Головна Усі новини Облік та звітність Звітність

Фінансова звітність: про головне

Новий рік для бухгалтера настане лише тоді, коли він здасть усі річні звіти. I, звісно, серед купи річної звітності найголовнішою є фінансова, а платники податку на прибуток на підставі фінзвітності складатимуть ще й податкову декларацію. Тож розпочинаємо цикл матеріалів про фінзвітність

Загальні моменти

Загальні вимоги до фінзвітності висуває Закон про бухоблік — як головний нормативний документ у сфері бухобліку взагалі. Стаття 11 Закону про бухоблік містить вимоги до фінзвітності окремої юридичної особи, а стаття 12 — до консолідованої фінзвітності.  Консолідовану фінзвітність та звітність за МСФЗ не розглядатимемо.

Підписує готову фінзвітність керівник підприємства або уповноважена особа, а також головний бухгалтер, якщо така посада є у штаті підприємства і вона не була вакантною на дату підписання фінзвітності. Якщо підприємство користується послугами аутсорсингу щодо бухобліку, то його фінзвітність підписують керівник або уповноважена особа, а також керівник підприємства-аутсорсера або уповноважена ним особа. При цьому відповідальність підприємства-аутсорсера визначається законом та договором про надання бухгалтерських послуг, що його укладають підприємство та аутсорсер. Якщо фінзвітність складає аутсорсер — фахівець із бухобліку, зареєстрований як підприємець, то він теж може ставити підпис на фінзвітності, якщо таке передбачено договором.

Закон про бухоблік не обмежує аутсорсера у праві підписувати фінзвітність. Чинні форми фінзвітності передбачають підпис як керівника підприємства, так і його головного бухгалтера. Але позаяк аутсорсер є особою, що заміняє (по суті, виконує обов'язки) головного бухгалтера, то згідно з договором про надання бухгалтерських послуг він може підписувати фінансову звітність. Отже, аутсорсер повинен підписувати фінансову звітність, якщо уклав договір, яким такий обов'язок передбачено, — невиконання договору потягне за собою відповідальність перед замовником. Щодо цього висловлювалися ФСС з ТВП у листі від 15.06.2009 р. №03-27-1242, ФСС НВВ у листі від 18.02.2010 р. №157-06-2 («ДК» №15/2010), Мінпраці та ДЦЗ у листі від 29.01.2010 р. №ДЦ-03-572/0/6-10. У такому самому порядку звітність може підписуватися й електронними цифровими підписами — як посадових осіб підприємства, так і аутсорсера.

Печатку на фінзвітності не ставлять — затверджені форми містять лише реквізити підписів керівника та головного бухгалтера. Реквізиту «М.П.» (місце печатки) не передбачено.

Фінзвітність підприємства, що становить суспільний інтерес, підписують керівник або уповноважена особа у визначеному законодавством порядку та головний бухгалтер. Iнші варіанти, очевидно, не передбачаються, бо підприємство, що становить суспільний інтерес, зобов'язане утворити бухгалтерську службу на чолі з головним бухгалтером, до складу якої входить не менше двох осіб (це не стосується недержавних пенсійних фондів та IСI) — див. ст. 9 Закону про бухоблік.

До речі, до підприємств, що становлять суспільний інтерес, віднесено:

а) підприємства — емітенти цінних паперів, цінні папери яких допущені до біржових торгів, банки, страховики, недержавні пенсійні фонди, інші фінансові установи (крім інших фінансових установ та недержавних пенсійних фондів, що належать до мікропідприємств та малих підприємств);

б) підприємства, які відповідно до Закону про бухоблік належать до великих підприємств (ст. 1 Закону про бухоблік).

 

Критерії великих підприємств

Великими є підприємства, які не відповідають критеріям для середніх підприємств та показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв:

— балансова вартість активів — понад 20 мільйонів євро;

— чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) — понад 40 мільйонів євро;

— середня кількість працівників — понад 250 осіб (ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік).

 

Форми річної фінансової звітності

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону про бухоблік, склад та форми фінансової звітності підприємств установлюються Мінфіном за погодженням із Держстатом. На сьогодні є п'ять форм фінансової звітності:

  • форма №1 «Баланс (Звіт про фінансовий стан)», затверджена НП(С)БО 1;
  • форма №2 «Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)», затверджена НП(С)БО 1;
  • форма №3 «Звіт про рух грошових коштів» (НП(С)БО 1 затверджено дві форми звіту: за прямим та за непрямим методом);
  • форма №4 «Звіт про власний капітал», затверджена НП(С)БО 1;
  • форма №5 «Примітки до річної фінансової звітності», затверджена наказом Мінфіну від 29.11.2000 р. №302.

До складу річної фінзвітності входять усі п'ять форм. Усі вони мають бути узгоджені між собою — тобто певні рядки однієї форми повинні відповідати певним рядкам іншої форми. Як саме порівнювати показники фінзвітності, можна дізнатися з Методичних рекомендацій з перевірки порівнянності показників фінансової звітності, затверджених наказом Мінфіну від 11.04.2013 р. №476 Ознайомитися з ними можна тут>>

Докладніше розповімо про це у наступних статтях.

Додаткові форми звітності, які формально не входять до фінзвітності, але подаються разом із нею, — це звіт про управління та звіт про платежі на користь держави (див. п. 2 Порядку №419).

Усе про бланки і звітність – 
у вашій поштовій скриньці!

Нова тематична розсилка від редакції. Ви точно нічого не пропустите

Підписатись

Хочете подивитись, як це виглядає?

Підприємства (крім бюджетних установ, мікропідприємств та малих підприємств) подають разом з річною фінзвітністю звіт про управління. Середні підприємства мають право не відображати у звіті про управління нефінансову інформацію. Мінфін наказом від 07.12.2018 р. №982 затвердив Методичні рекомендації зі складання звіту про управління. Форму звіту про управління не затвердили, тож кожне підприємство відповідно до визначення та опису змісту цього звіту має самостійно розробити його форму. Звіт про управління містить додаткову інформацію, не включену до фінзвітності, зокрема достовірний огляд розвитку підприємства та його діяльності за звітний період з описом ризиків і невизначеностей, з якими стикається підприємство.

Підприємства, які провадять діяльність з видобування корисних копалин загальнодержавного значення або заготівлю деревини і при цьому становлять суспільний інтерес, подають разом із річною фінансовою звітністю звіт про платежі на користь держави. Докладніше про цей звіт див. «ДК» №1-2/2019.

 

Стандарти фінансової звітності

Фінансову звітність складають за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності чи національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі відповідно до законодавства (п. 2 Порядку №419).

Складати фінзвітність за міжнародними стандартами зобов'язані:

— публічні акціонерні товариства;

— підприємства — емітенти цінних паперів, цінні папери яких допущені до торгів на фондових біржах або щодо цінних паперів яких здійснено публічну пропозицію;

— банки, страховики, кредитні спілки;

— підприємства, які провадять діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення;

— підприємства, які відповідно до Закону про бухоблік належать до великих підприємств;

— підприємства, які провадять господарську діяльність за такими видами:

  • надання фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення (розділ 64 КВЕД ДК 009:2010);
  • недержавне пенсійне забезпечення (група 65.3 КВЕД ДК 009:2010);
  • допоміжна діяльність у сферах фінансових послуг і страхування (розділ 66 КВЕД ДК 009:2010), за винятком допоміжної діяльності у сфері страхування та пенсійного забезпечення (група 66.2 КВЕД ДК 009:2010).

Фінансова звітність, складена на основі таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами фінансової звітності в єдиному електронному форматі, визначеному Мінфіном, подаватиметься до центру збору фінансової звітності, операційне управління яким здійснюється НКЦПФР, з метою забезпечення доступу органів державної влади, інших органів та користувачів до поданої підприємствами фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності. Першим звітним періодом, за який підприємства, що зобов'язані застосовувати міжнародні стандарти, будуть подавати фінзвітність на підставі таксономії за міжнародними стандартами в електронній формі, буде 2019 рік. Про проект таксономії фінансової звітності ми писали на сайті «ДК». На сьогодні цей проект ще не затверджений, тож чекатимемо подальших новин.

Решта підприємств недержавного сектору складають фінзвітність за нацстандартами бухобліку або за бажанням — за міжнародними стандартами фінансової звітності.

 

Видобування води та звітність за МСФЗ

Окремо скажемо про тих СГ, які використовують свердловину — власну чи орендовану — для видобування підземних вод з метою використання їх у своїй госпдіяльності. За редакцією Закону про бухоблік, чинною з 01.01.2018 р. до 16.11.2018 р., підприємства, які здійснюють діяльність з видобування корисних копалин загальнодержавного значення, мали б вести бухоблік та складати фінзвітність за МСФЗ вже з 01.01.2018 р. Під це формулювання мимоволі підпали і всі СГ, які видобувають воду зі свердловини (навіть фермерські господарства та платники ЄП), адже підземні води — це корисні копалини загальнодержавного значення відповідно до постанови КМУ від 12.12.94 р. №827. Про це ми писали у «ДК» №51-52/2017.

Очевидно, що законодавці мали на увазі дещо інше, ніж перехід на МСФЗ усіх користувачів водяних свердловин — від малих до великих. 18.09.2018 р. було прийнято Закон №2545, який визначає правові засади регулювання та організації збирання, розкриття та поширення інформації з метою забезпечення прозорості та запобігання корупції у видобувних галузях в Україні. У Законі про бухоблік слова «підприємства, які здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення» в усіх відмінках і числах замінили словами «суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях» у відповідному відмінку і числі. Зміни набрали чинності 16.11.2018 р. Тепер згідно з ч. 2 ст. 12-1 Закону про бухоблік фінзвітність та консолідовану фінзвітність за МСФЗ починаючи з 2018 року в обов'язковому порядку мають складати, зокрема, підприємства, які здійснюють діяльність у видобувних галузях.

 

Підприємства видобувної галузі

Підприємства, які здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення, — це підприємства, які здійснюють таку діяльність:

— з геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, родовищ корисних копалин загальнодержавного значення;

— та/або видобування корисних копалин загальнодержавного значення;

— та/або виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції щодо корисних копалин загальнодержавного значення;

— та/або транспортування трубопроводами (у тому числі з метою транзиту) вуглеводнів та хімічних продуктів (абз. 17 ст. 1 Закону про бухоблік).

Отже, пересічні користувачі водяних свердловин можуть більше не перейматися міжнародними стандартами — це залишилося для «дорослих» видобувачів корисних копалин.

 

Кому і коли подається фінзвітність

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону про бухоблік, порядок та строки подання фінансової звітності, консолідованої фінансової звітності, звіту про управління та звіту про платежі на користь держави до органів державної влади, крім суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, визначаються Кабміном, а саме — Порядком №419.

Відповідно до п. 2 Порядку №419 фінансова звітність подається:

— органам, до сфери управління яких належать підприємства;

— трудовим колективам на їх вимогу;

— власникам (засновникам) відповідно до установчих документів;

— іншим органам та користувачам згідно із законодавством, зокрема податковим органам та органам державної статистики.

Усі підприємства подають фінансову звітність органам статистики, а платники податку на прибуток — ще й органам ДФС разом з декларацією з податку на прибуток.

Відповідно до п. 5 Порядку №419 річна фінзвітність за 2018 рік до органів статистики подається до 28 лютого 2019 р.

Проміжна (за I квартал, перше півріччя, дев'ять місяців) або річна фінансова звітність подається підприємствами органам ДФСУ у строки, передбачені для подання декларації з податку на прибуток підприємств — п. 5 Порядку №419.

 

Строки подання декларації про прибуток

Нагадаємо, що згідно з п. 49.18 ПКУ податкові декларації з податку на прибуток подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

  • календарному року для платників податку на прибуток для податкової декларації, яка розраховується наростаючим підсумком за рік, — протягом 60 к. д., наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) року (пп. 49.18.6 ПКУ);
  • календарному року для «квартальних» платників податку на прибуток — протягом 60 к. д., наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) року (пп. 49.18.3 ПКУ).

У 2019 році цей строк настає 1 березня 2019 р.

Пунктом 10 Порядку №419 визначено, що у разі коли дата подання звітності припадає на неробочий день, термін подання звітності переноситься на перший після вихідного робочий день. У 2019 році це правило не спрацює, бо 28 лютого — четвер, а 1 березня — п'ятниця, обидва дні — робочі.

 

Оприлюднення фінансової звітності

Закон про бухоблік у чинній редакції вимагає від деяких юросіб оприлюднювати фінзвітність. Коло цих осіб буде розширюватись поетапно.

По-перше, відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону про бухоблікдо 30 квітня 2019 року повинні оприлюднити річну фінзвітність та річну консолідовану фінзвітність разом з аудиторським висновком на своїй веб-сторінці (у повному обсязі) такі особи:

— підприємства, що становлять суспільний інтерес (крім великих підприємств, які не є емітентами ЦП);

— публічні акціонерні товариства;

— суб'єкти природних монополій на загальнодержавному ринку;

— суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях.

Ця норма набрала чинності з 01.01.2018 р., тому вже у 2019 році фінзвітність цих СГ за 2018 рік має оприлюднюватися.

По-друге, відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону про бухоблік зобов'язані оприлюднювати річну фінансову звітність разом з аудиторським висновком на своїй веб-сторінці (у повному обсязі) такі СГ:

— великі підприємства, які не є емітентами ЦП;

— середні підприємства;

— інші фінустанови, що належать до мікропідприємств та малих підприємств.

Позаяк ця норма набрала чинності з 01.01.2019 р., вперше вони будуть оприлюднювати свою фінзвітність за 2019 рік до 1 червня 2020 року.

Критерії визначення мікропідприємств, малих та середніх підприємств для потреб Закону про бухоблік наводяться у ч. 2 ст. 2 Закону про бухоблік.

Водночас Мінфін у листі від 07.12.2018 р. №35210-06-5/32299 («ДК» №52/2018) зазначає, що великим підприємствам, які не є емітентами ЦП, та середнім підприємствам, які вперше застосовують МСФЗ з датою переходу 01.01.2018 р. та перераховують проміжну фінансову звітність, річну фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за 2018 рік (включаючи вступний баланс на 01.01.2018 р. за МСФЗ згідно з вимогами МСФЗ 1), рекомендовано оприлюднювати річну фінзвітність та річну консолідовану фінзвітність разом з аудиторським висновком на веб-сторінці, починаючи з фінзвітності за 2018 рік.

Доступ до повного тексту цієї новини можливий лише для передплатників електронного або паперового «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, перейшовши за посиланням;  вартість мінімального пакету «Мій асистент» становить лише 36 грн на місяць.

Дякуємо за розуміння.

Автор:
Єгорова Юлія
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Облік та звітність / Звітність
Теги:
Бланки , Податок на прибуток , Фінансова звітність

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції.

Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

Коментарі: 4

Новини по темі

Консультації по темі

Хочете отримувати

найважливіші новини від «Дебету-Кредиту»?