Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
У Держпідприємництві нагадали, що перелік документів, які мають бути у підприємства, що використовує вантажний автотранспорт, затверджений постановою КМУ від 25.02.2009 р. №207. Особи, уповноважені здійснювати контроль на автотранспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, повинні керуватися саме цим нормативно-правовим актом. Інші документи вимагати заборонено.
Зауважено, що при перевезеннях на договірних засадах та перевезеннях для власних потреб перелік необхідних документів різний. При перевезеннях вантажу на договірних засадах потрібна товарно-транспортна накладна (ТТН), а для власних потреб – накладна або інший документ, який підтверджує право власності на вантаж. Зауважено, що додаткові документи необхідні тільки у разі перевезення небезпечних вантажів та вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень.
Проаналізувавши Наказ Мінтранспорту та Мінстатистики від 29.12.1995 р. №488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля», було встановлено, що типовими формами первинного обліку роботи вантажного автомобіля, серед інших, є подорожній лист вантажного автомобіля (форма №2) та товарно-транспортна накладна (форма №1-ТН). Проте, зауважено, що в тексті Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.97 р. №363 використовується і термін «дорожній лист».
У Держпідприємництві пояснюють, що як випливає з п. 2 Наказу №488/346, названа форма первинного обліку є обов'язковою до застосування всіма суб'єктами господарської діяльності. Втім, цей нормативний акт не зареєстрований в Мін'юсті. У п. 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (наказ Мінфіну України від 24.05.95 р. №88) визначено, що первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Крім того, документування господарських операцій може здійснюватись із використанням самостійно виготовлених бланків, які мають містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.
Фахівці Служби переконані, що оскільки форма №2 не є документом суворої звітності, але існує нормативний акт, який визначає її форму, не буде порушенням оформлювати перевезення вантажу типовою формою з Наказу №488/346 або без її змін, або шляхом уніфікації.
Інакше кажучи, від того, яка назва форми №2 використовується – дорожній лист чи подорожній лист – суть цього первинного документа не змінюється.
Ознайомитися з повним текстом роз’яснення можна тут >>>
