Виплати призовнику: нарахування зарплати, оподаткування та відображення у звітності

«Вісник. Офіційно про податки»

Гарантії на час служби

Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров’я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов’язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби (п. 1 ст. 2 Закону № 2232).

Строкова військова служба є однією із видів військової служби (п. 6 зазначеної статті).

Частиною другою ст. 39 цього Закону встановлено, що громадяни України, призвані на строкову військову службу, користуються гарантіями, передбаченими частиною третьою ст. 119 КЗпП.

Тобто за працівниками, призваними на строкову військову службу, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб — підприємців, у яких вони працювали на час призову. Крім того, таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Держбюджету України відповідно до Закону № 2011 (частина третя ст. 119 КЗпП).

При цьому зверніть увагу, що призов або вступ на військову службу є підставою для звільнення працівника на підставі п. 3 ст. 36 КЗпП. Однак звільнення згідно з цією статтею не допускається у випадку якщо за працівником зберігається робоче місце і посада відповідно до частини третьої ст. 119 цього Кодексу.

Зазначимо, що до цієї статті неодноразово вносилися зміни і на сьогодні нормами частини третьої ст. 119 КЗпП установлено, що гарантії щодо збереження робочого місця поширюються на осіб, які залучаються на:

• строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу та військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період;
• військову службу за контрактом, у тому числі шляхом оформлення нового контракту, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення.

Тобто за такою категорією осіб зберігається місце роботи, посада та середній заробіток. Зазначені гарантії також зберігаються за працівниками, які під час військової служби отримали поранення (інші ушкодження здоров’я) і перебувають на лікуванні в медичних установах, а також потрапили в полон або оголошені безвісно відсутніми. Гарантії зберігаються до дня, що настає за днем їх узяття на облік у районних (міських) військових комісаріатах після їх звільнення з військової служби у випадку закінчення ними лікування в медичних установах незалежно від строку лікування, повернення з полону, появи після визнання безвісно відсутніми або до дня оголошення судом їх померлими.

Додамо, що всі види військової служби в Україні перелічено в частині шостій ст. 2 Закону № 2232, і до них, зокрема, належать строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу.

Тому на працівників, які призиваються на строкову військову службу, обґрунтовано поширюються гарантії, передбачені частиною третьою ст. 119 КЗпП.

Яку виплату передбачено

Як уже зазначалося, за працівником, якого призвано на строкову військову службу, зберігається місце роботи, посада та виплачується середній заробіток. Тобто на час проходження служби роботодавцем обо­в’язково має виплачуватись середня заробітна плата.

Як оподатковується середній заробіток

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу, пп. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 якого передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Згідно із пп. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень цього Кодексу об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 цього Кодексу, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включається дохід у вигляді заробітної плати.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу (пп. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу).

Пунктом 1 частини першої ст. 7 Закону про ЄСВ передбачено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно із Законом про оплату праці, та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Отже, нарахований (виплачений) роботодавцем дохід у вигляді середнього заробітку працівнику, призваного на строкову військову службу, оподатковується податком на доходи фізичних осіб (18 %), військовим збором (1,5 %) та є базою нарахування єдиного внеску (22 %).

Ознака доходу у формі №1ДФ

Відповідно до довідника ознак доходів, наведеного у додатку до Порядку № 4, доходи у вигляді середньої заробітної плати, нарахованої та виплаченої роботодавцем працівникам, призваним на строкову військову службу, зазначаються в формі № 1ДФ за ознакою доходу «101».

Такі доходи необхідно включати до розділу ІІ цієї форми в загальну суму нарахованих доходів працівникам та утриманого й перерахованого до бюджету військового збору.

Як відобразити у звіті з ЄСВ

Сума нарахованого середнього заробітку у звітному місяці працівнику, призваному на строкову військову службу, відображається в таблицях 1 та 6 звіту з ЄСВ.

У місяці призову на працівника в таблиці 6 цього звіту може бути заповнено кілька рядків на:

• середню зарплату за період служби (з кодом категорії застрахованої особи «47»);
• заробітну плату за відпрацьований час;
• середню зарплату після призову або мобілізації;
• додаткову базу для основного працівника — неінваліда, коли сума середньої зарплати за період служби і зарплати за відпрацьовані дні не перевищує мінімальної заробітної плати в такому місяці.

Інший випадок, коли працівник весь місяць перебував на службі, тоді щодо такого працівника може бути заповнено два рядки на:

• середню зарплату за період служби (з кодом категорії застрахованої особи «47»);
• додаткову базу для основного працівника — неінваліда, коли сума середньої зарплати за період служби не перевищує мінімальної заробітної плати в такому місяці.

Середній заробіток в обліку

Розглянемо, як відобразити в обліку нараховану середню заробітну плату працівника, призваного на строкову військову службу (табл.). Слід зазначити, що таке нарахування відображається як заробітна плата, нарахована звичайним працівникам, залежно від того, до якої категорії працівників належить такий призовник.

Надія Філіповських,