Основні моменти
Протягом 2019 року платники та податкові агенти туристичного збору вже мали досвід нарахування та сплати туристичного збору по-новому. Особливість справляння збору полягає у тому, що обов'язок щодо нарахування та сплати податкового зобов'язання має податковий агент, а платник туристичного збору сплачує його податковому агенту.
З 1 січня 2019 року внесено зміни до ст. 268 ПКУ, якою визначено порядок справляння туристичного збору, а саме:
- змінено базу справляння збору;
- змінено порядок встановлення ставки. ПКУ запроваджено граничні ставки, але фактичний розмір ставок визначають місцеві ради;
- визначено поняття внутрішнього та в’їзного туризму, для яких ПКУ передбачені різні граничні межі ставок;
- податкові агенти сплачують збір до місцевого бюджету: щоквартально, для квартального звітного періоду або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому до 28 (29) числа включно) на підставі рішення відповідної місцевої ради1.
1 Наприклад Ухвала міської ради м. Львова від 11.03.2019 р. №4709 «Про встановлення ставок туристичного збору» (чинна з 01.04.2019 р.) і Ухвалою від 20.06.2019 р. №5167 продовжено ставки збору на 2020 рік залишається право вибору за податковим агеном.
Платники збору визначені у п. 268.2 ПКУ: це громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення про встановлення туристичного збору. А перелік податкових агентів та місця проживання (ночівлі) визначені п. 268.5 ПКУ.
Звільнення від сплати турзбору
Підпункт 268.2.2 ПКУ визначає перелік осіб, які не можуть бути платниками збору. Тому звільнення від сплати збору повинно підтверджуватись документами, що підтверджують таке звільнення.
Податкові агенти повинні зберігати копії таких документів і пред’явити їх під час перевірки. Наприклад, фізособа-резидент, яка перебуває у відрядженні і цей факт підтверджується наказом або розпорядженням підприємства про направлення працівника у відрядження, не є платником збору2. Іноземці, які прибули у відрядження та не мають статусу резидента, є платниками туристичного збору. Діти віком до 18 років звільняються від сплати збору і це підтверджується свідоцтвом про народження дитини або паспортом (ID карткою), посвідченнями слід підтвердити статус інваліда, ветерани війни, учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
2 Рубрика «ЗІР» підкатегорія 123.01 уточнює, що у наказі слід зазначити: пункт призначення, найменування підприємства, куди відряджений працівник, строку й мети відрядження.
З метою підтвердження правомірності звільнення від сплати турзбору податковий агент повинен мати копії відповідних документів, що підтверджують належність особи до категорії, які не можуть бути платниками турзбору. Особи, які не надали відповідних документів, що засвідчують їхню належність до відповідної категорії, є платниками збору.
Органи місцевого самоврядування вирішують питання щодо запровадження туристичного збору. Тому під час встановлення місцевими радами туристичного збору податкові пільги та порядок їх застосування можуть передбачатися лише для певної категорії платників збору. При цьому не дозволяється встановлювати індивідуальні пільгові ставки зі справляння туристичного збору для окремих юросіб, фізосіб – підприємців і фізичних осіб або звільняти їх від сплати такого збору.
У деяких рішеннях є уточнення, що облік осіб, які звільнені від сплати збору, ведеться податковими агентами окремо за кожною категорією пільговиків. Яким чином - не уточнюється, очевидно податкові агенти приймають самостійне рішення щодо організації обліку.
Отже, за наявності підстав деякі особи не можуть бути платниками турзбору.
Відповідно до п. 30.1 ПКУ податкова пільга - це передбачене податковим законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору. І якщо говорити про туристичний збір, то звільнення деяких осіб від сплати збору є пільгою.
За пп. 16.1.6 ПКУ платники податків, в даному разі податкові агенти, зобов’язані подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв'язку з отриманням податкових пільг та напрями їх використання. Отже, суб'єкт господарювання (юрособи та підприємці), що не сплачує податки та збори у зв'язку з отриманням податкових пільг, повинен вести облік сум таких пільг та складати звіт.
Така інформація подається у формі Звіту про пільги. Звіт, як і сам порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, затверджено постановою КМУ від 27.12.2010 р. №1233. Згідно з Довідником податкових пільг №94/1 станом на 01.10.2019 р., код пільги 18030101 – «Пільги по туристичному збору, що встановлені органами місцевого самоврядування». Платники, які подають звітність в електронному вигляді можуть скористатися довідниками у програмному забезпечені, в яких без проблем можна знайти найменування податку відповідно до бюджетної класифікації та код податкової пільги.
Зверніть увагу! Кабмін постановою від 31.10.2018 р. №891 прийняв рішення щодо скасування з 2020 року для суб’єктів господарювання обов’язку складати та подавати окремий Звіт про пільги. Але облік пільг ніхто не відміняв, просто з 1 січня 2020 року платники податків, які не сплачують податки та збори до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, повинні відображати цю інформацію у податковій звітності. Облік сум податкових пільг буде здійснюватися податківцями на підставі інформації, наявної в поданих такими суб’єктами господарювання податкових деклараціях. Стосується це і платників турзбору.
Будьте уважні у 2019 році!
За неподання або несвоєчасне подання Звіту застосовуються штрафні санкції, передбачені п. 120.1 ПКУ (170 грн за кожне неподання або несвоєчасне подання та 1020 грн у випадку повторного порушення протягом року).
Отже, з метою забезпечення виконання нововведень у питанні туристичного збору, а також враховуючи скасування Звіту з пільг, наказом Мінфіну від 08.05.2019 р. №186 затверджено нову форму податкової декларації з туристичного збору. Цей наказ опубліковано в ОВУ №61 від 13.08.2019 р.
За п. 46.6 ПКУ до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення. Отож, за нормою ПКУ нова форма декларації вперше повинна подаватися за IV квартал у 2020 році. Проте податкові органи повідомляють (лист ДПС України від 30.09.2019 р. №2140/7/99-00-04-04-03-18), що за новою декларацією необхідно звітувати вже за III квартал 2019 року. Це пов’язано з можливістю декларування податкових зобов’язань з туристичного збору, зокрема зі сплатою авансових внесків. Також надана можливість обліку податкової пільги.
Нова декларація з турзбору
Нова декларація передбачає:
- нову базу справляння туристичного збору;
- можливість зазначити ставки туристичного збору, встановлені органом місцевого самоврядування для внутрішнього або для в’їзного туризму3;
- можливість надання інформації та розрахунку податкових пільг (за наявності);
- можливість зазначити суми авансових платежів.
3 У разі застосування в одному звітному періоді за одним місцем проживання (ночівлі) різних ставок розрахунок ПЗ за таким місцем проживання (ночівлі) здійснюється в окремих рядках.
Невід’ємною частиною декларації є додатки. У додатку у розділі І здійснюється розрахунок ПЗ, а у розділі ІІ наводиться інформація щодо сплати турзбору авансовими внесками. Тому розділ ІІ додатку може заповнюватись не завжди і не всіма податковими агентами. Все залежить від прийняття органом місцевого самоврядування такого рішення.
В деяких випадках може подаватись одна декларація з кількома додатками.
Якщо суб’єкт господарювання є податковим агентом на території адміністративно-територіальних одиниць, які відповідають різним кодам за КОАТУУ органів місцевого самоврядування, але ці адміністративно-територіальні одиниці обслуговуються одним відповідним контролюючим органом, подається одна декларація з кількома додатками. Кількість додатків має відповідати кількості кодів за КОАТУУ органів місцевого самоврядування, повноваження яких розповсюджуються на адміністративно-територіальні одиниці, на території яких суб’єкт господарювання є податковим агентом.
Згідно з пп 268.7.1 ПКУ декларації подаються до відповідних органів ДПС за місцезнаходженням податкових агентів. У разі створення ОТГ, до якої входять територіальні громади адміністративно-територіальних одиниць, розташованих у різних районах, декларація надається до відповідного органу ДПС за місцезнаходженням адміністративного центру ОТГ.
За пп. 268.7.2 ПКУ податковий агент, який має підрозділ без статусу юрособи і надає послуги з тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі) не за місцем реєстрації такого податкового агента, зобов’язаний зареєструвати такий підрозділ як податкового агента туристичного збору у органі ДПС за місцезнаходженням підрозділу. На наш погляд, для того, щоб такий підрозділ був зареєстрований в ДПС як платник туристичного збору, він має бути вповноважений на таку сплату головним підприємством. Інакше – на облік за місцезнаходженням підрозділу як платник туристичного збору стає головне підприємство, яке буде не основне місце обліку.
Приклад. За показниками ІІІ кварталу у міні-готелі (підприємство на загальній системі оподаткування) послуги з тимчасового розміщення (проживання) надавались громадянам України та іноземцям. За даними готелю за звітний квартал загальна кількість діб проживання (людино-діб) становить 316, з них:
- двоє громадян України перебували у відряджені із терміном 5 діб кожний (підтверджено документально лише одною особою);
- 5 фізосіб іноземців, загальна кількість діб проживання 10 діб;
- 10 дітей віком до 18 років (є копії свідоцтв про народження) із терміном проживання 10 діб.
Вартість проживання (тимчасового розміщення) для однієї особи за одну добу становить 740 грн. Згідно з п. 1.2 Ухвали №4709 м. Львова від 11.03.2019 р. при вартості тимчасового розміщення для однієї особи за одну добу від 350 грн до 750 грн включно – ставка збору 0,3% від МЗП на 01.01.2019 р. = 12,52 грн (ставки туристичного збору для внутрішнього та в’їзного туризму за кожну добу однакові, але залежать від вартості проживання).
Сума пільг становить 1314,60 грн:
- одна відряджена особа із терміном проживання 5 діб: 62,60 = (1 х 12,52) х 5;
- 10 дітей віком до 18 років із терміном проживання 10 діб: 1252,00 = (10 х 12,52) х 10.
Сума турзбору 2641,72 грн розрахована так: 316 х (4173 х 0,3%) - 1314,60 = 2641,72.
Податковий агент сплачує збір за своїм місцезнаходженням щоквартально відповідно до декларації за податковий квартал, тому розділ ІІ додатку до декларації не заповнюється.
Термін сплати турзбору – 19.11.2019 р. Проте не слід забувати про подання Звіту про пільги за ІІІ квартал 2019 року. Зразок фрагменту заповнення декларації з туристичного збору див. тут.