ДФС у Миколаївській області у листах від 12.08.2016 №2399/10/14-29-12-02-20, від 18.08.2016 р. №2474/10/14-29-12-02-20 розглянули наступну проблему: якщо в графі 20 додатку до Звіту про контрольовані операції загальну вартість операції (без вирахування непрямих податків) необхідно відображати в гривнях, то чи необхідно враховувати положення П(С)БО 21, якщо гривневий еквівалент в митній декларації при отриманні від покупця авансу в іноземній валюті, відрізняється від суми визначеного доходу за правилами бухгалтерського обліку?
Податківці у листі роблять такі висновки:
1) При визначенні критерію щодо обсягу господарських операцій платника податків для цілей трансфертного ціноутворення (з кожним контрагентом понад 5 млн грн), операції в іноземній валюті враховуються на дату їх здійснення у гривневому еквіваленті. При цьому курсові різниці від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, не враховуються при визначенні обсягу господарських операцій;
2) Однак доходи від курсової різниці за відповідний податковий (звітний) рік враховуються при визнанні господарських операцій контрольованими при обчисленні річного доходу платника податків (понад 50 млн грн).
Зауважимо від себе, що витрати за курсовими різницями, на жаль, цей дохід не зменшують, оскільки обліковуються окремо.
Таким чином, у графі 20 додатку до Звіту про контрольовані операції показник «Загальна вартість операції (без вирахування непрямих податків)» слід заповнювати без урахування курсових різниць. Оскільки він заповнюється у розрізі контрагентів. Також, згідно із порядком заповнення цього Звіту, загальний вартісний показник усіх контрольованих операцій, зазначених у додатку (підсумок графи 20), має збігатися з вартісним показником, зазначеним у графі 4 Загальних відомостей про контрольовані операції основної частини Звіту у рядку відповідної особи.
Але виходячи з наведеного, у платників податку на прибуток виникає ще одне запитання. А що робити тим, хто заповнював графу 20 додатку до Звіту неправильно (без врахування особливостей, наведених у цьому роз’ясненні)? Чи можуть (або повинні) вони подавати уточнюючий розрахунок до Звіту і чи потягне виправлення таких помилок застосування до платників податку штрафних санкцій?
Податківці Миколаївської області роз’яснили, що Звіт про контрольовані операції, незважаючи на його специфічність, це податкова декларація, а отже, помилки у ньому можна виправити у порядку, визначеному ст. 50 ПКУ (ми б сказали навіть, потрібно виправити, оскільки ця стаття не залишає інших варіантів для платників податків, які самостійно знайшли помилки у податковій звітності).
Але якщо помилку буде знайдено під час документальної перевірки, виправляти її протягом такої перевірки заборонено п. 50.2 ПКУ.
Уточнюючий Звіт про контрольовані операції включає всю інформацію з раніше поданого Звіту (всі додатки разом з інформацією до додатків) із виправленням помилкових даних. А штрафні санкції, передбачені п. 120.3 ПКУ будуть застосовані, якщо в уточнюючому Звіті платником податку буде виявлено контрольовані операції, які були раніше не задекларовані у такому Звіті. В цьому випадку такий платник сплачує штраф у розмірі 1% суми контрольованих операцій, не задекларованих у поданому Звіті, але не більше 300 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі незадекларовані контрольовані операції (у 2016 році – 413 400 грн).
Тож, якщо уточнення буде пов’язане лише із виправленням суми вартості контрольованих операцій із нерезидентами, але усі вони були раніше задекларовані резидентом у цьому Звіті, штрафні санкції за виправлення цієї помилки такому платнику податків не загрожуватимуть.
Нагадаємо, що наразі діє форма Звіту, затверджена Наказом Мінфіну від 18.01.2016 р. №8.
Про порядок уточнення даних Звіту про контрольовані операції податківці також роз’ясняли у листі від 01.06.2016 р. №18899/7/99-99-14-01-02-17. Докладніше >>>
Читайте також: 16 запитань та відповідей від ДФСУ щодо трансфертного ціноутворення