, 3.2, 3.3, 4, 5 не заповнюють.
Решту показників заповнюють у загальному порядку.
Податок на прибуток
Дохід від продажу товару зі знижкою збільшує фінрезультат до оподаткування, який є основою для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток (див. пп. 134.1.1 ПКУ). Собівартість такого товару, сума уцінки (якщо вона проводилася) зменшує такий фінрезультат до оподаткування.
Причому податкових різниць у ситуації, яку ми розглядаємо, ПКУ не встановлює. Навіть якщо товари були продані нижче ціни їх придбання.
Єдиний податок групи 3
До складу оподатковуваного доходу юрособи – платника ЄП групи 3 включається будь-який дохід, зокрема дохід представництв, філій, відділень такої юрособи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій) (див. пп. 2 п. 292.1 ПКУ).
Тож до складу оподатковуваних доходів включатиметься сума коштів, отримана від продажу товарів. Незалежно від того, більша ця сума чи менша від собівартості товарів, зі знижкою чи без. Тобто на оподаткування ЄП групи 3 не впливає продаж товарів зі знижкою, навіть якщо ціна продажу нижче від собівартості.
Списання непроданого товару
Бухгалтерський облік
Списаний та утилізований товар списується на субрахунок 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей»:
- Дт 947 Кт 28 – списана собівартість списаного товару;
- Дт 947 Кт 641 – нараховане компенсуюче ПЗ з ПДВ за п. 198.5 ПКУ (див. нижче).
Податок на додану вартість
Списаний товар більше не використовується в господарській діяльності, а тому якщо такий товар придбано з ПДВ, то відповідно до норм пп. «г» п. 198.5 ПКУ потрібно нарахувати компенсуюче ПЗ з ПДВ.
У цій ситуації складають зведену ПН.
Такі зведені ПН складають не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду.
У таких зведених ПН зазначають:
- у графі «Зведена податкова накладна» – код ознаки 1;
- у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та зазначають тип причини 13;
- у графі «Отримувач (покупець)» – власне найменування (ПІБ) платника;
- у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» – умовний ІПН «600000000000»;
- рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюють.
Згідно з п. 16 Порядку №1307 у разі складання зведених ПН, особливості заповнення яких викладені у п. 11 Порядку №1307, розділ Б заповнюють у такому порядку:
- у графі 4 «Умовне позначення українське» зазначають – «грн»;
- у графі 10 «Обсяги постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ» – вартість (частина вартості) товару, на яку нараховується податок, згідно з основною ставкою податку та ставкою податку 7 %, які застосовуються при нарахуванні податкових зобов’язань;
- у графі «11» – сума ПДВ.
При цьому у графі 2 «Опис (номенклатура) товарів/послуг продавця» зазначають дати складання та порядкові номери податкових накладних, складених на такого платника податку при постачанні йому товарів/послуг, необоротних активів, за якими він визначає податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ПКУ.
А якщо товар списується в межах природного убутку?
У такому разі, як кажуть податківці щодо товарів, при придбанні яких суми ПДВ були віднесені до податкового кредиту та які втратили товарний вигляд, податкові зобов’язання платником ПДВ не нараховуються (за умови, що вартість таких товарів включається до вартості готової продукції, яка підлягає оподаткуванню). В інших випадках ПДВ нараховується у зазначеному вище порядку.
Тобто для того, щоб не нараховувати ПЗ з ПДВ при списанні, треба визначити вартість продуктів, які втрачено в межах природного убутку, і додати цю вартість до ціни товару, який залишився у продажу. Простіше кажучи, зробити в бухобліку лише кількісне списання, а вартість в межах норм природного убутку залишити у роздрібній вартості товару.
Але це розходиться із правилами інвентаризації та бухобліку іх результатів. Нагадаємо, що нестачі в межах природного убутку списуються проведенням: Дт 947 Кт 28.
Водночас у ситуації, коли на підприємстві облік запасів ведеться не за собівартістю, а за цінами продажу, то списанню підлягатиме і сума торговельної націнки в частині вартості запасів, що виявилися у нестачі, методом «сторно» (зі знаком мінус) Дт 282 Кт 285.
Тобто за правилами бухобліку списані в межах норм природного убутку товари покупець не відшкодовує. Не відшкодовує їх і матеріально-відповідальна особа. Їх вартість потрапляє до інших витрат продавця.
Тому продавцю доведеться нарахувати ПЗ з ПДВ навіть щодо списання товарів межах норм природного убутку.
Податок на прибуток
Вартість списаних товарів та сума нарахованого компенсуючого ПДВ відноситься до складу витрат (субрахунок 947), а тому зменшує фінрезультат до оподаткування. Причому податкових різниць для такої ситуації ПКУ не встановлює.
Єдиний податок групи 3
На оподаткування цим податком господарська операція списання товарів не впливає.