- За якою формою складати декларацію про майновий стан та доходи за 2025 рік?
- Строки подання декларації
- В якій формі можна подати декларацію?
- Куди подавати декларацію?
- Хто подає і хто не подає декларацію про майновий стан та доходи?
- Структура декларації
- Правила зазначення даних про додатки
- Додаток Ф2: складання ФОПами-«загальниками» за 2025 рік
- Додаток ЄСВ 1 за 2025 рік
- Бланк Декларації про майновий стан та доходи дивіться на нашому сайті за посиланням.
- Форму Декларації про майновий стан та доходи затверджено наказом Мінфіну від 02.10.2015 №859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» (у редакції наказу Мінфіну від 01.07.2025 №331).
- Ще більше бланків звітності, договорів, типових форм, заяв і первинних документів (усього понад 900 бланків та типових форм) ви знайдете на нашому сайті у розділі бланків.
За якою формою складати декларацію про майновий стан та доходи за 2025 рік?
Форму податкової декларації та Інструкцію щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи затверджено наказом Мінфіну №859 зі змінами і доповненнями.
Нагадаємо, що протягом 2025 року до цієї декларації вносили зміни.
Перші зміни
Спочатку їх внесли наказом Мінфіну від 26.02.2025 №119 (який, своєю чергою, змінили наказом Мінфіну від 17.03.2025 №158). Цей наказ набрав чинності з 15.04.2025, про що ми повідомляли тут.
Тоді оновлення декларації було зумовлено прийняттям Закону №4015, що вніс такі зміни до ПКУ:
- сплата ФОПами (крім осіб, які перебувають на спрощеній системі оподаткування), які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, авансових внесків із податку. При цьому якщо сума авансового внеску з податку, попередньо сплачена протягом звітного податкового року, перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання, то сума такого перевищення не підлягає зарахуванню в рахунок майбутніх платежів;
- зміна ставки військового збору з 1,5 до 5%;
- сума мінімального податкового зобов’язання, визначена відповідно до пп. 38-1.1.1 і 38-1.1.2 ПКУ, не може становити менше 700 гривень з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відсотків, – 1400 гривень з 1 гектара.
Крім того, з метою спрощення для платників податку – фізичних осіб – контролерів КІК розрахунку прибутку контрольованих іноземних компаній внесено зміни до додатка КІК до декларації, які враховують особливості оподаткування прибутку КІК у разі його розподілу або фактичної виплати відповідно до п. 170.13 ПКУ.
Друга зміна
Потім зміни до декларації були внесені наказом Мінфіну від 01.07.2025 №331, який набрав чинності з 19.08.2025.
Зроблено було це у зв’язку із внесенням змін до ПКУ Законом від 04.12.2024 №4112-IX, спрямованим на встановлення прямої заборони податкового вирахування витрат, пов’язаних з підкупом іноземних посадових осіб.
Пунктом 5 розділу І Закону №4112 передбачено, що:
платник має право подати до контролюючого органу уточнюючий розрахунок за відповідний податковий (звітний) період, у якому витрати у вигляді неправомірної вигоди службовій особі іноземної держави призвели до зменшення об’єкта оподаткування та/або заниження податкового зобов’язання. Уточнюючий розрахунок подається протягом 90 календарних днів з дати отримання від контролюючого органу повідомлення;
платник податків зобов’язаний нарахувати і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 9% такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку або 18% – у разі подання уточнюючого розрахунку після закінчення 90 днів (п. 50.1-1 ПКУ).
Пунктом 19 розділу І Закону №4112 передбачено заборону щодо вирахування підприємцем витрат, щодо яких за сукупністю умов здійснення операції є підстави вважати, що наявні обставини (факти) свідчать про її здійснення з метою надання неправомірної вигоди службовій особі (у тому числі службовій особі іноземної держави) (пп. 177.4.5 ПКУ).
Аналогічно п. 20 розділу І Закону №4112 передбачено заборону щодо податкового вирахування цих витрат особою, яка провадить незалежну професійну діяльність (п. 178.3 ПКУ).
Вищезазначене потребувало внесення доповнень до рядка 26 розділу VI декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо її заповнення. Про що ми повідомляли тут.
Та це ще не все!
Адже на початку 2026 року Мінфін знову змінив цю форму декларації наказом від 05.01.2026 №2 (набрав чинності з 06.02.2026).
Зміни було внесено з метою приведення форми декларації та Інструкції у відповідність до Закону №4536. Нагадаємо, що ним у ПКУ було розширено перелік платників ПДФО, які мають право на податкову знижку, у зв’язку з понесеними витратами у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства.
Внаслідок цього було внесено зміну до розділу І додатка Ф3 до декларації про майновий стан і доходи: графу 4 рядка 9** після слів «переміщеної особи,» доповнили словами «учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни».
Але в результаті у фізосіб виникає запитання: за якою ж формою декларації звітувати за 2025 рік у 2026 році?
Слід зазначити, що чіткого роз’яснення від податківців з цього приводу ми так і не дочекалися.
Якщо йти за законом, то згідно з п. 46.6 ПКУ нові форми декларацій набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, а до цього є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Оскільки у декларації про майновий стан базовий звітний період – це рік, а зазначені накази були опубліковані у 2025 – 2026 рр., то, відповідно, подавати декларацію за новими формами треба було за 2026-й та за 2027 рік.
Але на практиці часто податківці не бажають чекати і «рекомендують» подавати декларації вже за новими формами, оскільки вони найбільше відповідають нормам чинного податкового законодавства.
Так було і цього разу. Зокрема, спочатку вони рекомендували за 2025 рік подавати декларацію із урахуванням змін, внесених наказом №119. Однак у серпні 2025 року до декларації знову внесли зміни, і податківці такі рекомендації прибрали. Але і нових не надали. Проте в Електронному кабінеті для здавання висить форма зі змінами, внесеними наказом №331.
Зверніть увагу!
Податківці заявили – і така консультація в «ЗІР» є серед чинних, – що декларацію про майновий стан та доходи громадянам треба подавати за ідентифікатором форми F0100215. Той самий ідентифікатор повинні використовувати й самозайняті особи (ФОПи та фізособи, що здійснюють незалежну професійну діяльність) при складанні декларації за 2025 рік, про що податківці кажуть тут.
Тобто виходить, що зараз ми подаємо декларацію в редакції наказу № 331.
А от декларацію за формою зі змінами, внесеними наказом №2 – вже у декларації за 2026 рік, яку подаватимемо у 2027 році.
Строки подання декларації
За п. 179.9 ПКУ декларація про майновий стан та доходи є уніфікованою та єдиною для всіх випадків її подання, встановлених розділом IV ПКУ. Тобто її подають і ФОПи на загальній системі оподаткування, й особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, і звичайні фізособи, які за ПКУ мають що декларувати.
А ще з 2022 року були уніфіковані і строки подання декларації для фізосіб-«загальників», самозайнятих осіб, які провадять незалежну профдіяльність за умови, що вони не є працівниками в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та «звичайних» фізичних осіб.
З 2022 року декларація про майновий стан і доходи за звітний рік подається до 1 травня наступного року. Це передбачено пп. 49.18.4 ПКУ.
30 квітня 2026 року
– останній день подання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2025 рік громадянами; фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність; фізичними особами – підприємцями, крім тих що обрали спрощену систему оподаткування, у тому числі які зареєстровані протягом року або перейшли на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, або зі спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, на загальну систему оподаткування.
В який термін повинен подати декларацію про майновий стан і доходи ФОП, який перейшов на ЄП посеред року?
ФОП, який з початку року перебував на загальній системі, а потім перейшов на ЄП та припинив підприємницьку діяльність, теж повинен подати декларацію про майновий стан і доходи до 1 травня року, що настає за звітним роком.
У цій декларації разом з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми ЄСВ, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності у складі додатка ЄСВ 1 (цей додаток не складають ФОПи, які не є платниками ЄСВ або звільнені від сплати ЄСВ).
В який термін подають декларацію про майновий стан та доходи фізособи, які бажають скористатися податковою знижкою за 2025 рік?
Річна податкова декларація про майновий стан і доходи на податкову знижку за витратами 2025 року подається у термін – до 31 грудня 2026 року включно.
В якій формі можна подати декларацію?
Декларацію можна подати як у паперовому, так і в електронному вигляді. В е-формі потрібно обирати формат F0100215.
До речі, в Е-кабінеті ДПС існує сервіс «Податкова декларація про майновий стан і доходи». Він дає змогу сформувати декларацію та подати її до контролюючого органу з копіями первинних документів, у т. ч. для використання права на податкову знижку. Часткове автоматичне передзаповнення декларації здійснюється на підставі облікових даних платника, відомостей про отримані доходи, наявних у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податку, та відомостей про об’єкти нерухомого чи рухомого майна.
Цей сервіс можна знайти в розділі «ЕК для громадян» приватної частини Кабінету платника податків, підрозділ «Податкова декларація». Після натискання кнопки «Створити» у цьому підрозділі запускається помічник заповнення декларації. Докладніше про це – у нашій новині.
Куди подавати декларацію?
Декларацію про майновий стан і доходи потрібно подавати:
- за своєю податковою адресою (це місце проживання фізособи, за яким її беруть на облік як платника податків у контролюючому органі);
- за місцем реєстрації згідно з паспортними даними (у разі якщо платник податку проживає не за місцем реєстрації);
- за попередньою податковою адресою (у разі якщо фізособу зняли з реєстрації за однією адресою, але ще не зареєстрували за іншою).
Про це ми писали тут.
Хто подає і хто не подає декларацію про майновий стан та доходи?
Порядок подання цієї декларації встановлений ст. 179 ПКУ. І за базовим правилом (п. 179.1 ПКУ) платники ПДФО зобов’язані подавати таку декларацію. Усі винятки з цього правила теж встановлені ПКУ. Ось тільки їх часто доводиться шукати по всьому розділу ІV ПКУ.
Найбільше винятків наведено в п. 179.2 ПКУ. Це випадки, коли платник податку отримував:
- доходи, у тому числі іноземні доходи, які згідно з ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
- доходи виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу;
- доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до ПКУ не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими вони були продані, обміняні чи подаровані, був сплачений податок відповідно до розділу IV ПКУ;
- доходи у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ПКУ.
Отже, якщо ви – найманий працівник і отримували доходи лише від роботодавця (чи роботодавців, якщо місць роботи у вас декілька), вони є вашими податковими агентами, вони про вас звітували і утримували з ваших доходів ПДФО та ВЗ. Тому ви декларацію про майновий стан та доходи не подаєте.
А якщо роботодавець, всупереч закону, не утримував з вас ПДФО чи ВЗ або робив це неправильно? Це вже не ваша зона відповідальності як працівника. Все одно подавати декларацію у вас обов’язку не виникає!
Але навіть з такого простого правила є винятки. Наведемо декілька з них.
Перерахунок ПДФО
Роботодавці, як мінімум, раз на рік здійснюють перерахунок ПДФО згідно з пп. 169.4.2 ПКУ. Такий перерахунок – це, по суті, перевірка правильності утримання ПДФО з доходів працівника. Тому наслідком перерахунку можуть бути виявлені помилки – недоплата або переплата ПДФО.
Згідно з пп. 169.4.4 ПКУ недоплата стягується з доходів працівника (щодо якого виникла помилка). При цьому стягується вона з доходів місяця, у якому був проведений перерахунок. А якщо такого доходу не вистачить, то з доходів наступного місяця – і так до повного погашення.
А як бути в разі, якщо працівник звільнився до погашення такої недоплати? Або якщо перерахунок здійснили у місяці звільнення працівника, але його доходу не вистачає для погашення недоплати? У цьому випадку пп. 169.4.4 ПКУ вимагає декларування і сплати залишку недоплати самим працівником!
Якщо внаслідок проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з роботодавцем, виникає сума недоплати з ПДФО, що перевищує суму оподатковуваного доходу платника податку за останній звітний період, то непогашена частина такої недоплати включається до складу податкового зобов'язання платника податку за наслідками звітного податкового року та сплачується самим платником.
ПСП за кількома місцями роботи
Податковою соціальною пільгою працівник може скористатися тільки за одним місцем роботи. Для цього він має подати за таким місцем роботи заяву про застосування ПСП. Однак деякі працівники всупереч закону подають такі заяви за кількома місцями роботи і користуються ПСП не в одного роботодавця.
Податківці легко виявляють таке порушення після отримання єдиної «зарплатної» звітності (кожен роботодавець повідомляє про застосування ПСП, якщо таке було) і повідомляють роботодавців про наявність порушення. Найцікавіше те, що ПКУ не передбачено відповідальності для роботодавців у такому випадку. Це порушення, за яке відповідає сам працівник. Але відповідає він цікаво.
- По-перше, він втрачає право на ПСП за всіма місцями роботи – з того місяця, у якому подав другу заяву, тобто вчинив порушення і виникло застосування ПСП за кількома місцями роботи одночасно.
- По-друге, працівник має сплатити штраф у розмірі 100% суми недоплати ПДФО.
- По-третє, недоплату і штраф треба погасити. Але як? Пп. 169.2.4 ПКУ каже, що платник податку, тобто працівник, може відновити право на ПСП, якщо він подасть заяву про відмову від ПСП з місяця порушення усім своїм роботодавцям (яким надавав заяву про її застосування). Тільки після цього роботодавці зможуть порахувати суму недоплати і почати її поступово погашати за рахунок доходів такого працівника. Право на застосування ПСП відновлюється з податкового місяця, що настає за місяцем, в якому сума такої недоплати та штраф повністю погашаються.
Якщо сума недоплати та/або штрафу не були утримані податковим агентом за рахунок доходу платника податку, то такі суми включаються до річної податкової декларації такого платника податку.
Нецільова благодійна допомога
Найчастіше таку допомогу теж надають роботодавці. Але річ у тім, що у нецільової благодійної допомоги є неоподаткований ліміт. У 2025 році він становив 4240 грн на рік.
Якщо таку допомогу надає один роботодавець, він легко може порахувати, скільки цього виду допомоги вже надавав в поточному календарному році, і визначити, був перевищений неоподаткований ліміт чи ні. Відповідно, із суми перевищення легко порахувати ПДФО та ВЗ.
А якщо надавачів допомоги декілька? І кожен з них скористався пільгою за пп. 170.7.3 ПКУ? Виходить недоплата. І ось ця недоплата – це теж зона відповідальності одержувача допомоги, тобто фізособи!
Щоправда, ПКУ діє в цьому випадку ще радикальніше і вимагає від фізособи подавати декларацію про майновий стан та доходи навіть у тому випадку, якщо нецільова благодійна допомога була правильно оподаткована і отримувалась виключно від податкових агентів.
У разі отримання нецільової благодійної допомоги від благодійника – фізичної чи юридичної особи платник податку зобов'язаний подати річну податкову декларацію із зазначенням її суми, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір, установлений абзацом першим пп. 169.4.1 ПКУ.
Тобто якщо нецільова благодійна допомога у 2025 році не перевищила 4240 грн, то подавати декларацію не потрібно. Але якщо перевищила – потрібно!
Прощений борг
Це теж нерідко буває у відносинах між роботодавцем та працівником.
Зверніть увагу: в цьому випадку відповідальність (тобто обов’язок сплати ПДФО та ВЗ з суми прощеного боргу) ПКУ поділив між кредитором та боржником.
Але на початку нагадаємо, що є суми прощених боргів, які ПДФО (а отже, і ВЗ) не оподатковуються. Це:
іпотечні борги за пп. 165.1.59 ПКУ. Це була разова акція для фізосіб, які мали борги за кредитами в іноземній валюті, про що податківці нагадують тут;
і сума прощеного боргу, яка не перевищує 25 відсотків розміру однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року за пп. 165.1.55 ПКУ. У 2025 році ця сума становила 2000 грн.
Тобто за ними подавати декларацію не потрібно.
Але якщо не йдеться про іпотечне виключення і якщо сума боргу перевищує 2000 грн, то сума прощеного боргу стає оподаткованим доходом за пп. «д» пп. 164.2.17 ПКУ (отримує статус додаткового блага).
А далі так: кредитор має повідомити боржника про прощення боргу! Причому не абияк, а лише одним із трьох зазначених у ПКУ способів:
- шляхом надсилання рекомендованого листа з повідомленням про вручення,
- або шляхом укладення відповідного договору,
- або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу.
У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу в зазначеному порядку такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо прощеного боргу. Тобто сплатити за боржника ПДФО та ВЗ!
І в обох випадках (повідомив кредитор про прощення боргу чи ні) він зобов’язаний показати суму прощеного боргу в єдиній звітності з ЄСВ, ПДФО та ВЗ. Лише якщо не повідомив, то він має показати ще і суму ПДФО та ВЗ з такого доходу.
Якщо ж кредитор повідомив, то боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.
А що із поданням декларації ФОПами на спрощеній та загальній системах?
Ось тут теж все не менш цікаво.
Почнемо з ФОПів-«єдинників». Вони про свої підприємницькі доходи подають декларацію з єдиного податку. Якщо інших доходів протягом календарного року вони не отримували, або отримували лише неоподатковані додаткові доходи, або працювали ще і за трудовими договорами – все це підпадає під випадки, зазначені в п. 179.1 ПКУ, які ми навели вище. Тобто подавати декларацію про майновий стан та доходи їм не потрібно!
А от ФОПи-«загальники» декларацію про майновий стан та доходи подавати повинні – це їх основна податкова декларація. Але чи подавати декларацію про майновий стан у разі відсутності підприємницьких доходів?
І ось тут те цікаве, яке ми пообіцяли.
По-перше, норма пп. 177.6 ПКУ:
У разі якщо фізична особа – підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб.
По-друге, норма пп. 177.11 ПКУ:
Фізичні особи – підприємці подають річну податкову декларацію, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону.
Тому, на відміну від «єдинників», ФОПам-«загальникам» доводиться декларувати усі отримані доходи. Навіть отримані від податкових агентів, з яких вже було утримано ПДФО та ВЗ. Навіть ті доходи, які ПДФО та ВЗ не оподатковуються!
Тому говорити про те, що вони можуть не подавати декларацію про майновий стан та доходи в разі відсутності підприємницьких доходів, некоректно. Правильна відповідь така:
Зверніть увагу!
Якщо протягом звітного періоду ФОП-«загальник» діяльність не вів та дохід від підприємницької діяльності не отримував, проте мав інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, то він подає декларацію про майновий стан та додаток Ф2 до неї, у якому всі графи прокреслює.
У разі якщо протягом звітного періоду ФОП-«загальник» діяльність не вів, дохід від підприємницької діяльності не отримував і не має інших доходів з джерел їх походження з України та іноземних доходів, то у нього не виникає обов’язку щодо подання декларації та додатка Ф2 до неї.
Структура декларації
Декларація про майновий стан та доходи складається із, власне, декларації і додатків до неї. Додатків усього наразі 10.
Додаток ЄСВ1 – його заповнюють ФОПи-«загальники», фізособи-«незалежники» та члени фермерських господарств для визначення сум ЄСВ до сплати за звітний період.
Додаток ЄСВ2 – складається у разі участі у добровільному соціальному страхуванні. Тобто його заповнюють лише ті фізособи, які уклали з ПФУ договір про добровільне страхування, і в ньому наводиться сума страхових внесків за звітний рік.
Додаток ЄСВ3 – це розрахунок збільшення або зменшення ЄСВ за наслідками документальної перевірки. Складається він за кожен перевірений календарний рік окремо. Тобто якщо перевірка охоплювала декілька років і за деякі з них були здійснені донарахування або зменшення сум ЄСВ, додатки ЄСВ3 треба подати за кожен такий рік окремо. Подати їх треба у складі декларації за рік, у якому була здійснена перевірка. Тому кожен додаток ЄСВ3 має свій порядковий номер.
Додаток КІК – тут наводиться розрахунок ПДФО та ВЗ з частини прибутку, отриманого від контрольованих іноземних компаній. Якщо у фізособи немає таких компаній – цей додаток не складається і не подається.
Додаток Ф1 – тут здійснюється розрахунок ПДФО та ВЗ з інвестиційного доходу. Тобто якщо протягом звітного року фізособа здійснювала операції з купівлі-продажу цінних паперів та інших інвестиційних активів, то саме тут розраховується сума податків, які треба сплатити. Він рахується у розрізі видів таких інвестиційних активів.
Додаток Ф2 – ось це основний додаток для ФОПів-«загальників» та фізосіб-«незалежників». У ньому вони зазначають дохід від своєї профільної діяльності та суму ПДФО і ВЗ, які треба з такого доходу сплатити.
Додаток Ф3 – складають ті фізособи, які мають право на податкову знижку. Що це таке і як ним скористатися, ми розповідали тут.
Додаток Ф4 – його складають лише ті фізособи, які протягом звітного року здійснювали операції з продажу нерухомого майна і операції з продажу рухомого майна. Особливості оподаткування таких операцій ПДФО встановлені ст. 172 - 173 ПКУ.
Додаток МПЗ – його подають ті ФОПи-«загальники», які є власниками або землекористувачами земельних ділянок, що віднесені до сільськогосподарських угідь і які здійснюють виробництво власної сільськогосподарської продукції. А також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством.
Якщо ФОП-«загальник» має у власності земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, однак не здійснює підприємницьку діяльність, пов’язану з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) такими земельними ділянками, то у нього не виникає обов’язку щодо подання додатка МПЗ до податкової декларації.
Але при цьому такі ФОПи повинні відображати відомості про власне (орендоване) нерухоме майно, у тому числі про земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, рухоме майно у розд. VІІІ декларації.
Додаток АП – його складають лише ті ФОПи-«загальники», які здійснюють роздрібну торгівлю пальним. Адже в цьому додатку проводиться розрахунок авансових внесків з ПДФО, які вони мають сплачувати.
Правила зазначення даних про додатки
У разі заповнення та подання додатків до декларації позначкою «х» позначаються відповідні форми поданих додатків до декларації (Ф1, Ф2, Ф3, Ф4, ЄСВ1, МПЗ). Під час заповнення додатків до декларації КІК, ЄСВ2, ЄСВ3 проставляється кількість доданих таких додатків до декларації. Також проставляється дата подання декларації.
Докладна Інструкція щодо заповнення декларації про майновий стан та доходи затверджена самим Наказом №859 (яким затверджена і форма декларації).
Тож ми зараз зупинимось лише на деяких моментах, які стосуються складання такої декларації ФОПами-«загальниками».
Додаток Ф2: складання ФОПами-«загальниками» за 2025 рік
У додатку Ф2 передбачено 5 розділів.
ФОПи заповнюють:
– розділ І, де наводять підприємницькі доходи та витрати, а також різницю між ними – суму чистого оподаткованого доходу;
– розділ ІІ, де наводять суму амортизації у разі її нарахування;
– і розділ ІІІ, де розраховують суму ПДФО та ВЗ до сплати.
Відповідно, сума такого ПДФО переноситься до графи 6 рядка 10.11 декларації, а сума ВЗ – до графи 7 рядка 10.11 декларації.
Фізособи-«незалежники» заповнюють:
– розділ ІV, де наводять власні доходи, витрати і чистий оподаткований дохід;
– і розділ V, у якому розраховують суму ПДФО та ВЗ до сплати.
Відповідно, сума такого ПДФО переноситься до графи 6 рядка 10.12 декларації, а сума ВЗ – до графи 7 рядка 10.12 декларації.
Таким чином, додаток Ф2 до рядків 10.11 та 10.12 заповнюють ФОПи та самозайняті особи, якщо вони отримували доходи у звітному 2025 році. Якщо доходів і витрат не було, хоча фізособа була зареєстрована як ФОП або самозайнята особа, додаток Ф2 не заповнюється і не подається.
Зверніть увагу: ще з 2023 року із розділу ІІІ додатка Ф2 виключено рядки про загальну суму авансових платежів та про суму надміру сплаченого ПДФО, що підлягає зарахуванню в рахунок майбутніх платежів або поверненню платнику згідно з пп. 177.5.3 ПКУ. І хоча вимоги про сплату авансових платежів у п. 177.5 ПКУ не скасовані, просто ці платежі не потрібно відображати в декларації.
Але це не стосується і сплати авансів з ПДФО для торговців пальним з числа фізосіб-«загальників» – вони зазначають таку суму в додатку АП (про що ми зазначили вище) і в рядку 1.3 розділу ІІІ декларації.
Чи заповнювати графу 9 розд. І додатка Ф2 до декларації з від’ємним значенням, якщо ФОП отримує збиток?
Фізособа-«загальник» у графі 9 «Сума чистого оподатковуваного доходу» розд. І додатка Ф2 до податкової декларації зазначає суму чистого оподатковуваного доходу, проте якщо за результатами господарської діяльності отримано збиток, то графа 9 розд. І додатка Ф2 до податкової декларації прокреслюється.
Тобто звітної декларації з від’ємним значенням доходу у графі 9 розд. І додатка Ф2 не має бути!
Додаток ЄСВ 1 за 2025 рік
При сплаті ЄСВ за себе у 2025 році потрібно буде відзвітувати про це у складі декларації.
У такому разі у рядку 22.1 декларації вказується сума зобов’язань з ЄСВ, що підлягає обов’язковій сплаті, самостійно визначена платником податків за результатами звітного (податкового) року (графа 6 рядка «Усього» додатка ЄСВ1).
У додатку ЄСВ1 до декларації «Розрахунок сум нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску»:
1) у рядку 2 – для ідентифікації особи у Пенсійному фонді України для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті, зазначається:
- для власників паспорта у формі книжечки серія та номер паспорта у форматі БКNNXXXXXX, де БК – константа, що вказує на реєстрацію у Пенсійному фонді України за паспортними даними; NN – дві українські літери серії паспорта (верхній регістр); XXXXXX – шість цифр номера паспорта (з ведучими нулями);
- для власників паспорта у формі пластикової картки у форматі ПXXXXXXXXX, де П – константа, що вказує на реєстрацію у Пенсійному фонді України за паспортними даними; XXXXXXXXX – дев’ять цифр номера паспорта;
2) у рядку 4 – зазначається необхідний тип декларації «звітна», «звітна нова» – у разі необхідності повного скасування інформації, що попередньо була подана до ДПС у формі «звітна» за поточний звітний період або «уточнююча», та зазначається звітний період, за який подається декларація, або період, що потребує уточнення;
3) у рядку 7 – зазначається порядковий номер зазначеного розрахунку (числове значення від 2 до 9), поданого за один і той самий звітний період у разі повторної державної реєстрації припинення або повторного подання до контролюючого органу заяви про зняття з обліку платника єдиного внеску протягом одного звітного періоду. В інших випадках зазначений реквізит не заповнюється;
4) у рядку 8 – зазначається тип платника та період його перебування на обліку в контролюючому органі як платника єдиного внеску;
5) у рядку 9 у полі «після припинення» позначка «х» ставиться у разі подання додатка ЄСВ1 за останній звітний період до дати державної реєстрації припинення або до дня подання до контролюючого органу заяви про зняття з обліку платника єдиного внеску;
Усі графи таблиці додатка ЄСВ1 заповнюються в розрізі календарних місяців:
1) у графі 2 вказується необхідний код категорії застрахованої особи відповідно до переліку:
- 5 – ФО-підприємці, які сплачують внески від суми доходу (прибутку), отриманого від цієї діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб;
- 9 – особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності;
2) у графі 3 відображаються:
- для ФО-підприємців та для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – фактична сума чистого доходу за відповідний місяць за себе, яка має відповідати сумам чистого доходу, згідно з п. 177.2 ПКУ та згідно з п. 178.3 ПКУ відповідно.
У разі відсутності у платника чистого доходу (прибутку) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду рядок прокреслюється;
3) у графі 4 відображається дохід, зазначений у графі 3, але в межах максимальної величини, на яку нараховується єдиний внесок (у 2025 році – 160 000 грн).
- При цьому сума доходу, на яку нараховується єдиний внесок в розрізі місяців у цій колонці, визначається згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ;
- у графі 5 відображається розмір ЄСВ (22%);
4) у графі 6 відображається сума нарахованого єдиного внеску, розрахована шляхом множення суми, зазначеної у графі 4 таблиці, на розмір єдиного внеску в розрізі кожного місяця, зазначений у графі 5.
