Аналітика від Дт-Кт: виправлення помилок у декларації з прибутку

Загальні правила

Як і раніше, порядок внесення змін до вже поданих податкових декларацій встановлює ст. 50 ПКУ. Згідно з нею, якщо після подання декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то навіть за умов заниження податкового зобов’язання у раніше поданій декларації, штрафи до платника податку не застосовуються.

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

З цього виходять два правила, які слід врахувати платнику податку:

— виправляти самостійно знайдені помилки можна не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, в якій виявлено помилку;

— виправлення помилки повинно бути відображено в УР (або в декларації, як ми побачимо далі) за формою, яка діятиме на момент подання цього документа.

Згідно із п. 50.1 ПКУ платник податків має:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.

Отже, штраф за помилки є. Але виникає він лише у разі заниження сум податкового зобов’язання, і розмір такого штрафу напряму залежить від шляху виправлення помилки. Від того, як виправляється помилка, залежать і строки сплати заниженого податкового зобов’язання і штрафу до бюджету — одразу перед поданням УР або в загальні строки сплати податку за декларацією, у якій помилку виправлено (протягом 10 днів після закінчення граничного строку її подання).

Не слід забувати і про необхідність сплати пені з суми такої недоплати (заниження податкового зобов’язання). Вона розраховується за правилами, встановленими ст. 129 ПКУ.

Пам’ятайте: платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом. Тобто, самостійно виправляти помилки слід до або після податкової документальної перевірки. І в разі, якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.

Виправлення помилок минулих звітних періодів

Обидва шляхи виправлення помилок реалізовані і в новій формі декларації. Тобто платник податку може виправити помилку у поданій декларації після закінчення граничних строків її подання:

1) або поданням УР, роль якого грає сама декларація. В цьому випадку в «шапці» декларації ставиться відповідна помітка в графі «Уточнююча», і зазначаються два звітні періоди — рік або квартал (в залежності від того, яку звітність, квартальну або тільки річну, відповідно до ст. 137 ПКУ, має подавати платник податку), у якому подається УР, і рік або квартал, у якому виправляється помилка. В такому випадку в декларації платник податку зазначає вірні показники, які за правилами оподаткування, які діяли в періоді, в якому знайдено помилку, мали б відображатися у декларації за такий період. А у рядках 27-39 декларації зазначаються суми різниці (збільшення або зменшення) суми податкового зобов’язання, які виникли внаслідок помилки, і, в разі збільшення податкового зобов’язання, суми штрафу та пені. Додатки до такого УР заповнюються лише ті, до яких слід внести зміни: якщо такі додатки було складено правильно (або вони не складалися у звітному періоді, до якого вносяться виправлення), складати додатки до УР не потрібно. Не складається в такому випадку і додаток ВП;

2) або у звітній декларації за той період, у якому помилку було виявлено. В такому випадку платник податку обов’язково заповнює додаток ВП до декларації — саме у цьому додатку наводяться вірні дані і відповідна різниця в сумі податкового зобов’язання, штрафи і пеня. Ці показники додатку ВП переносяться до рядків 27-39 декларації .

Співставність форм

Головне, що бентежить багатьох платників податку, — це те, що нова форма декларації суттєво відрізняється від форм, які діяли раніше. Це й не дивно, адже з 01.01.2015 р. правила обрахунку об’єкта оподаткування податком на прибуток в розділі ІІІ ПКУ кардинально змінилися. То як у цій формі відобразити показники, які були в минулих формах декларації, а в новій формі їх немає?

Алгоритму заповнення декларації в цьому випадку нормативно не затверджено. На думку автора, в цьому випадку платник податку має зазначити в УР або в додатку ВП звітної декларації головний показник — правильний об’єкт оподаткування, і відповідно, обрахувати правильну суму податку, та його заниження або завищення в раніше поданій декларації . Нажаль, розшифрувати, за рахунок чого відбулося таке заниження або завищення в розрізі доходів та витрат нова форма декларації не дозволяє.

Тому, наприклад, якщо платник податку не помилився в сумі доходів або витрат, але відобразив їх у невірному рядку декларації за минулий звітний період, нова форма декларації виправити цю помилку не допоможе. Однак, за п. 46.4 ПКУ, у разі необхідності платник податків може подати разом з податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Тому можна подати, наприклад, УР, у якому об’єкт оподаткування не зміниться, і збільшення/зменшення суми податку не відбудеться, але разом із ним подати у довільній формі доповнення, у якому відобразити зменшення одного виду доходів/ витрат і збільшення іншого на таку ж саму суму.

А тепер розглянемо на прикладі відображення виправлення помилки у декларації, яка подаватиметься у 2016 році за 2015 рік.

Приклад. Підприємство в 2015 році подало декларацію за 2014 рік, у якій об’єкт оподаткування (прибуток) від усіх видів діяльності складав 40000 грн, а сума податку до сплати 7200 грн. У 2015 році виявлено, що один з документів, за яким у 2014 році було визнано дохід (акт про надання послуг) не був підписаний замовником, а послуга так і не була фактично надана. Отже, відбулося завищення доходу на 10000 грн і завищення суми податкового зобов’язання на 1800 грн.

Виправити помилку платник податку вирішив у декларації за 2015 рік (див. зразки 1 та 2). Дані про діяльність в 2015 році, зазначені в декларації, умовні.

Внаслідок такого виправлення у платника податку виникла переплата за 2014 рік. Але зверніть увагу: враховувати дані додатка ВП податківці будуть окремо від даних самої декларації, а сума зменшення податку в рядку 27 декларації, жодним чином не зменшує суму податку до сплати, зазначену в рядку 19 декларації. Отже, щоб не було непорозумінь із податківцями, платнику податку слід заплатити всю суму податку, обраховану за наслідками 2015 р., а переплатою, яка виникла внаслідок виправлення помилки, скористатися в наступних звітних періодах. Якщо ж платник податку бажає скористатися сумою такої переплати для погашення частини податкового зобов’язання вже зараз, за наслідками декларації за 2015 рік, то йому варто виправити помилку шляхом подання УР до подання декларації за 2015 рік. І перш ніж сплачувати податкове зобов’язання за 2015 рік, переконатися, що така переплата врахована податківцями, шляхом проведення звірки з ДПІ.

Зразок 1

(грн)

 Зразок 2

(грн)