Форма декларації, за якою звітуємо за 2018 рік
Чинна форма податкової декларації платника єдиного податку – фізособи-підприємця затверджена Наказом Мінфіну від 19.06.2015 р. №578.
Зверніть увагу! До цієї форми вносилися зміни Наказом Мінфіну від 17.03.2017 р. №369 і вперше чинну форму декларації (вже із вказаними змінами) слід було подавати за три квартали 2017 року. Про це ми писали тут. Хоч згадки про це у верхній правій частині декларації ви не знайдете, про це треба пам’ятати.
Що саме тоді змінилось в формі декларації, ми аналізували тут. Але з того часу вже минув рік, тож нагадаємо правила звітування.
Як подати декларацію?
Податкова декларація платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця подається за вибором платника податків відповідно до п. 49.3 ПКУ в один із таких способів:
- особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
- надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
Коли звітують «єдинники» І та ІІ груп?
За п. 296.2 ПКУ платники єдиного податку першої та другої груп подають до ДФС декларацію у строк, установлений для річного звітного періоду. Тобто така декларація подається протягом 60 календарних днів після закінчення звітного періоду.
Тому за 2018 рік «єдинники» І та ІІ груп мають подати декларацію до 1 березня 2019 року включно.
Коли звітують «єдинники» ІІІ групи?
За п. 296.3 ПКУ «єдинники» ІІІ групи подають до ДФС декларацію у строки, встановлені для квартального звітного періоду. Тобто така декларація подається протягом 40 календарних днів після закінчення звітного періоду. Тож, за IV квартал 2018 року «єдинники» ІІІ групи мають подати декларацію до 11 лютого включно, оскільки 9 лютого припадає на суботу.
Відповідальність за неподання декларації
Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання платником єдиного податку декларації визначена п. 120.1 ПКУ, згідно з яким кожне таке неподання або несвоєчасне подання тягне за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Основні правила заповнення декларації
Наразі діє єдина форма декларації для підприємців – «єдинників» І, ІІ та ІІІ груп. Декларація заповнюється наростаючим підсумком з початку року. Якщо будь-який рядок декларації не заповнюється у зв’язку з відсутністю даних (суми), то в ньому робиться прокреслення.
Декларація, у тому числі в електронній формі, заповнюється українською мовою.
Фізособи–«єдинники» заповнюють декларацію, використовуючи дані з Книги обліку доходів та Книги обліку доходів та витрат. Декларацію підписує сам підприємець або його представник за довіреністю.
Початок декларації для будь-якого підприємця аналогічний – він передбачає наведення персональної інформації та відомостей про те, за який звітний період подається декларація.
Розділ «Загальна інформація»:
Рядок 01 – вказується тип Декларації «Звітна»;
Рядок 02 – вказується податковий (звітний період) «Рік» та «2018»;
Рядок 03 – заповнюється тільки у разі подання уточнюючої податкової Декларації;
Рядок 04 – вказується контролюючий орган до якого подається декларація;
Рядок 05 – вказується прізвище, ім.’я, по батькові ФОП;
Рядок 06 – вказується податкова адреса (місце проживання) ФОП;
Рядок 07 – вказується реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта.
Розділ І «Загальні показники підприємницької діяльності»
Рядок 08 – вказується найбільша чисельність працівників. Але із цієї кількості виключаюються працівники, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю і пологами, а також для догляду за дитиною до досягнення нею 3 і 6 років та працівників, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період;
Усе про бланки і звітність –
у вашій поштовій скриньці!
Нова тематична розсилка від редакції. Ви точно нічого не пропустите
ПідписатисьХочете подивитись, як це виглядає?
Рядок 09 – вказуються види підприємницької діяльності, які здійснювались ФОП у звітному періоді. Зазначається «Код згідно з КВЕД» та «Назва згідно з КВЕД». В цьому рядку слід фіксувати всі види КВЕДів, за якими здійснювалася діяльність у 2018 році.
А далі йдуть показники отриманих доходів та самого єдиного податку. І ось вони відображаються кожною групою «єдинників» окремо.
Платники єдиного податку І-ІІ груп в декларації відображають обсяг отриманого доходу та щомісячні авансові внески, визначені та сплачені за п. 295.1 ПКУ. Для цього для І групи передбачено заповнення розділу ІІ декларації, а для ІІ групи – розділу ІІІ декларації.
При цьому сума доходу відображається цілком за звітний період (у цьому випадку – рік), а суми авансових платежів наводяться із поділом за кварталами звітного періоду (року). Однак річний дохід відображається двома рядками, залежно від ставки єдиного податку, який до нього застосовується (діюча фіксована ставка відповідної групи або 15%). Усі види доходів, до яких "єдинники" І-ІІ груп повинні застосовувати ставку ЄП 15%, наведені в п. 293.4 ПКУ.
Для звітування платниками єдиного податку ІІІ групи в декларації передбачено розділ IV. В ньому вже немає згадки про сплачені авансові внески (оскільки для цієї групи «єдинників» їх сплата ПКУ не передбачена), але дохід теж наводиться в розрізі ставки ЄП, яка з нього сплачується: 3%, 5% або 15% відповідно. Нагадаємо, що ставка ЄП 15% передбачена лише для тих підприємців ІІІ групи, які отримують доходи, зазначені в п. 293.4 ПКУ.
Тепер про все це докладніше.
Розділ ІІ «Показники господарської діяльності для платників єдиного податку першої групи»
Вказуються поквартально сплачені щомісячні авансові внески платниками єдиного податку першої групи.
Оскільки за місяць 2018 року «єдинник» І групи мав сплатити 176,20 грн, за квартал сума авансових платежів становила 528,60 грн – саме цей показник і слід зазначити у графі щодо кожного кварталу рядка «Щомісячні авансові внески, грн, коп.» розділу ІІ.
Далі у рядку 01 вказується обсяг доходу, отриманий фізособою-«єдинником» І групи за звітний період 2018 року (в грн з коп.). Це той дохід, з якого «єдинник» сплачував податок у фіксованому розмірі. Якщо ж він отримував доходи, наведені в п. 293.4 ПКУ, то загальну їх суму слід зазначити у рядку 02.
Фізособи-«єдинники» ІІ групи заповнюють за таким самим алгоритмом розділ ІІІ.
Але в них суми квартальних авансових внесків будуть іншими: 744,60 грн х 3 = 2233,80 грн.
До того ж суму отриманих в 2018 році доходів вони відображають у рядках 03-04.
«Єдинники» ІІІ групи мають заповнювати розділ ІV «Показники господарської діяльності для платників єдиного податку третьої групи»
Обсяг доходу отриманий за звітний ІV квартал 2018 року слід вказати у рядку рядка 05 чи 06, який оподатковується за ставкою 3 чи 5% (в грн з коп.).
Фізособи-«єдинники» ІІІ групи мають відображати доходи у декларації за квартал їх отримання. Також за квартал потрібно подавати декларацію і фізособам-«єдинникам» І та ІІ груп, які вирішили перейти на іншу групу чи на загальну систему при порушенні перебування на відповідних своїх групах. У такому випадку фізособи-«єдинники» І та ІІ груп звільняються від подання декларації за рік. Це встановлено п. 296.2 ПКУ.
А якщо було повернення коштів?
Свій дохід підприємці – платники єдиного податку отримують, як правило, грошовими коштами. Але і в них трапляються випадки, коли такі кошти доводиться повертати джерелу доходу (наприклад, покупцю при розірванні договору або поверненні товару).
Буває і зворотна ситуація – коли «єдинник» зробив з підприємницького рахунку передоплату, але йому її повернули.
Як це впливає на складання декларації? Відповідь податківців знаходимо в ІПК від 08.11.2017 р. №2551/К/99-99-13-01-02-14/ІПК.
До складу оподаткованого єдиним податком доходу не включаються суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів (пп. 5 п. 292.11 ПКУ).
При цьому, якщо зарахування та повернення авансу, відбулося в одному звітному періоді та за умови розірвання договору, то такі кошти не включаються до складу доходу платника єдиного податку та не підлягають відображенню у податковій декларації.
У разі ж, якщо повернення коштів, що надійшли як попередня оплата (аванс) за товари (роботи, послуги), відбулося в іншому податковому періоді, платник єдиного податку третьої групи повинен включити такий аванс до складу доходу у звітному періоді, в якому відбулося зарахування вказаних коштів, та здійснити перерахунок доходу у податковому періоді, в якому відбулось їх повернення.
Такий перерахунок здійснюється шляхом подання уточнень до раніше поданої податкової декларації або уточнення показників у складі звітної податкової декларації за наступний податковий період.
А якщо кошти надійшли помилково?
На практиці буває і таке. Ось що радять в цьому випадку податківці.
Якщо зарахування та повернення коштів, які помилково надійшли на розрахунковий рахунок фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку, відбулося в одному звітному періоді (за умови наявності письмового пояснення установи банку або іншого суб’єкта господарювання про помилкове зарахування коштів), такі кошти не включаються до доходу платника єдиного податку.
У разі якщо повернення помилково зарахованих коштів на розрахунковий рахунок відбулося в наступному звітному періоді, то така фізична особа – підприємець – платник єдиного податку повинна врахувати їх у складі доходу. При цьому фізична особа – підприємець – платник єдиного податку може здійснити перерахунок доходу у звітному періоді, в якому відбулось їх повернення, лише за умови наявності документів, що підтверджують помилкове зарахування коштів, зокрема письмового пояснення установи банку або іншого суб’єкта господарювання про помилкове зарахування коштів.
Чи треба відображати в декларації поповнення підприємцем власного рахунку обіговими коштами?
На жаль, в цьому випадку у податківців й досі позиція фіскальна. Так, в ІПК від 09.11.2017 р. №2561/П/99-99-13-01-02-14/ІПК вони роз’яснювали: якщо фізична особа – підприємець вносить на свій поточний рахунок у банку, відкритий для здійснення підприємницької діяльності, суму готівки, яка на момент внесення уже була відображена у Книзі обліку доходів, то в платіжному дорученні зазначається призначення платежу – виручка за певний період. Таким чином, зазначена виручка повторно не включається до доходу платника єдиного податку (і повторно не відображатиметься в декларації).
Тобто поповнення рахунку в межах загальної суми доходу за Книгою обліку податківцями не вважатиметься новим оподаткованим доходом. А ось варто лише вийти за ці межи – вони наполягатимуть на тому, що цей дохід слід було зазначити в Книзі (зокрема, як безоплатно отриманий) і в декларації.
Чи треба відображати в декларації неоподатковані єдиним податком доходи підприємця?
Перелік таких доходів, насправді, досить великий.
По-перше, це так звані «пасивні» доходи: у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
По-друге, до неоподаткованих доходів належать так звані «транзитні суми» за посередницькими договорами. Про них ми докладно писали тут і тут.
А ще не слід забувати про суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів.
При цьому діюча форма декларації не передбачає рядків для відображення в ній неоподаткованих доходів підприємця. Тож, хоча затвердженого Мінфіном порядку складання декларації з єдиного податку не існує, наразі слід дотримуватися правила: в декларації показуємо лише ті суми доходу, з яких сплачується єдиний податок.
Заповнення розділу V «Визначення податкових зобов’язань по єдиному податку» є різним для І, ІІ та ІІІ груп.
«Єдинники» І та ІІ груп тільки вказують в ньому у рядку 08 загальну суму доходу за звітний за 2018 рік. Тобто в цей рядок переноситься сума доходу, зазначена у рядку 01 розділу ІІ, рядку 03 розділу ІІІ декларації відповідно.
А ось «єдинники» ІІІ групи мають дотримуватись наступного алгоритму:
У рядку 08 вони вказують загальну суму доходу за ІV квартал 2018 року (сума значень рядків 01+02+03+04+05+06+07).
У рядках 10 чи 11 вказується сума ЄП за ставкою 3% або 5%, розрахована із загальної суми доходу отриманого «єдинником» ІІІ групи за 2018 рік.
У рядку 12 вказується нарахованого всього за звітний період сума податку (значення рядок 09 + рядок 10 + рядок 11). Цей рядок потрібен тому, що такі «єдинники» в деяких випадках сплачують податок ще і за ставкою 15%. Його сума визначається у рядку 09, про що далі.
У рядку 13 визначається сума податку, нарахована за попередній звітний період (три квартали 2018 року, зазначена у рядку 12 декларації попереднього звітного періоду).
У рядку 14 вказується сума єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками ІV кварталу 2018 року (рядок 12 – рядок 13).
Відображення в декларації доходів за ставкою 15%
Всі випадки застосування до отриманих доходів фізособами-«єдинниками» ставки 15%, як і наслідки порушення умов перебування на спрощеній системі оподаткування, ми розглядали в окремій статті тут.
І група «єдинників» такі доходи має відобразити в рядку 02 розділу ІІ, ІІ група «єдинників» у рядку 04 розділу ІІІ, а ІІІ група «єдинників» у рядку 07 розділу IV декларації. Ці суми доходів також відображаються у розділі V у рядку 08.
Сума нарахованого єдиного податку за ставкою 15% слід зазначити у рядках 09 та 12 розділу V.
Коли розраховуємось за декларованим податком
«Єдинники» І-ІІ груп мають власні строки сплати податку (авансовими внесками), тому подання декларації і сплата єдиного податку для них не пов’язані між собою. А ось платники ІІІ групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації (п. 295.3 ПКУ).
Але: за п. 295.7 ПКУ єдиний податок, нарахований за перевищення граничної суми (обсягу) доходу (який встановлений для певної групи п. 291.1 ПКУ), сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
***
Читайте також: