ДФС у Запорізькій області розповідають, що платники податків зобов’язані забезпечити зберігання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів – для документів, необхідних для здійснення контролю за трансфертним ціноутворенням) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання – з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності.
Якщо документи пов’язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження, прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менш 1095 днів (2555 днів – для контролю за трансфертним ціноутворенням) з дня подання податкової звітності.
Отже, документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, повинні зберігатися 3 роки. Документи, необхідні для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням зберігаються 2555 днів.
Після закінчення строків зберігання документів суб’єкт господарювання, в установленому законодавством порядку, передає їх до архіву.
Якщо документи пов’язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, то такі документи зберігаються до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менш як 1095 днів (2555 днів для контролю за трансфертним ціноутворенням) з дня подання податкової звітності.
Зазначена норма передбачена п. 44.1, п. 44.3, п. 44.4 ПКУ.
Від редакції:
Після закінчення цих строків підприємство не нестиме передбаченої ПКУ відповідальності за незабезпечення збереження документів і, з огляду на закінчення строків давності, йому не може бути визначено податкове зобов'язання контролюючим органом.
Знищувати документи без проведення експертизи та отримання відповідного висновку платник податків не має права. При цьому часто поруч зі строками зберігання документів у Переліку №578/5 наводиться зауваження «за умови завершення перевірки державними податковими органами з питань дотримання податкового законодавства, а для органів виконавчої влади, державних фондів, бюджетних організацій, суб'єктів господарювання державного сектору економіки, підприємств і організацій, які отримували кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовували державне чи комунальне майно, – ревізії, проведеної органами державної контрольно-ревізійної служби за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності. У разі виникнення спорів (суперечок), порушення кримінальних справ, відкриття судами провадження у справах – зберігаються до ухвалення остаточного рішення». Тому, як зазначається у листі Державної архівної служби України від 03.07.2013 р. №01.2/2629, знищення неревізірованних (неперевірених) фінансових та бухгалтерських документів не допускається.
Тому, як зазначається у листі Державної архівної служби України від 03.07.2013 р. №01.2/2629, знищення неревізірованних (неперевірених) фінансових та бухгалтерських документів не допускається.
Так, відповідно до ст. 92-1 КУпАП, недбале зберігання, псування, незаконне знищення, приховування, незаконна передача іншій особі архівних документів, порушення порядку щодо доступу до зазначених документів, а також неповідомлення державної архівної установи про наявні архівні документи в разі виникнення загрози знищення або значного погіршення їх стану тягнуть за собою попередження або накладення штрафу на громадян від 3 до 7 н. м. д. г. (від 51 до 119 грн) і попередження або накладення штрафу на посадових осіб — від 5 до 10 н. м. д. г. (від 85 до 170 грн).
Про це ми писали тут>>
Та складають протоколи про такі адміністративні правопорушення органи управління архівною справою і діловодством (ст. 255 КУпАП), а розглядають справи про них і застосовують штрафи районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди (ст. 221 КУпАП). Тобто, податківці накладати такі штрафи не можуть.
Іноді податківці вбачають у незбереженні бухгалтерських документів або недотримані термінів їх зберігання відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням установленого порядку. За що ст. 164-2 КУпАП передбачено адмінвідповідальність (від 136 грн до 255 грн). Але і ці штрафи податківці застосовувати не можуть - їх накладаються лише органи держфінконтролю (ст. 234-1 КУпАП). Докладніше про це ми розповідали тут.
***
Читайте також: