Наше підприємство здійснює реалізацію поліграфічних матеріалів не власного виробництва. Доставляємо на склад покупця, що обумовлено у договорі. Вартість доставки включено до ціни товару. З цією метою наше підприємство орендує вантажний автомобіль за договором у фізичної особи. Щомісяця оренда підтверджується актом до договору, сплачується орендна плата. Податок з доходів такої фізособи утримується та перераховується до бюджету у момент розрахунку за оренду. У штаті підприємства є водій, який отримує зарплату. По суті, зазначені вище перевезення підприємство здійснює для власних потреб, а не на договірних умовах. Перелік документів, що супроводжують вантаж: видаткова накладна, оформлена із зазначенням всіх необхідних реквізитів; податкова накладна; копія договору з покупцем, засвідчена печаткою підприємства. Під час зустрічної перевірки взаємовідносин з нашим покупцем податковий інспектор вимагає у нас ТТН, вважаючи такий документ обов’язковим у нашій госпдіяльності. Чи зобов’язане наше підприємство оформляти ТТН? Якщо так, то згідно з якими нормативними актами? Чи передбачено штрафні санкції у разі неоформлення ТТН? Який їх розмір?
Витрати, які враховуються для визначення об’єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених р. ІІ Податкового кодексу України. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо — безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов’язкові реквізити. А саме: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру госпоперації; посади осіб, відповідальних за здійснення госпоперації і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні госпоперації.
Тобто для надання юридичної чинності та доказовості первинні документи повинні складатися платником податків відповідно до вимог чинного законодавства.
Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України з метою оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Крім того, Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій та податкового обліку.
Отже, при визначенні оподатковуваного прибутку використовуються первинні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зі змінами та доповненнями.
Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтранспорту України від 14 жовтня 1997 року №363, зареєстрованим у Мін’юсті України 20 лютого 1998 р. за №128/2568 (далі — Правила перевезень), товарно-транспортна накладна — єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
Тому для отримання транспортних послуг, оприбуткування товарів та підтвердження їх отримання слід обов’язково використовувати ТТН.
